06 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5549/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач), у якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2025 №935250826616 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до стажу періоди служби з 26.11.1976 по 30.11.1977, з 30.04.1991 по 17.11.1998, з 29.03.2001 по 01.08.2011 та з 02.08.2011 по 24.01.2025 які становлять 32 роки 04 місяці 21 день.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 02.06.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо перерахунку пенсії за нормами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) з урахуванням періодів служби з 26.11.1976 по 30.11.1977, з 30.04.1991 по 17.11.1998, з 29.03.2001 по 01.08.2011 та з 02.08.2011 по 24.01.2025. До заяви також додала Довідку про складові заробітної плати для державного службовця №1978 від 18.02.2025 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії від 27.01.2025 №1080/1. Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення від 10.06.2025 №935250826616 про відмову у такому перерахунку.
З таким рішенням не погоджується та вказує, що до стажу державної служби має включатися період проходження військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Відтак, періоди проходження нею військової служби з 26.11.1976 по 30.11.1977, з 30.04.1991 по 17.11.1998, а також періоди роботи з 29.03.2001 по 01.08.2011 та з 02.08.2011 по 24.01.2025 мали бути зараховані до стажу державної служби та враховані при обрахунку пенсії.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що 02.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної згідно норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) на пенсію згідно Закону №889-VIII.
Вказана заява була розглянута Головним управлінням за принципом екстериторіальності та прийнято рішення від 10.06.2025 №935250826616 про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону №889-VIII, оскільки законодавством, чинним на час її звернення законодавством не передбачено зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби. При цьому, відповідно до записів в трудовій книжці стаж державної служби позивача складає 15 років 01 місяць 04 дні (станом на 01.05.2016), тому правові підстави для призначення їй пенсії відповідно до Закону №889-VIII відсутні.
Звертає увагу, що у зв'язку із набранням чинності Законом № 889-VІІІ після 01.05.2016 кардинально змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців. Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, яким передбачено зарахування періодів роботи на посадах державної служби лише до страхового стажу та не визначено такого виду стажу як стаж державної служби. Таким чином, набутий після 01.05.2016 стаж на посадах державної служби зараховується лише до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
12.09.2025 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, надало суду пояснення щодо позову у яких заперечило проти задоволення позовних вимог.
Вказує, що позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 02.06.2025 щодо перерахунку пенсії - збільшення заробітної плати. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, рішення якого №935250826616 від 10.06.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю достатнього стажу державної служби. Вказує, що у зв'язку із набранням чинності Законом № 889-VІІІ періоди роботи на посадах державної служби після 01.05.2016 зараховуються лише до страхового стажу.
19.08.2025 представник позивача подала суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучила позовну заяву у новій редакції з уточненими позовними вимогами.
Інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
18.08.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.08.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, витребувано докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та згідно поданої заяви від 05.02.2025 переведена з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ з розрахунку 60% заробітної плати, що підтверджується листом Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 24.05.2025 №2500-030203-8/34195 (а.с. 11).
02.06.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії - збільшення заробітної плати, до якої серед іншого додала Довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) про складові від 18.02.2025 №1978 станом на січень 2025 року та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в - державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 27.01.2025 №1080/1 за грудень 2024 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9зв., 10).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградські області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута відповідачем, за результатами чого було прийнято рішення №935250826616 від 10.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки її стаж на посадах державної служби станом на 01.05.2016 становить 15 років 1 місяць 4 дні. При цьому, до заяви для проведення перерахунку пенсії долучено довідки №1978 від 18.02.2025 та №1080/1 від 27.01.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8зв.-9).
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 21.12.1979, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 14зв.-18), позивач до прийняття на роботу з 26.11.1976 по 30.11.1977 проходила службу у Збройних Силах СССР (запис №1);
- 30.04.1991 згідно наказу №83 від 30.04.1991 призвана на військову службу до Збройних Сил (запис №13). Звільнена у зв'язку з скороченням штату 17.11.1998 згідно наказу №227 від 17.11.1998 (запис №14);
- 29.03.2001 прийнята на посаду начальника секретної частини Кіровоградського міськвійськомату за переведенням з ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно наказу №35 від 29.03.2001 (запис №19);
- 29.03.2001 позивачу присвоєно 15 ранг державного службовця та нею прийнято посаду державного службовця;
- 17.05.2001 призначена на посаду старшого помічника військового комісара (з режиму секретності) - начальника секретної частини згідно наказу №58 від 17.05.2001 (запис №22);
- 31.10.2001 позивач призначена на посаду старшого помічника військового комісара з режиму секретності) - начальника секретної частини Кіровоградського об'єднаного міськвійськомату (наказ №1 від 31.10.2001, запис №24);
- 01.06.2002 призначена на посаду начальника секретної частини Кіровоградського об'єднаного міськвійськомату згідно наказу №91 від 13.08.2022 (запис №25);
- 18.07.2003 позивачу присвоєно 14 ранг державного службовця;
- 24.11.2005 позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця;
- 31.10.2006 призначена на посаду начальника служби захисту інформації згідно наказу №140 від 24.10.2006 (запис №28);
- 01.08.2011 звільнена з роботи у зв'язку з переведенням до ІНФОРМАЦІЯ_2 (наказ №45 від 01.08.2011, запис №29);
- 02.08.2011 призначена на посаду провідного спеціаліста служби захисту інформації, як таку, що успішно пройшла стажування, у Кіровоградському облвійськоматі згідно наказу №168 від 02.08.2011 (запис №30);
- 02.08.2011 позивачу присвоєно 12 ранг державного службовця;
- 29.12.2012 призначена на посаду спеціаліста 1 категорії відділу територіальної оборони у зв'язку зі зміною штату (наказ №287 від 29.12.2012, запис №32);
- 25.07.2013 позивач призначена на посаду провідного спеціаліста відділу обліково-мобілізаційної роботи, як таку, що успішно пройшла стажування (наказ №133 від 25.07.2013, запис №33);
- 02.08.2013 позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця;
- 26.01.2015 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 №423 переведена на посаду головного спеціаліста відділу оперативного та територіальної оборони (наказ №10 від 26.01.2015, запис №35);
- 30.05.2016 відповідно до статті 41 Закону України «Про державну службу» переведена на посаду головного спеціаліста відділу територіальної оборони (наказ №15-дс від 30.05.2016, запис №36);
- 01.05.2016 позивачу присвоєно 9 ранг державного службовця;
- 26.01.2018 позивачу присвоєно 8 ранг державного службовця;
- 31.10.2020 переведена на посаду головного спеціаліста відділу територіальної оборони у зв'язку з переформуванням ІНФОРМАЦІЯ_3 у ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ №9дс від 30.10.2020, запис №40);
- 26.01.2021 позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця;
- 01.02.2022 переведена на посаду головного спеціаліста групи офіцерів запасу і кадрів сектору мобілізаційно-облікової роботи згідно наказу №5дс від 31.01.2022 (запис №42);
-26.01.2024 позивачу присвоєно 6 ранг державного службовця;
- 30.08.2024 переведена на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділення обліку офіцерів запасу відділу військового обліку та бронювання сектору мобілізаційно-облікової роботи у зв'язку з провадженням організаційних заходів (наказ №51-дс від 28.08.2024, запис №44);
- 24.01.2025 позивачу присвоєно 5 ранг державного службовця;
- 24.01.2025 звільнена з посади головного спеціаліста відділення обліку офіцерів запасу відділу військового обліку та бронювання сектору мобілізаційно-облікової роботи у зв'язку з виходом на пенсію (наказ №8-дс від 20.01.2025, запис №46).
Відповідно до записів у військово-обліковому документі №210120250676095100009 від 21.01.2025 у період з 26.11.1976 по 30.11.1977 ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 30.04.1991 по 17.11.1998 у військових частинах НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 (а.с. 6).
