про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6773/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та не виплаті у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період з 22.07.2022 по 20.01.2023, з 31.01.2023 по 11.04.2023, з 16.04.2023 по 15.07.2023, з 26.07.2023 по 05.09.2023, з 19.09.2023 по 24.09.2023, з 29.09.2023 по 29.09.2023, з 28.10.2023 по 31.01.2024, з 12.02.2024 по 19.02.2024, з 20.02.2024 по 26.02.2024, з 29.02.2024 по04.03.2024, з 22.03.2024 по 26.03.2024, з 11.04.2024 по 10.06.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період з 22.07.2022 по 20.01.2023, з 31.01.2023 по 11.04.2023, з 16.04.2023 по 15.07.2023, з 26.07.2023 по 05.09.2023, з 19.09.2023 по 24.09.2023, з 29.09.2023 по 29.09.2023, з 28.10.2023 по 31.01.2024, з 12.02.2024 по 19.02.2024, з 20.02.2024 по 26.02.2024, з 29.02.2024 по04.03.2024, з 22.03.2024 по 26.03.2024, з 11.04.2024 по 10.06.2024.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651).
Таким чином, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Спір стосується, зокрема, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 на період дії воєнного стану за період з 22.07.2022 по 20.01.2023, з 31.01.2023 по 11.04.2023, з 16.04.2023 по 15.07.2023, з 26.07.2023 по 05.09.2023, з 19.09.2023 по 24.09.2023, з 29.09.2023 по 29.09.2023, з 28.10.2023 по 31.01.2024, з 12.02.2024 по 19.02.2024, з 20.02.2024 по 26.02.2024, з 29.02.2024 по04.03.2024, з 22.03.2024 по 26.03.2024, з 11.04.2024 по 10.06.2024.
В позовній заяві представник позивача вказує, що позивач на разі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Суд вважає, що саме з дня отримання під час проходження служби грошового забезпечення у меншому розмірі позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
З цим позовом позивач звернувся до суду 02.10.2025 року, пропустивши тримісячний строк, установлений статтею 233 КЗпП України, за період з липня 2022 року по червень 2024 року.
Таким чином позовні вимоги, право на які виникло після 19.07.2022 року заявлені з пропуском строку звернення до суду установленого ст.233 КЗпП.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА