Іменем України
03 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1549/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 01 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08 липня 2024 року № 909150164393 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03 червня 2025 року про перехід на інший вид пенсії, зарахувавши до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи у колгоспі імені Леніна (в подальшому СТОВ «Астрахань») з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 15, виданої СТОВ «Астрахань», у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 44, виданої СТОВ «Степ».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 03 червня 2025 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем рішенням від 08 липня 2024 року № 909150164393 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що: за наданими документами страховий стаж складає 36 років 3 місяці 09 днів (враховано по 31 грудня 2021 року). Пільговий стаж за даними реєстру застрахованих осіб становить 11 років 11 місяців 11 днів. До пільгового стажу в якості тракториста-машиніста не зараховано періоди роботи у колгоспі імені Леніна (в подальшому СТОВ «Астрахань») з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року №15, виданої СТОВ «Астрахань», у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 44, виданої СТОВ «Степ», у зв'язку з невірно зазначеним посиланням на нормативні документи, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення для даної професії, замість пункту 3 частини другої статті 114 Закону зазначена стаття 114 пункт «в» Закону.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивачу до страхового стажу зараховані усі періоди роботи за трудовою книжкою, проте до пільгового стажу зараховано лише 11 років. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи позивача, зазначені у довідках.
Представник позивача вважає, що не дотримання оформлення довідки працівниками підприємства не свідчить про відсутність у позивача права на призначення пенсії, враховуючи, що відповідно до Додатку № 5 Порядку № 637 у Довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не вказано, що обов'язковою підставою видачі такої довідки є саме первинні документи.
Позивач надав відповідачам і трудову книжку, й архівні довідки, а також уточнюючі довідки підприємств, які в сукупності підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах. Записи у трудовій книжці щодо роботи позивача на посаді тракториста-машиніста виконані чітко. Як виходить із записів у трудовій книжці, позивач працював у колгоспі імені Леніна (в подальшому СТОВ «Астрахань»), у СТОВ «Степ», тобто на підприємствах, які є виробниками сільськогосподарської продукції. Відтак, посилання відповідача на неприйняття уточнюючих довідок та подальша відмова у підтвердженні та зарахуванні пільгового стажу роботи позивача неправомірні.
У випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Отже відповідач недотримався Порядку № 637 та прийшов до передчасного висновку про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи порушеним право позивача на соціальний захист, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 04 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.
Від ГУПФУ в Луганській області до суду 18 серпня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та з 07 червня 2016 року отримував пенсію, як особа з інвалідність III групи від загального захворювання. При призначенні пенсії по інвалідності до страхового стажу зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року та з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року в колгоспі «ім. Леніна».
За результатом розгляду заяви від 03 червня 2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено в розмірі пенсії за віком. Розмір пенсії не змінився.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV чоловікам, які працюють трактористами- машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, пенсія за віком на пільгових умовах призначається після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених роботах.
За записами трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 працював: з 23 червня 1984 року по 01 квітня 1997 року у колгоспі «ім. Леніна» в якості тракториста; з 02 квітня 1997 року по 06 листопада 2016 року в якості тракториста, з 07 листопада 2016 року по 24 лютого 2022 року в якості охоронця у СТОВ «Степ».
В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 за періоди роботи: у колгоспі «ім. Леніна» відсутні записи про трудову участь у громадському господарстві, а саме прийнятий та виконаний встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, що є порушенням вимог пункту 6 Загальних положень № 310; у СТОВ «Степ» запис про посаду «механізатор», на яку прийнято заявника виправлено на посаду «тракторист» без дотримання вимог пункту 2.10 Інструкції № 58. Відповідно до військового квитка в період роботи в колгоспі «ім. Леніна» ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 12 квітня 1985 року по 10 травня 1987 року.
