03 жовтня 2025 рокусправа № 640/24986/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби, Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 25.06.2021.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 031,24, м.Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359), Житомирської митниці (місцезнаходження: м. Житомир, 10003, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ ВП 44005610)в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 25.06.2021 №UA100530/2021/000011/1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Київською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними в оскржуваних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
16.11.2021 Житомирською митницею подано клопотання про заміну відповідача - Київську митницю Держмитслужби на Житомирську митницю у зв'язку із тим, що оскаржуване рішення прийнято Київською митницею Держмитслужби в межах здійснення митного контролю за товарами митним постом «Житомир-центральний» Київської митниці Держмитслужби.
Ухвалою суду від 22.11.2021 витребувано від ОСОБА_1 письмові пояснення щодо клопотання про заміну відповідача у справі №640/24986/21.
25.01.2022 позивачем подані пояснення на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2021, відповідно до яких проти заміни сторони заперечував з підстав відсутності правонаступництва.
Ухвалою від 28.02.2022 відмовлено Житомирській митниці в задоволенні клопотання про заміну сторони у справі №640/24986/21.
30.05.2022 від Житомирської митниці повторно прийшло клопотання про заміну сторони з Київської митниці Держмитслужби на правонаступника Житомирську митницю.
Ухвалою від 20.06.2022 відмовлено Житомирській митниці в задоволенні клопотання про заміну сторони у справі №640/24986/21. Залучено до участі у справі №640/24986/21 другого відповідача - Житомирську митницю (м. Житомир, 10003, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ ВП 44005610).
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/24986/21 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Окружним адміністративним судом міста Києва до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 21.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №14683.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Лунь З.І.
Ухвалою від 24.02.2025 суддею прийняти справу до свого провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від представника Житомирської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що 25.06.2021 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару - «Легковий автомобіль-марка - OPEL -модель - MERIVA - номер кузова - НОМЕР_2 -модельний рік виготовлення -2016р. -календарний рік виготовлення - 2016р. -дата першої реєстрації - 25.01.2017р., що ввозився на ім'я ОСОБА_1 , подано митну декларацію № UA100530/2021/330392. Заявлена митна вартість товару визначена за основним методом на рівні 29003 данських крон за одиницю.
За результатами перевірки митної декларації з доданими до неї документами, митним органом встановлено, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: за наданим рахунком-фактурою № 202021 від 11.06.2021 набуто право власності на товар (транспортний засіб).
Згідно із цим документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України.
Таким, чином були підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Платіжне доручення від 11.06.2021 не може бути використана як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки відповідно до платіжного доручення оплата проведена у валюті - євро, а відповідно у рахунку фактурі вартість транспортного засобу складено у данських кронах.
Крім того, у рахунку-фактурі № 202021 від 11.06.2021 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.05.2019 не є його власником.
Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв'язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано.
Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 25.06.2021 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100530/2021/000011/1.
Також зазначає, що у митного органа були обґрунтовані підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення за ЕМД № UA100530/2021/330392 від 25.06.2021 у митного органу містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач, під час проведення консультації з декларантом вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показникаж. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд встановив таке.
25.06.2021 ОСОБА_1 (далі - Позивач), через уповноважену особу для митного оформлення товару - бувшого у використанні, автомобіля марки - Opel, модель - Meriva, номер кузова НОМЕР_2 , 2016 року випуску позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100530.2021.330392 від 25.06.2021 року та комплект документів, а саме: рахунок-фактура (інфойс) (Commercial invoice) № 202021 від 11.06.2021, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 209060/2021/006413 від 16.06.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.05.2019, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № МТ103 від 11.06.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № Б-н від 25.06.2021, договір про надання послуг митного брокера № 124/2021 від 17.06.2021, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 18371718/18191417 від 22.05.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 27.12.2006, інші некласифіковані документи НМР 241959 від 23.12.2020, копія митної декларації країни відправлення № 21DK005604252F0608 від 15.06.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № VA.008.9072187-21 від 24.06.2021 паспортний документ фізичної особи що дає право на перетин державного кордону України ЕС927554 від 12.07.2017.
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблений висновок, що такі документи, подані для митного оформлення містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:
За наданим рахунком-фактурою № 202021 від 11.06.2021 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином були підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Платіжне доручення від 11.06.2021 не може бути використана в якості документа, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки відповідно до платіжного доручення оплата проведена у валюті - євро, а відповідно рахунку фактурі вартість транспортного засобу складено у данських кронах. Крім того, у рахунку-фактурі № 202021 від 11.06.2021 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.05.2019 не є його власником.
Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв'язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній схожого товару за МД від 27.01.2021 №UA100530UA204120/2021/303282 - «легковий автомобіль марка OPEL, модель MERIVA, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 1598см3, тип кузова універсал, календарний рік виготовлення - 2016р», і становить - 40550,00 данських крон за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 25.06.2021 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100530/2021/000011/1 в графі 33 якого було вказано:
«Відповідно до ч. 2 от. 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною п'ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданйх для цілей визначеная митної вартості.
На виконання вимог п. 2.5 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
За наданим рахунком-фактурою № 202021 від 11.06.2021 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином були підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Частиною 1 ст. 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів,серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Платіжне доручення від 11.06.2021 не може бути використана в якості документа, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки відповідно до платіжного доручення оплата проведена у валюті-евро, а відповідно рахунку-фаетурі вартість транспортного засобу складено у дамських кронах.
Крім того, у рахунку-фактурі № 202021 від 11.06.2021 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.05.2019 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв'язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано.
Відповідно до ч.З ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3)висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 27.01.2021 №UA100530UA204120/2021/303282 - «легковий автомобіль марка OPEL, модель MERIVA, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 1598смЗ, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2016р», і становить-40550,00 данських крон за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДФС України. Декларант або уповноважена особа має право, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митне# вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу України в розмірі, визначеному митним органом до ч. 7 ст. 55 Митного Кодексу України. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості в митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Розділу І Митного кодексу України або до суду».
Київською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2021/000500 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом в графі 45 декларації невірно розрахована митна вартість товару та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначеня не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст. 52,53 цього Кодексу
25.06.2021 декларантом було подано ЕМД № UA100530/2021/330621 відповідно до якої товар задекларовано за визначеною митницею митною вартістю та при цьому сплачено всі належні митні платежі, виходячи з даної митної вартості. В графі 43 ЕМД зазначено другорядний метод визначення митної вартості, що відповідає коду « 6», в графі 44 ЕМД під кодом 1501 зазначено рішення митниці про коригування митної вартості № UA101000/2021/000011/1 від 25.06.2021.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.
Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановив суд, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UA100530.2021.330392 від 25.06.2021, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документи, які у повному обсязі підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору.
Зокрема, надано рахунок-фактура (інфойс) (Commercial invoice) № 202021 від 11.06.2021, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 209060/2021/006413 від 16.06.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.05.2019, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № МТ103 від 11.06.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № Б-н від 25.06.2021, договір про надання послуг митного брокера № 124/2021 від 17.06.2021, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 18371718/18191417 від 22.05.2019, копія митної декларації країни відправлення № 21DK005604252F0608 від 15.06.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № VA.008.9072187-21 від 24.06.202.. Також декларантом надано квитанцію від 15.05.2019, якою підтверджено отримання продавцем оплати в сумі 8330,00 EUR за MERCEDES VITO, WDF63970313896704 (а.с.15, 41).
Згідно з оскаржуваним рішенням відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки автомобіля марки - Opel, модель - Meriva, номер кузова НОМЕР_2 , 2016 рок, котрий був у використанні за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є: на виконання вимог п. 2.5 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
На вимогу митного органу не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна. вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2018 року по справі № 815/2013/15.
Як вказує відповідач, декларантом не надано усіх витребовуваних документів згідно з переліком, а тому митна вартість товару не може бути визначена за основним методом (ціною договору).
Зокрема, щодо ЕМД № UA100530.2021.330392 від 25.06.2021 відповідачем митна вартість товарів визначена за МД від 27.01.2021 №UA100530UA204120/2021/303282 - «легковий автомобіль марка OPEL, модель MERIVA, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 1598смЗ, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2016р», і становить-40550,00 данських крон за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Суд звертає увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 55 МК України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 809/784/16 (№ К/9901/17149/18).
Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що згідно ч.4 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Так, суд встановив, що на момент митного оформлення, товар за спірними деклараціями був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням МТ103 від 11.06.2021, яке було надано митному органу. Вказана сума сплачена позивачем на підставі рахунку-фактури (інвойсу) (Commercial invoice) №202021 від 11.06.2021.
Крім того, суд зазначає, що платіжне доручення № МТ103 від 11.06.2021 містить усі необхідні реквізити визначені в рахунку фактурі № 202021 від 11.06.2021, такі як номер документу за яким здійснюється оплата та призначення самого платежу, а саме в рядку 70 платіжного доручення зазначено: для автомобіля фактура 202021 11.06.2021 Opel Meriva, W0LSD9EP8G4368354, per. номер ВК27139.
Також, Платіжне доручення на оплату № МТ103 від 11.06.2021 дійсно проведено у валюті євро, оскільки відкритий рахунок у банківській позивача установі саме у цій валюті, сума зазначена у платіжному дорученні еквівалентна сумі рахунку фактури № 202021 від 11.06.2021, а саме сума 3800 евро еквівалентна сумі 28260 данських крон.
Законодавцем встановлений чіткий алгоритм яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з вимогами ч.2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 даної статті, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.
Отже, позивачем для оформлення товарів за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод 2 б, резервний).
Таким чином, суд вважає, що оскаржене рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим. При цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені.
Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованих товарів.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Отже, оскарженне рішення про коригування митної вартості не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 03124, м.Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359), Житомирської митниці (місцезнаходження: 10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 25, код ЄДРПОУ ВП 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 25.06.2021 №UA100530/2021/000011/1.
Стягнути з Житомирської митниці (місцезнаходження: 10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 25, код ЄДРПОУ ВП 44005610) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.