36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.05.2007р. Справа №14/88
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", провул. Пирятинський, 52, м. Гребінка, Полтавська область,37400
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область,37420
про стягнення 181679,45 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Представники:
від позивача: Долбієв Ф.В., дов. №25/1-1 від 25.01.2007р.; Чечель О.П., голова правління
від відповідача: Вихор А.В., директор;
Іванченко Ю.М.,дов. №110 від 02.04.2007р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 181679,45 грн. - заборгованості по договорам купівлі-продажу№12/08-3 від 12.08.2005р. і №19/08-5 від 19.08.2005р., в тому числі: 79190,67 грн. - основного боргу (суми попередньої оплати), 57809,19 грн. - пені, 3163,28 грн. - 3% річних, 25000,00 грн. - моральної шкоди, 16516,31 грн. - витрат на оплату юридичних послуг.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 15.05.2007р. для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали по суті предмету спору.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.03.2007р. в порядку статей 66-67 ГПК України з метою забезпечення позову було накладено арешт на грошові кошти Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина на суму 181679,45 грн., які знаходяться на поточному рахунку №26007100000203, інших рахунках в ПОФ АППБ "Аваль" МФО 331605 код 21044481 та інших рахунках у банківських установах.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 19.04.2007р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць відповідно до частини 3 статті 69 ГПК України.
Сторони по справі в судове засідання 15.05.2007р. подали клопотання про продовження строку вирішення спору згідно з частиною 4 статті 69 ГПК України для надання можливості подати додаткові матеріали по суті предмету спору та можливістю самостійно врегулювати господарський спір.
Суд клопотання прийняв і задовольнив.
Відповідач відзив на позов визнає частково на суму 59026,87 грн., проти стягнення пені та 3% річних, а також моральної шкоди і збитків (витрати на юридичну допомогу) заперечує, посилаючись на безпідставність та неправомірність їх нарахування.
Позивач у судове засідання 29.05.2007р. подав уточнений розрахунок заборгованості до суми 129515,29 грн. і просить суд стягнути з відповідача 68522,67 грн. - основного боргу, 16313,03 грн. - пені, 3163,28 грн. - 3% річних, 25000,00 грн. - моральної шкоди, 16516,31 грн. - витрат на виплату юридичної допомоги.
В частині позову щодо стягнення 52164,16 грн. - заборгованості позивач відмовився і просить провадження припинити.
Суд заяву прийняв і задовольнив.
Провадження у справі в частині стягнення 52164,16 грн. - боргу підлягає припиненню відповідно до статті 78 ГПК України.
Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 12.08.2005р. та 19.08.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", м. Гребінка (далі - позивач) та Сільськогосподарським підприємством з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина (далі - відповідач) були укладені договори купівлі-продажу №12/08-3 і №19/08-5, відповідно до умов яких відповідач зобов'язувався продати, а позивач - прийняти і оплатити ячмінь у кількості 100 тон по ціні 600,00 грн. за 1 тону на суму 60000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.) і 40 тон по ціні 590,00 грн. за 1 тону на суму 23600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3800,00 грн.). Загальна сума договорів склала 83600,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 16720,00 грн.).
Відповідно до пунктів 3.2 договорів відповідач зобов'язувався поставити позивачу ячмінь до 01.09.2005 року.
12.08.2005р. відповідно до рахунку №57, наданого відповідачем, позивач платіжним дорученням №477 перерахував йому передоплату в сумі 60000,00 грн.
19.08.2005 р. позивач на оплату рахунку №39 відповідача перечислив йому передоплату в розмірі 20000,00 грн.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами №12/08-3 від 12.08.2005р. і №19/08-5 від 19.08.2005р. не поставив позивачу в повному обсязі ячмінь (за договором №19/08-3 від 19.08.2005р. відповідач у 2005 році поставив позивачу ячмінь на суму 809,33 грн.
Станом на 21.12.2006р. відповідно до акту звірки заборгованість відповідача за договором №19/08-5 від 19.08.2005р. склала 19190,67 грн.