За наданими заявником довідками про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15 березня 2022 року № 15 та від 15 березня 2022 року № 44 не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 в якості тракториста з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року у колгоспі «ім. Леніна» та з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року у СТОВ «Степ», оскільки в зазначених довідках відсутні відомості про безпосередню зайнятість заявника у виробництві сільськогосподарської продукції та мають місце посилання на неіснуючі норми законодавства, а саме, ст.114 п. «В» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки зазначені підприємства розташовані на території Сєвєродонецької міської територіальної громади Луганської області, яка є тимчасово окупованою територією, пільговий стаж ОСОБА_1 обчислено за даними таблиці «Відомості по спецстажу» Реєстру застрахованих осіб, який складає 14 років 4 місяці 24 дні.
На підставі вищевикладеного ГУПФУ в Луганській області відмовлено ОСОБА_2 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсії за віком на пільгових умовах за нормами пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в якості тракториста-машиніста 20 років. Підстави для повторного перегляду заяви ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року відсутні.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та з 07 червня 2016 року отримує пенсію по інвалідності, що підтверджено копією наданого в матеріали справи протоколу про призначення пенсії. Страховий стаж складає 31 рік 0 місяців 10 днів, додатковий стаж 10 років 6 місяців 4 дні.
Позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою від 03 червня 2025 року про перехід на інший вид пенсії, разом з якою надав: трудову книжку колгоспника від 23 червня 1984 року серії НОМЕР_2 ; військовий квиток від 12 квітня 1985 року серії НОМЕР_3 ; довідки від 15 березня 2022 року, видані СТОВ «Астрахань»: № 14 про періоди роботи в колгоспі «ім. Леніна» з відомостями про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві; № 15 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; № 16 про перейменування колгоспу «ім. Леніна»; № 17 та № 18 про заробітну плату; від 15 березня 2022 року № 44 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану СТОВ «Степ».
За заявою від 03 червня 2025 року ГУПФУ в Луганській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, розмір пенсії обчислено в розмірі пенсії за віком. Страховий стаж заявника з 03 червня 2025 року складає 36 років 3 місяці 9 днів. Вказані обставини підтверджені копією наданого в матеріали справи протоколу про перерахунок пенсії від 10 червня 2025 року.
Позивачем разом з позовною заявою надано рішення ГУПФУ в Луганській області прийнято рішення від 08 липня 2024 року № 909150164393, прийняте за заявою ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії - переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
У рішенні вказано, що за наданими документами страховий стаж складає 36 років 3 місяці 09 днів (враховано по 31 грудня 2021 року). Пільговий стаж за даними реєстру застрахованих осіб становить 11 років 11 місяців 11 днів.
До пільгового стажу в якості тракториста-машиніста не зараховано періоди роботи у колгоспі «імені Леніна» (в подальшому СТОВ «Астрахань») з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 15, виданої СТОВ «Астрахань», у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 44, виданої СТОВ «Степ», у зв'язку з невірно зазначеним посиланням на нормативні документи, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення для даної професії, замість пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV зазначена стаття 114 пункт «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано рішення ГУПФУ в Луганській області від 10 липня 2024 року № 909150164393 та від 31 липня 2024 року № 909150164393, прийняті за заявою ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії - переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
У цих рішеннях вказано, що за наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 3 місяці 09 днів (враховано по 31 грудня 2021 року). Пільговий стаж за даними реєстру застрахованих осіб становить 14 років 4 місяці 24 дні.
До пільгового стажу в якості тракториста-машиніста не зараховано періоди роботи у колгоспі «ім. Леніна» (в подальшому СТОВ «Астрахань») з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 15, виданої СТОВ «Астрахань», у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року відповідно до довідки від 15 березня 2022 року № 44, виданої СТОВ «Степ», у зв'язку з невірно зазначеним посиланням на нормативні документи, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення для даної професії, замість пункту 3 частини другої статті 114 Закону зазначена стаття 114 пункт «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відсутністю інформації про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, що передбачено абзацом четвертим пункту 20 Порядку 637.
Крім того у рішенні від 31 липня 2024 року № 909150164393 вказано, що відповідно до записів трудової книжки від 23 червня 1984 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 в період з 23 липня 1984 року по 01 квітня 1997 року працював трактористом у колгоспі «ім. Леніна» (в подальшому СТОВ «Астрахань») та в період з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року працював трактористом у СТОВ «Степ». У трудовій книжці в записі про прийняття на роботу у СТОВ «Степ» наявні виправлення, а саме змінено професію «механізатора», на яку прийнято ОСОБА_1 , на «тракториста». Виправлення проведені без дотримання вимог пунктів 2, 10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58.
Дослідженням записів у трудовій книжці колгоспника позивача від 23 червня 1984 року серії НОМЕР_2 встановлено, що в ній наявні такі записи про роботу позивача:
запис № 1 від 23 червня 1984 року - прийнятий в колгосп «ім. Леніна» (на рядові роботи) трактористом (протокол від 23 червня 1984 року № 7);
запис б/д та б/н про службу в армії з 12 квітня 1985 року по 10 травня 1987 року (військовий квиток);
запис № 2 від 08 червня 1987 року - направлений трактористом у тракторну бригаду № 1 (наказ від 08 червня 1987 року № 8);
запис № 3 від 28 січня 1995 року - колгосп «ім. Леніна» перетворено у Колективне сільськогосподарське підприємство «ім. Леніна» (рішення загальних зборів від 28 січня 1995 року);
запис № 4 від 29 січня 1995 року - переведений трактористом у механізований загін № 1 (наказ від 29 січня 1995 року № 1);
запис № 5 від 01 квітня 1997 року - звільнений з КСП «ім. Леніна» за переведенням до ТОВ «Степ» (протокол від 01 квітня 1997 року № 2);
запис № 6 від 02 квітня 1997 року - прийнятий на роботу до ТОВ «Степ» трактористом (протокол від 02 квітня 1997 року № 1);
запис № 7 від 07 листопада 2016 року - переведений сторожем у ТОВ «Степ» (наказ від 07 листопада 2016 року № 14/А);
запис № 8 від 24 лютого 2022 року - звільнений за згодою сторін (наказ від 24 лютого 2022 року № 40).
Дослідженням військового квитка від 12 квітня 1985 року серії НОМЕР_3 установлено, що в період з 12 квітня 1985 року по 10 травня 1987 року проходив військову службу.
Згідно із довідкою СТОВ «Астрахань» від 15 березня 2022 року № 14 ОСОБА_1 перебував членом колгоспу «ім. Леніна» з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року. Згідно з відомостями про кількість вироблених трудоднів, трудову участь у колгоспному виробництві, у 1984 році встановлено мінімум - 144, відпрацьовано - 88; у 1985 році встановлено мінімум - 70, відпрацьовано - 77; у 1987 році встановлено мінімум - 150, відпрацьовано - 178; у 1988 році встановлено мінімум - 280, відпрацьовано - 281; у 1989 році встановлено мінімум - 280, відпрацьовано - 281; у 1990 році встановлено мінімум - 280, відпрацьовано - 285; у 1991 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 271; у 1992 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 281, у 1993 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 281; у 1994 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 279; у 1995 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 270; у 1996 році встановлено мінімум - 270, відпрацьовано - 270; у 1997 році встановлено мінімум - 68, відпрацьовано - 16.
Згідно із довідкою СТОВ «Астрахань» від 15 березня 2022 року № 15 ОСОБА_1 працював повний робочий день в колгоспі «ім. Леніна» і за період з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року виконував роботи тракториста-машиніста у сільському господарстві, зайнятий повний робочий день на сільськогосподарських роботах. Безкоштовними відпустками за даний період роботи не користувався.
Згідно із довідкою СТОВ «Астрахань» від 15 березня 2022 року № 16 колгосп «ім. Леніна» перетворено у КСП «ім. Леніна» - згідно із загальними зборами уповноважених від 28.01.1995; КСП «ім. Леніна» переформовано у СТОВ «Астрахань» - рішення РДА від 07 березня 2000 року.
