справа № 380/902/25
06 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати з 01 січня 2025 року встановленого мені з 01 жовтня 2024 року розміру пенсії шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів до розмірів пенсії, які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених постановою КМ України № 1 від 03 січня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 січня 2025 року поновити виплату ОСОБА_1 встановленого з 01 жовтня 2024 року розміру пенсії без застосування обмежуючих коефіцієнтів до розмірів пенсії, які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених постановою КМ України № 1 від 03 січня 2025 року в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром, а також виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01 січня 2025 року по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 у спосіб застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з 01 січня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
25 вересня 2025 року позивач подав до суду заяву від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25, яка мотивована тим, що у зв'язку із набранням вказаним рішенням суду законної сили позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з інформаційним запитом з проханням повідомити, які заходи ним вжито для виконання цього рішення, та надати відповідні підтверджувальні документи щодо його виконання. 24 вересня 2025 року позивач отримав лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19 вересня 2025 року за № 1300-5310-8/122857, за змістом якого відповідач, покликаючись на технічні причини, відмовляється виконати вказане судове рішення.
З огляду на вказане позивач просить суд:
- зобов'язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_2 особисто подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25;
- заяву розглянути у порядку письмового провадження з повідомленням сторін.
01 жовтня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало до суду заперечення від 30 вересня 2025 року на заяву позивача про встановлення судового контролю від 24 вересня 2025 року. Відповідач вказує, що подавши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів жодного доказу невиконання, ухилення чи створення перешкод Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25, яке набрало законної сили 11 вересня 2025 року. Зазначає, що 14 липня 2025 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова № 821). Відповідно пункту 2 цієї постанови видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. З метою виконання Постанови № 821 Пенсійний фонд України провів процедуру закупівлі відповідних послуг та модернізації програмного забезпечення. 02 вересня 2025 року укладено договір № 250 про закупівлю послуг (Модернізація підсистем Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України). Строк надання послуг з модернізації програмного забезпечення відповідно до Календарного плану надання послуг (Додаток 1 до Договору № 25006-ПФУ від 02 вересня 2025 року) - 30 вересня 2025 року. Зазначені обставини, що не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, спричинили технічну затримку щодо виконання судового рішення у справі № 380/902/25, про зазначену обставину позивача повідомлено листом від 19 вересня 2025 року за № 1300-5310-8/122857. Тож цій справі відсутні об'єктивні обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення у справі № 380/902/25.
З огляду на вказане просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25.
Вирішуючи заяву позивача від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, норми статті 287 КАС регулюють особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; норми статей 382-382-3 визначають порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; норми статті 383 КАС України унормовують особливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Тобто наведеними нормами законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, однією із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання.
Звернувшись до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у спосіб зобов'язання відповідача, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання, позивач зазначає, що у відповідь на свій інформаційний запит від 15 вересня 2025 року він отримав лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19 вересня 2025 року за № 1300-5310-8/122857, за змістом якого відповідач, покликаючись на технічні причини, відмовляється виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25, яке набрало законної сили.
Втім суд уважає такі доводи позивача передчасними з огляду на таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 380/902/25, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 11 вересня 2025 року та передбачає обов'язок відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача, тобто вимагає здійснення видатків з відповідного бюджету для його належного виконання.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 360/940/20.
Своєю чергою, 14 липня 2025 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 821, якою затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Водночас пунктами 2, 3 Постанови № 821 постановлено:
- установити, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування;
- Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 01 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Отже, Постановою № 821, серед іншого, покладено на Пенсійний фонд України обов'язок забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Відповідач вказує, що з метою виконання Постанови № 821 Пенсійний фонд України провів процедуру закупівлі відповідних послуг та модернізації програмного забезпечення.
02 вересня 2025 року укладено договір № 250 про закупівлю послуг (Модернізація підсистем Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України). Строк надання послуг з модернізації програмного забезпечення відповідно до Календарного плану надання послуг (Додаток 1 до Договору № 25006-ПФУ від 02 вересня 2025 року) - 30 вересня 2025 року.
Про вказані обставини відповідач повідомив позивача листом від 19 вересня 2025 року за № 1300-5310-8/122857.
З урахуванням викладеного суд відхиляє покликання позивача на те, що відповідач, покликаючись на технічні причини, відмовляється виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25, яке набрало законної сили.
Вказані вище обставини невиконання відповідачем у найкоротші строки рішення суду, яке набрало законної сили (а таке набрало законної сили 11 вересня 2025 року), не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та не свідчать про відмову чи ухиляння його від виконання рішення суду, а зумовлені технічними причинами (необхідністю доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування), після усунення яких вказане рішення суду буде виконане.
Суд зазначає, що аналіз положень абзацу першого частини першої статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Оскільки у розглядуваній ситуації суд не встановив обставин ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати, то у задоволенні заяви позивача від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25 належить відмовити, оскільки така є передчасною.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні заяви позивача від 24 вересня 2025 року про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/902/25 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.