Після порушення провадження у справі, відповідач 28.03.2007р. поставив позивачу ячмінь у кількості 17,780 тон на суму 10668,00 грн. (копії накладних у матеріалах справи).
Таким чином, заборгованість відповідача по договору №19/08-5 від 19.08.2005р. складає 8522,67 грн.
Оскільки по договору №12/08-3 від 12.08.2005р. відповідач не поставив позивачу ячмінь, його заборгованість складає 60000,00 грн.
Отже, станом на 29.05.2007р., загальна заборгованість відповідача по вищевказаним договорам складає 68522,67 грн.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Стаття 693 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач на підставі пункту 7.2 договорів нарахував відповідачу пеню в сумі 12665,03 грн. - по договору №19/08-5 за період із 28.03.2007р. по 29.05.2007р. (розрахунок у матеріалах справи).
За договором №12/08-3 від 12.08.2005р. пеня, нарахована відповідачу згідно з пунктом 7.2 договору, за період із 28.12.2006р. (із дня складення і підписання акту звірки) по 29.05.2007р. складає 3648,00 грн. (розрахунок у матеріалах справи).
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи несплату заборгованості відповідачем, позивач нарахував йому 3% річних в сумі 3163 грн. 28 коп. за період із 12.08.2005 р. по 10.01.2007 р. ( розрахунок в матеріалах справи).
Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 25000,00 грн., то відповідно до Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 29702790 р. N 02-5/95 з наступними змінами та доповненнями, позивач має підтвердити факт завдання йому моральної шкоди. З огляду на те, що позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди , позовні вимоги щодо її відшкодування суд залишає без розгляду відповідно до пункту 5 статті 81 ГПК України.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Заперечення відповідача не приймаються судом уваги, оскільки з надані ним документи свідчать про поставку позивачу вівса і гороху, тоді як предметом договорів купівлі-продажу була поставку ячменю.
Оскільки позивач на виконання договору про надання юридичних послуг від 25.01.2007р. за видатковим касовим ордером №264 від 26.01.2007 р. сплатив 16516,31 грн. представнику Долбієву Ф.В. за юридичні послуги, зазначена сума підлягає відшкодуванню з відповідача.
Позивач надав належні докази (у справі), які дають підстави суду їх задовольнити частково та стягнути з відповідача: основний борг у сумі 68522,67 грн., пені - 16313,03 грн., 3% річних - 3163,28 грн., витрат по оплаті юридичних послуг - 16516,31 грн., витрат по сплаті держмита в сумі 1045,15 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 52164,16 грн. - боргу відповідно до статті 78 ГПК України.
Залишити без розгляду позов у частині стягнення 25000,00 грн. - моральної шкоди згідно з пунктом 5 статті 81 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 68 ГПК України суд приходить до висновку про скасування пункту 6 ухвали від 15.03.2007 року щодо накладення арешту на грошові кошти Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина на суму 181679,45 грн., які знаходяться на поточному рахунку №26007100000203, інших рахунках в ПОФ АППБ "Аваль" МФО 331605 код 21044481 та інших рахунках у банківських установах.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22,32-34,36,43,44-45,49,68, 69 (ч.3-4), 77,78,81 (п.5),82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 52164,16 грн. - боргу.
3. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", Полтавська область, Гребінківський район, с. Майорщина (р/р 26007100000203 в ПОФ АППБ "Аваль" МФО 331605 код 21044481) на користь Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", 37400, Полтавська область, м. Гребінка, пров. Пирятинський, 52 (р/р 26007725209295) основний борг у сумі 68522,67 грн., пені - 16313,03 грн., 3% річних - 3163,28 грн., витрат по оплаті юридичних послуг - 16516,31 грн., витрат по сплаті держмита в сумі 1045,15 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Залишити без розгляду позов у частині стягнення 25000,00 грн. - моральної шкоди.
5. Скасувати пункт 6 ухвали від 15.03.2007 року щодо накладення арешту на грошові кошти Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина на суму 181679,45 грн., які знаходяться на поточному рахунку №26007100000203, інших рахунках в ПОФ АППБ "Аваль" МФО 331605 код 21044481 та інших рахунках у банківських установах.
Суддя Іваницький О.Т.