У довідках СТОВ «Астрахань» від 15 березня 2022 року № 17 та № 18 вказано інформацію про заробітну плату позивача за період з червня 1987 року по грудень 1991 року та з січня 1992 року по грудень 1996 року.
Згідно із довідкою СТОВ «Степ» від 15 березня 2022 року № 44 ОСОБА_1 працював повний робочий день у СТОВ «Степ» і за період з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року виконував роботи тракториста-машиніста в сільському господарстві, зайнятий повний робочий день на сільгосп роботах.
Згідно із довідкою форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) від 03 червня 2025 року в Реєстрі наявні відомості про роботу позивача з січня 1999 року по грудень 2021 року у СТОВ «Степ» (код страхувальника 23490573).
Також в Реєстрі наявні відомості про спеціальний стаж позивача за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013В1 (згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб, який є додатком до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, в редакції наказу Мінфіну від 15.05.2018 № 511, має назву «Трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства»):
1999 рік - 12 місяців;
2000 рік - 249 трудоднів за норми тривалості - 240;
2001 рік - 250 трудоднів за норми тривалості - 240;
2002 рік - 245 трудоднів за норми тривалості - 229;
2003 рік - 271 трудодень за норми тривалості - 229;
2004 рік - 249 трудоднів за норми тривалості - 220;
2005 рік - 224 трудодні за норми тривалості - 249;
2006 рік - 283 трудодні за норми тривалості - 250;
2007 рік - 230 трудоднів за норми тривалості - 251;
2008 рік - 238 трудоднів за норми тривалості - 252;
2009 рік - 253 трудодні за норми тривалості - 251;
2010 рік: січень - 22 нормо-зміни за норми тривалості - 19; лютий - 13 нормо-змін за норми тривалості - 20; березень - 22 нормо-зміни за норми тривалості - 22; квітень - 19 за норми тривалості - 21; травень - 21 нормо-день за норми тривалості - 17; червень - 25 нормо-днів за норми тривалості - 21; липень - 22 нормо-дні за норми тривалості - 22; серпень - 18 нормо-дні за норми тривалості - 21; вересень - 24 нормо-дні за норми тривалості - 22; жовтень - 16 нормо-днів за норми тривалості - 21; листопад - 5 нормо-днів за норми тривалості - 22;
2011 рік: січень - 19 днів, лютий - 20 днів, березень - 22 дня, квітень - 19 днів, травень - 23 дня, червень - 23 дня, липень - 27 днів, серпень - 24 дні, вересень - 23 дні, жовтень - 31 день, листопад - 23 дні, грудень - 22 дні;
2012 рік: січень - 18 днів, лютий - 5 днів, березень - 22 дня, квітень - 22 дні, травень - 20 днів, червень - 27 днів, липень - 25 днів, серпень - 19 днів, вересень - 26 днів, жовтень - 21 день, листопад - 24 дні, грудень - 16 днів;
2013 рік: січень - 18 днів, лютий - 23 дні, березень - 13 днів, квітень - 25 днів, травень - 22 дня, червень - 26 днів, липень - 27 днів, серпень - 23 дні, вересень - 12 днів, жовтень - 21 день, листопад - 23 дні, грудень - 22 дні;
2014 рік: січень - 10 днів, лютий - 15 днів, березень - 21 день, квітень - 22 дня, травень - 22 дня, червень - 16 днів, липень - 22 дня, серпень - 21 день, вересень - 15 днів, жовтень - 26 днів, листопад - 14 днів, грудень - 12 днів;
2015 рік: січень - 21 день, лютий - 8 днів, березень - 19 днів, квітень - 12 днів, травень - 22 дня, червень - 21 день, липень - 22 дня, серпень - 17 днів, вересень - 24 дні, жовтень - 21 день, листопад - 17 днів, грудень - 17 днів;
2016 рік: січень - 20 днів; лютий - 10 днів.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно із частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої, другої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Абзацами першим та другим пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до абзаців першого, другого, третього, четвертого, сьомого пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Згідно із абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац сьомий пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1).
Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Відповідно до абзаців першого-другого підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З вищеописаних письмових доказів, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та з 07 червня 2016 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03 червня 2025 року про переведення на інший вид пенсії - пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
В матеріали справи сторонами надано три рішення відповідача про відмову позивачу в переведенні його на інший вид пенсії за заявою від 03 червня 2025 року, а саме рішення: від 08 липня 2024 року № 909150164393, від 10 липня 2024 року № 909150164393 та від 31 липня 2024 року № 909150164393.
Спільною у всіх цих рішеннях є відмова ГУПФУ в Луганській області в зарахуванні до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, періодів роботи позивача з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року та з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року трактористом у колгоспі «ім. Леніна», та з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року трактористом у СТОВ «Степ».
Вказані рішення різняться підставами відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача трактористом, а також розміром пільгового стажу позивача, визначеним за даними реєстру застрахованих осіб.
Так, згідно з рішенням, наданим позивачем, відповідач визначив, що пільговий стаж позивача за даними Реєстру становить 11 років 11 місяців 11 днів. Підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи зазначено помилки, допущені в уточнюючих довідках.
У рішеннях про відмову, наданих відповідачем, вказано, що пільговий стаж позивача за даними Реєстру становить 14 років 4 місяці 24 дні. Підставами для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи зазначено: помилки, допущені у трудовій книжці позивача; помилки, допущені в уточнюючих довідках; відсутність в уточнюючих довідках інформації про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Щодо наведених у рішеннях мотивів про незарахування до страхового стажу позивача спірних періодів, суд зазначає таке.
З наведених вище положень статті 24 Закону № 1058-IV слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 травня 2021 року в справі № 229/2330/17.
Судом установлено, що трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача трактористом у період з 23 червня 1984 року по 01 квітня 1997 року у колгоспі «ім. Леніна» та з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року у СТОВ «Степ».
В період членства та роботи у колгоспі «ім. Леніна» позивач проходив строкову службу з 12 квітня 1985 року по 10 травня 1987 року.
Оглядом трудової книжки колгоспника встановлено, що вона дійсно містить виправлення в записі № 6 від 02 квітня 1997 року про прийняття позивача на роботу до СТОВ «Степ», «механізатором» у спосіб закреслення виправлено на «трактористом».
Проте суд зауважує, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже суд вважає, що неправильне внесення виправлень до трудової книжки, тобто її неправильне оформлення, не може ставитись в провину позивачу. Окремі недоліки та неточності, наявні в трудовій книжці позивача, не залежали та не залежать від його волевиявлення.
Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 677/277/17 висловлено правову позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд також ураховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а.
Суд зауважує, що записи у трудовій книжці колгоспника повністю підтверджують період зайнятості позивача у колгоспі «ім. Леніна» та СТОВ «Степ», а також виконувану ним роботу.
З метою підтвердження записів у трудовій книжці позивача про пільговий характер його роботи, позивачем надано відповідачу уточнюючі довідки, видані СТОВ «Астрахань» (який є правонаступником колгоспу «ім. Леніна») та СТОВ «Степ», які містять всю визначену в абзаці другому пункту 20 Порядку № 637 інформацію про періоди роботи позивача, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу; професію; характер виконуваної роботи; первинні документи, на підставі яких складено ці довідки.
Проте відповідач відмовляє у врахуванні цих довідок через допущену в них помилку у посиланні на нормативні документи, які передбачають пільгове пенсійне забезпечення для даної професії.
Суд вважає такі дії надмірним формалізмом, оскільки фахівцям ГУПФУ в Луганській області достеменно відомо законодавство, положеннями якого вони щодня користуються, - Закону № 1058-IV, а також те, що робота чоловіків трактористами і їх безпосередня участь у виробництві сільськогосподарської продукції, підлягає зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Тим більше, що така помилка жодним чином не нівелює всю іншу, вказану в уточнюючих довідках інформацію.
