Іменем України
06 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1496/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 25 липня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач, ГУДСНС України у Луганській області) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2024 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року з одночасною компенсацією сум утриманого податку;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2024 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року з одночасною компенсацією сум утриманого податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача з 25 квітня 2025 року звільнено зі служби цивільного захисту наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21 квітня 2025 року № 322 (по особовому складу цивільного захисту, копія додається) та виключено з кадрів ДСНС України наказом ГУДСНС України у Луганській області від 23 квітня 2025 року № 147-НК.
У період з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2024 року позивачу не нарахована та не виплачена сума індексації грошового забезпечення щомісяця, що суперечить приписам Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, та такою, що порушує встановлене статтею 43 Конституції України право позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Ухвалою від 28 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 08 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.
Від ГУДСНС України у Луганській області до суду 21 серпня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
За період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року позивачу здійснювалося нарахування та виплата індексації з використанням базового місяця - березень 2018 року.
На період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року дію Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» призупинено у відповідності до пункту 3 прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про державний бюджет України на 2023 рік». З 01 січня 2024 року призупинення дії Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» скасовано, індекси споживчих цін рахувались наростаючим підсумком з січня 2024 року.
Кожен випадок нарахування та виплати документально підтверджений відомостями нарахування грошового забезпечення за спірний період, що беззаперечно свідчить про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Від позивача до суду 25 серпня 2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем наведено розрахунок індексації за спірний період в загальному розмірі 189869,07 грн, яка, на думку позивача, мала бути йому виплачена у спірному періоді. Натомість відповідачем виплачено індексацію в загальному розмірі 22415,79 грн.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 07 грудня 2018 року по 25 квітня 2025 року проходив службу в ГУДСНС України у Луганській області на посадах заступника начальника ГУДСНС України у Луганській області та заступника начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУДСНС України у Луганській області; звільнений із служби цивільного захисту, виключений з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління, знятий з усіх видів забезпечення з 25 квітня 2025 року. Вказані обставини підтверджені копіями наданих в матеріали справи витягів з наказів ДСНС України від 07 грудня 2018 року № 530, від 22 грудня 2020 року № 512, від 21 квітня 2025 року № 322, витягу з наказу ГУДСНС України у Луганській області від 23 квітня 2025 року № 147-НК.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено наданою в матеріали справи копією посвідчення від 15 листопада 2019 року серії НОМЕР_2 .
Дослідженням наданих в матеріали справи копій довідки від 22 липня 2025 року № 77-ДВ/57 про розмір та склад грошового забезпечення та довідки від 12 серпня 2025 року № 86-ДВ/57 про належні та виплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2024 року установлено, що в період з 01 грудня 2018 року по 01 серпня 2024 року позивачу нарахована та виплачена індексація в такому розмірі: з вересня по листопад 2019 року - по 206,72 грн щомісяця, у вересні 2019 року - доплату за травень-серпень 2019 року в сумі 682,38 грн, у жовтні 2019 року - доплату за грудень 2018 року та січень-квітень 2019 року в сумі 436,32 грн, з грудня 2019 року по червень 2020 року - по 216,51 грн щомісяця, з липня по листопад 2020 року - по 226,29 грн щомісяця, у грудні 2020 року - 233,81 грн, з січня по березень 2021 року - по 331,42 грн щомісяця, з квітня по червень 2021 року - по 415,41 грн щомісяця, з липня по листопад 2021 року - по 540,03 грн щомісяця, з грудня 2021 року по січень 2022 року - по 563,19 грн щомісяця, з лютого по квітень 2022 року - по 672,35 грн щомісяця, у травні 2022 року - 913,01 грн, у червні 2022 року - 1017,21 грн, у липні 2022 року - 1066,00 грн, з серпня по жовтень 2022 року - по 1281,80 грн щомісяця, у листопаді 2022 року - 1424,80 грн, у грудні 2022 року - 1470,83 грн, з січня 2024 року по липень 2024 року - індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
У довідці від 22 липня 2025 року № 77-ДВ/57 вказано, що з січня по грудень 2023 року позивачу виплачувалась індексація по 1353,00 грн щомісяця.
У довідці від 12 серпня 2025 року № 86-ДВ/57 вказано, що з січня по грудень 2023 року індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалась у відповідності до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388 (далі - Інструкція № 623), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України (пункт 14 розділу І Інструкції № 623).
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону № 1282-XII визначено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий).
У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу військовослужбовців, у тому числі й позивача, та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Тобто обчислення індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за місяцем підвищення доходу (базового місяця).
Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача (базовим місяцем) (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103 % до листопада 2018 року.
У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7 %, то у наступному місяці і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
З вищевикладеного судом встановлено, що до грудня 2018 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця підвищення доходу березень 2018 року.
Як слідує з довідок відповідача від 22 липня 2025 року № 77-ДВ/57 та від 12 серпня 2025 року № 86-ДВ/57 в період з грудня 2018 року по грудень 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 22441,01 грн, у тому числі: з вересня по листопад 2019 року - по 206,72 грн щомісяця, у вересні 2019 року - доплату за травень-серпень 2019 року в сумі 682,38 грн, у жовтні 2019 року - доплату за грудень 2018 року та січень-квітень 2019 року в сумі 436,32 грн, з грудня 2019 року по червень 2020 року - по 216,51 грн щомісяця, з липня по листопад 2020 року - по 226,29 грн щомісяця, у грудні 2020 року - 233,81 грн, з січня по березень 2021 року - по 331,42 грн щомісяця, з квітня по червень 2021 року - по 415,41 грн щомісяця, з липня по листопад 2021 року - по 540,03 грн щомісяця, з грудня 2021 року по січень 2022 року - по 563,19 грн щомісяця, з лютого по квітень 2022 року - по 672,35 грн щомісяця, у травні 2022 року - 913,01 грн, у червні 2022 року - 1017,21 грн, у липні 2022 року - 1066,00 грн, з серпня по жовтень 2022 року - по 1281,80 грн щомісяця, у листопаді 2022 року - 1424,80 грн, у грудні 2022 року - 1470,83 грн.
Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно місяць підвищення доходу - березень 2018 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 22441,01 грн. Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 та в належному розмірі.
Отже твердження позивача про порушення відповідачем його права на отримання поточної індексації в період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням підвищення доходу - березень 2018 року не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, тому відхиляються судом як безпідставні. Відповідно суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Щодо періоду 2023 року, то пунктом 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Указане положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося.
Водночас, оскільки дію Закону № 1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону № 1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.
За таких підстав, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у відповідача був відсутній обов'язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення.
Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, то статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягало застосуванню відповідачем.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні - 100,4; у лютому 2024 року - 100,3; у березні - 100,5; у квітні - 100,2; у травні - 100,6; у червні - 102,2.
Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до липня 2024 року.
У липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3 % (1,004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022).
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.
З вищевикладеного судом встановлено, що до серпня 2024 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
З огляду на предмет та підстави позову, викладені позивачем позовній заяві, ненарахування та невиплата позивачу «індексації-різниці» за період з 1 січня 2019 року по 31 липня 2024 року ним не оскаржується, тому не входить до предмету доказування по справі та судом не досліджуються.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні, тим більше, що позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 29, код ЄДРПОУ 38617137) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова