03 жовтня 2025 р. № 400/4600/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( правонаступник-військова частина НОМЕР_1 ) із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту від 28.12.2024 про перерахунок належних виплат;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 розглянути рапорт від 28.12.2024 сержанта ОСОБА_1 про перерахунок виплат;
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити сержанту ОСОБА_1 належні виплати за період з 25.03.2023 до 04.04.2023 та з 04.04.2023 до 17.04.2023 (періоди стаціонарного лікування у закладі охорони здоров'я), з 18.04.2023 до 18.05.2023 (період перебування у відпустці за станом здоров'я на підставі рішення ВЛК), з 22.06.2023 до 28.07.2023 (період перебування у відпустці за станом здоров'я на підставі рішення ВЛК), з 30.08.2023 по 08.09.2023 (період стаціонарного лікування у закладі охорони здоров'я), з 13.11.2023 по 27.11.2023 (період стаціонарного лікування у закладі охорони здоров'я);
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь сержанта ОСОБА_1 додаткову винагороду як військовослужбовцю, який приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у розмірі 30 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань за період з 04.03.2023 до 21.12.2023.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що за період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 позивачу не нарахована та не виплачена додаткова грошова винагорода за періоди стаціонарного лікування у закладі охорони здоров'я, періоду перебування у відпустці за станом здоров'я на підставі рішення ВЛК та як військовослужбовцю, який приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у розмірі 30 000 грн з розрахунку на місяць. Крім того, відповіді на рапорт щодо виплати належних йому сум грошового забезпечення не отримав.
Ухвалою від 08.05.2025 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначив у письмовому відзиві, що відповідно до журналу вхідних документів військової частини НОМЕР_2 з 28.12.2024 до 30.12.2024 відсутні будь-які записи щодо надходження та реєстрації рапорту позивача. Відповідно до вхідних документів по СЕДО відсутні записи щодо надходження рапорту позивача. Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2023 рік від 23.05.2025 №2696 (далі - довідка №2696) позивачу нарахована додаткова грошова винагорода за березень 2023 року в квітні 2023 року з розрахунку 100 000 грн. Відповідно до довідки №2696 позивачу нарахована додаткова грошова винагорода за квітень 2023 року в травні 2023 року з розрахунку 100 000 грн. Таким чином взагалі відсутній спір за період з 25.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 17.04.2023, з 18.04.2023 по 30.04.2023 про нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. Крім того, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.03.2023 №83, позивач вважається таким, що з 24.03.2022 вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, після виконання службових (бойових) завдань у складі оперативно- тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », відсутні правові підстави для нарахування йому грошової винагороди в розмірі 30 000 грн.
Позивач надіслав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги.
Суд ухвалою від 18.07.2025 призначив розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
В судове засідання представники сторін не з'явились, представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Суд ухвалою від 03.10.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині вимог щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за періоди з 22.06.2023 по 27.06.2023, з 28.06.2023 по 28.07.2023, з 30.08.2023 по 08.09.2023, з 13.11.2023 по 27.11.2023 закрив.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 04.03.2023 до 21.12.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про обставин травми від 24.03.2023 № 1979 ОСОБА_1 23.03.2023 одержав мінно-вибухову травму, поранення.
У період з 25.03.2023 до 04.04.2023, з 04.04.2023 до 17.04.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я, з 18.04.2023 до 18.05.2023 у відпустці за станом здоров'я.
За період проходження лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову вигагороду.
Не погодившись із розміром виплаченої додаткової грошової винагороди, позивач 28.12.2024 подав рапорт командиру ВЧ НОМЕР_2 про перерахунок виплат.
Листом від 23.04.2025 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що рапорт не надходив до ВЧ НОМЕР_2 , запропоновано звернутись до командування ВЧ НОМЕР_2 .
Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Щодо вимог позивача визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача розглянути рапорт від 28.12.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ЗУ №2232-ХІІ від 25.03.1992) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до розділу ІІ, ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
Відповідь на усний рапорт надається усно.
У паперовому рапорті військовослужбовець вказує:
найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
суть порушеного питання;
перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
найменування займаної посади;
військове звання, власне ім'я та прізвище;
дату;
особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача з рапортом від 28.12.2024 про перерахунок належним виплат. Більш того, відповідач листом від 23.04.2025 № 2152 повідомив представника позивача про те, що рапорт про перерахунок належних виплат від ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_2 не надходив, запропоновано звернутись позивачу із рапортом до командування ВЧ НОМЕР_2 для вирішення поставленого питання. До того ж у записах з Журналу реєстрації вхідних документів ВЧ НОМЕР_2 відсутні відомості щодо отримання рапорту ОСОБА_1 від 28.12.2024.
Інших доказів на підтвердження звернення позивача з рапортом до відповідача до суду не надано.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, судом не встановлено обставин порушення законних прав позивача відповідачем щодо не розгляду його рапорту від 28.12.2024, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин звернення його до відповідача з таким рапортом.
В цій частині позовних вимог належить відмовити.
Щодо вимог позивача щодо нарахування та виплати йому додаткової грошової винагороди за період з 25.03.2023 до 04.04.2023 та з 04.04.2023 до 17.04.2023 (періоди стаціонарного лікування у закладі охорони здоров'я), з 18.04.2023 до 18.05.2023 (період перебування у відпустці за станом здоров'я), суд зазначає таке.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2023 рік від 23.05.2025 №2696 позивачу нарахована додаткова грошова винагорода за березень 2023 року в квітні 2023 року з розрахунку 100 000 грн, за квітень 2023 року в травні 2023 року з розрахунку 100 000 грн.
Отже, за березень та квітень 2023 року позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду.
Щодо виплати додаткової грошової винагороди за травень 2023 року, суд зазначає таке.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої установлено (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікуванняпісля тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно з матеріалами справи, довідкою тимчасової військово-лікарської комісії від 17.04.2023 передбачено, що ОСОБА_1 отримав захворювання (травму) ТАК, пов'язану з проходженням військової служби. Травма легка.
Отже, оскільки виплата додаткової винагороди передбачена, зокрема для осіб, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, то підстави для виплати винагороди у зазначений період відсутні.
Щодо виплати винагороди у розмірі до 30 000 грн за період з 04.03.2023 до 21.12.2023, суд зазначає, що відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується, зокрема в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління).
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.03.2023 №83, позивача направлено на лікування у зв'язку з пораненням, а також він вважається таким, що з 24.03.2023 вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, після виконання службових (бойових) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Отже, з урахуванням того, що Порядком № 260 передбачено виплату військовослужбовцям додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, а саме тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, то підстави для виплати додаткової винагороди позивачу відсутні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.10.2025.
Суддя Н.О. Бульба