Також суд вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність в уточнюючих довідках інформації про безпосередню участь позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки зазначення такої інформації в іншому словесному викладенні не свідчить про її відсутність. Так, в уточнюючих довідках вказано, що позивач працював трактористом-машиністом повний робочий день у сільському господарстві, був зайнятий повний робочий день на сільськогосподарських роботах.
Отже судом установлено, що надані позивачем трудова книжка та уточнюючи довідки у повній мірі підтверджують, що періоди роботи позивача трактористом з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року, з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року, з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року мають бути зараховані відповідачем до спеціального страхового стажу позивача відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Вказані обставини свідчать, що ГУПФУ в Луганській області не добросовісно поставилось до розгляду поданих позивачем документів та прийняття відповідних рішень, що у свою чергу свідчить про їх невідповідність критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним у частині другій статті 2 КАС України.
Щодо вимоги позивача зарахувати до його спеціального страхового стажу періоди роботи трактористом на підставі уточнюючих довідок, суд зауважує, що з огляду на наведені вище положення статті 56 Закону № 1788-XII, статті 24 Закону № 1058-IV, абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637, час роботи позивача трактористом у колгоспі «ім. Леніна» та СТОВ «Степ» має бути врахований відповідачем за фактичною тривалістю, що у період до 01 січня 2004 року підтверджена записами у трудовій книжці позивача та в уточнюючих довідках від 15 березня 2022 року № № 14-18, виданих СТОВ «Астрахань», та від 15 березня 2022 року № 44, виданій СТОВ «Степ», а після 01 січня 2004 року - за даними, що містяться у персоніфікованому обліку Реєстру (довідка Форми ОК 5).
Щодо закону, який підлягає застосуванню для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд погоджується з твердженнями відповідача, що починаючи з 11 жовтня 2017 року, після доповнення Закону № 1058-IV статтею 114, якою визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, призначення пенсій особам, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах та працювали на відповідних посадах, відбувається на підставі положень статті 114 Закону № 1058-IV, а положення Закону № 1788-XII з цього часу підлягають субсидіарному застосуванню в частині обчислення страхового стажу на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.
Підсумовуючи встановлені обставини, зважаючи, що ГУПФУ в Луганській області за наслідками розгляду заяви позивача від 03 червня 2025 року прийнято три рішення від 08 липня 2024 року № 909150164393, від 10 липня 2024 року № 909150164393 та від 31 липня 2024 року № 909150164393, якими відмовлено позивачу в його переведенні на інший вид пенсії, та в яких допущено порушення при обчисленні спеціального страхового стажу позивача, суд дійшов висновку, що ці рішення прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та без дотримання принципу добросовісності, тому, керуючись положеннями статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати всі ці рішення, а не тільки від 08 липня 2024 року № 909150164393, як вимагає позивач.
Як наслідок визнання протиправними та скасування цих рішень, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФУ в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 03 червня 2025 року про перехід на інший вид пенсії, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, періоди роботи позивача у колгоспі «ім. Леніна» з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року та з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року, у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Саме такий спосіб захисту, на думку суду, є ефективним для захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, від 17 липня 2018 року у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з виходом суду за межі позовних вимог і обранням належного способу захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.
З огляду на те, що спір виник внаслідок прийняття відповідачем неправомірних рішень, а також, що позов підлягає задоволенню в основній вимозі, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 липня 2024 року № 909150164393, від 10 липня 2024 року № 909150164393 та від 31 липня 2024 року № 909150164393 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року про перехід на інший вид пенсії, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи позивача у колгоспі «ім. Леніна» з 23 червня 1984 року по 10 квітня 1985 року та з 01 червня 1987 року по 01 квітня 1997 року, у СТОВ «Степ» з 02 квітня 1997 року по 07 листопада 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова