про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
06 жовтня 2025 року м. Дніпро Справа № 360/120/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» 23 вересня 2025 року надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник заявника) в інтересах ОСОБА_1 (далі - стягувач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - боржник, ГУПФУ в Луганській області) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 245413,31 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 набрало законної сили 20 серпня 2024 року, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним. Проте з дати набрання законної сили по теперішній час, боржником рішення суду в повному обсязі не виконано. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду лише розраховано суму доплати за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2024 року, яка складає 245413,31 грн, проте її стягувачу не виплачено.
З посиланням на положення статті 378 КАС України, представник заявника вважає, що наявні підстави для зміни порядку і способу виконання судового рішення.
Ухвалою від 29 вересня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 06 жовтня 2025 року;
запропоновано боржнику (ГУПФУ в Луганській області) у строк до 03 жовтня 2025 року включно подати до суду відзив на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/120/24;
зобов'язано ГУПФУ в Луганській області у строк до 03 жотвня 2025 року включно подати до суду: довідку про розмір донарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 суми пенсії;
довідку про розмір виплаченої ОСОБА_1 суми пенсії, донарахованої на виконання рішення суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24.
Від ГУПФУ в Луганській області до суду 03 жовтня 2025 року надійшов відзив на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/120/24, в обґрунтування якого зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 ГУПФУ в Луганській області у грудні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2024 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117, та фактично сплачених сум. Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, забезпечено ОСОБА_1 з січня 2025 року.
З 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі - Порядок № 1165), пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Нарахована ОСОБА_1 сума доплати до пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУПФУ в Луганській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат боржник немає. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування пенсій, призначених відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не залежить від волевиявлення керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24, яке набрало законної сили 20 серпня 2024 року, позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково;
визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117;
зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117, та фактично сплачених сум;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Листом від 29 вересня 2025 року № 1200-0202-9/21455 ГУПФУ в Луганській області повідомило адвоката Єрьоміну В.А., що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 Головним управлінням у грудні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0П7, та фактично сплачених сум. Виплату пенсії, в розмірі перерахованому на виконання рішення суду у справі № 360/120/24 розпочато з січня 2025 року. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2024 року в сумі 245413,31 грн обліковано в Головному управлінні, та буде виплачено після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України. За рахунок коштів Державного бюджету Пенсійним фондом України у 2024 році проведено погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення судів з датою набрання рішенням суду законної сили по 19 листопада 2020 року включно. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік наразі не прийнято.
Разом з цим листом боржником направлено представнику заявника копію розрахунку заборгованості, облікованої в Головному управління після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24.
Вказана в листі інформація підтверджена наданими в матеріали справи копіями протоколу про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на виконання рішення суду № 360/120/24 по пенсійній справі № 18901-МВС з 01 січня 2025 року, а також розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 18901-МВС.
Дослідженням вказаного розрахунку встановлено, що ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року та нараховано до виплати доплату до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року в загальній сумі 245413,31 грн.
Проте суду не надано доказів виплати ОСОБА_1 донарахованої на виконання рішення суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 пенсії в сумі 245413,31 грн.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117, та фактично сплачених сум, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З наданих доказів судом установлено, що невиплаченою ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 залишається донарахована за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року пенсія в сумі 245413,31грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Отже судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 245413,31 грн.
Відповідно суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 360/120/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 12 вересня 2023 року № ЛК-0117, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з донарахованої за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року пенсії в сумі 245413,31 грн (двісті сорок п'ять тисяч чотириста тринадцять гривень 31 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя К.О. Пляшкова