Вказаний період проходження військової служби також підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.01.2025 №5/15 (а.с. 7зв.-8).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XI визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Разом із тим згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо). За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж державної служби обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.
Пунктом 6 Порядку №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно із абзацом 5 пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1993 у первісній редакції (далі - порядок №283), до стажу державної служби включається час строкової військової служби.
Поряд з цим абзацом 5 пункту 3 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Отже, період проходження особами військової служби, в тому числі в СРСР, зараховується до стажу державної служби.
Згідно відомостей з військово-облікового документа №210120250676095100009 від 21.01.2025 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.01.2025 №5/15, позивач з 26.11.1976 по 30.11.1977 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 30.04.1991 по 17.11.1998 у військових частинах НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .
З огляду на викладене суд дійшов висновку що період проходження військової служби позивача з 26.11.1976 по 30.11.1977 та з 30.04.1991 по 17.11.1998, підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Що стосується вимоги про зарахування до стажу державної служби періодів з 29.03.2001 по 01.08.2011 та з 02.08.2011 по 24.01.2025, суд зазначає наступне.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Пунктом 4 порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Частиною другою статті 46 Закону №889-VIII та Порядком №229 закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому суд зазначає, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.
Стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби або прирівняних до них посадах зараховується до страхового стажу, і відповідно до статті 90 Закону №889-VIII є підставою для призначення пенсії та обчислення її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022 виклав аналогічну правову позицію, зазначивши наступне: “…підпункт 1пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону №889, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Отже, стаж набутий на посадах державної служби після 01.05.2016, зараховується до страхового стажу, а не стажу державної служби.
У матеріалах справи наявні Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОK-5), які містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди роботи з серпня 2001 по вересень 2024 року за кодом підстави для обліку спецстажу "ЗДС037А1".
«Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» був затверджений постановами Правління ПФУ №26-1 від 05.11.2009, від 08.10.2010 №22-2, від 03.12.2013 №25-2, в подальшому наказами Мінфіна №435 від 14.04.2015 та №814 від 28.12.2020.
Код підстави "ЗДС037А1" з 16.12.93 проставлявся державним службовцям.
Отже, згідно спірного рішення станом на 01.05.2016 підтверджено загальний стаж державної служби позивача 15 років 1 місяць 4 дні, а згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОK-5) періоди роботи після 01.05.2016 повністю зараховані до її страхового стажу як державного службовця.
Таким чином, оскільки період з 29.03.2001 до 01.05.2016 зараховано пенсійним органом до стажу державної служби, а період роботи позивача на посадах державної служби з 01.05.2016 по 24.01.2025 до страхового стажу, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі наданих нею Довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) про складові від 18.02.2025 №1978 та Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в - державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 27.01.2025 №1080/1, стала відсутність достатнього стажу державної служби станом на 01.05.2016 (20 років). Інших причин відмови не зазначено.
З урахуванням встановлених судом протиправних дій відповідача стосовно незарахування до стажу державної служби періодів проходження військової служби позивача з 26.11.1976 по 30.11.1977 та з 30.04.1991 по 17.11.1998 суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2025 №935250826616 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії як такого, що прийнято з порушенням вимог законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду цього питання.
Стосовно обраного позивачем способу відновлення порушеного права шляхом повторного розгляду заяви від 02.06.2025 про призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з 05.02.2025 на підставі поданої заяви переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ. 02.06.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії - збільшення заробітної плати.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновлення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу державної служби періоди з 26.11.1976 по 30.11.1977 та з 30.04.1991 по 17.11.1998.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, дії та рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи оспорюване рішення від 10.06.2025 №935250826616 про відмову у перерахунку пенсії, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2025 №935250826616 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу державної служби періоди проходження військової служби з 26.11.1976 по 30.11.1977 та з 30.04.1991 по 17.11.1998.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001).
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК