03 жовтня 2025 року Справа № 280/6552/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 02006716)
до Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 40919605)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРНО- БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 10, код ЄДРПОУ 43012983)
про визнання протиправним та скасування податкового висновку,-
29.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - позивач) до Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРНО- БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ» (далі - третя особа), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-05-20-001960-a.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що чинним законодавством України не передбачено єдиної обов'язкової норми тривалості робочого часу на рік. У своїх висновках ДАСУ безпідставно посилається на середньомісячний показник тривалості робочого часу 171,75 год, вважаючи його єдиним і обов'язковим. Однак таке твердження суперечить фактичним нормам законодавства України у сфері праці. Чинним законодавством не передбачено встановлення єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від встановленого робочого тижня на підприємстві, тривалості щоденної роботи, режиму роботи, вихідних днів тощо. Рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік приймається самостійно підприємствами за умови дотримання вимог статей 50- 53, 67 та 73 Кодексу законів про працю України. Таким чином, розрахунок учасника, який виходив з середньомісячної норми у 169,58 годин, є правомірним та обґрунтованим, оскільки відображає реальний режим роботи підприємства. Відповідно до законодавства учасник має право самостійно визначати свій робочий графік та тривалість робочого часу. Крім того, вимога яка міститься у висновку про результати моніторингу закупівлі про зобов'язання позивача здійснити заходи по усуненню виявлених порушень, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України. Просить позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі ID: UA20254-05- 20-001960-a установлено порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме розгляд тендерної пропозиції приватного підприємства «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» (далі - ПП «Компанія»), якого обрано переможцем торгів, проведено з порушенням вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей N91178, передбачених Законом №922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Зазначає, що варіант усунення порушення шляхом припинення зобов'язань за договором направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, адже наслідком допущених порушень стало неправомірне визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним Договору.
Третя особа скористалася правом на подання пояснень, в яких зазначає, що з усіма доводами та поясненням позивача ми погоджуємось у повному обсязі, порушень в діях Замовника не вбачаємо, як і не вбачаємо невідповідність нашої тендерної пропозиції тендерній документації та кошторисним норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова). Вважаємо, що Замовник аргументовано пояснив розрахунок середньомісячної норми тривалості робочого часу в кількості 169,58 людино-годин, а думка щодо єдиної та обов'язкової середньомісячної норми тривалості робочого часу в кількості 171,75 людино-годин - грунтується виключно на припущеннях відповідача, які не підтверджуються жодним нормативно-правовим актом, про що теж зазначено у позовній заяві. Позов просить задовольнити.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) та буде розглянута протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до Наказу від 25.06.2025 №93-з проведено моніторинг закупівлі ID: UA20254-05- 20-001960-a Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за предметом: Реконструкція частини приміщень, розташованих на першому поверсі блоку №7 головного корпусу КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР під встановлення комп'ютерного томографа за адресою: Оріхівське шосе, 10, м. Запоріжжя, 4504256.4 UAH, 45450000-6, ДК021, 1, робота.
За результатом моніторингу 16.07.2025 складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу Висновок про результати моніторингу.
Відповідно до Висновку предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - Замовник) на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію із змінами, затверджену рішенням уповноваженої особи від 20.05.2025 (протокол № 602/В0) (далі - тендерна документація), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію приватного підприємства «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» (далі - ПП «Компанія»), рішення уповноваженої особи від 06.06.2025 № 694/ВО, договір підряду від 12.06.2025 № 188-06ТБ/25 та пояснення (інформацію та документи) Замовника, отримані 03.07.2025 та 11.07.2025 через електронну систему закупівель.
За результатами моніторингу установлено, що Замовник в пункті 1 розділу ІІІ тендерної документації встановив вимоги щодо надання тендерної пропозиції в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та завантаження файлів, а саме: інформації, відповідно до пункту 6 розділу III тендерної документації, про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідні технічні специфікації (Додаток 3 до тендерної документації).
Пунктом 6 розділу III тендерної документації визначено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 3 до тендерної документації. Водночас Замовник в пункті 4 Додатку 3 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації встановив вимогу щодо надання договірної ціни із пояснювальною запискою до неї та відповідними розрахунками, які повинні відповідати вимогам кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова).
Учасником ПП «Компанія» у складі своєї тендерної пропозиції надано пояснювальну записку до кошторисної документації, складену станом на 29.05.2025, в якій середньомісячна норма тривалості робочого часу визначена в кількості 169,58 людино- годин (файл «4.4. Підтвердження Відомості pdf.). Згідно з пунктом 5.3. розділу V Настанови заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об'єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об'єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. Слід відмітити, що у період дії воєнного стану в Україні не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначено особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, положеннями частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частин третьої - п'ятої статті 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), статей 71, 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
Отже, з урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та з урахуванням Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2025 рік складав 171,75 людино-години.
На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - Управління) Замовник пояснив, що станом на дату розгляду пропозиції ПП «Компанія» жодним нормативно-правовим або розпорядчим документом центрального органу виконавчої влади не встановлено показник середньомісячної норми тривалості робочого часу та єдиної норми тривалості робочого часу, яка може бути різною, залежно від графіка роботодавця, зокрема учасника торгів, тому обраховується ним самостійно.
Враховуючи вищезазначене, а також пояснення Замовника, яке не спростовує суті порушення, учасником ПП «Компанія» середньомісячну норму тривалості робочого часу визначено з недотриманням вимог пункту 5.3. розділу V Настанови, чим порушено вимоги пункту 4 Додатку 3 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли вона не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Однак, на порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ІIIІ «Компанія», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а обрав його переможцем та уклав з ним Договір.
У розділі 2 Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства Висновку за результатами моніторингу зазначено: за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ПП «Компанія» установлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178. За результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону із урахуванням вимог Особливостей № 1178, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.
У розділі 3 зобов'язання щодо усунення порушення: з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи висновок за результатами моніторингу протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).
Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).
Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.
Судом установлено, що відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 25.06.2025 №93-з проведено моніторинг закупівлі ID: UA20254-05- 20-001960-a Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за предметом: Реконструкція частини приміщень, розташованих на першому поверсі блоку №7 головного корпусу КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР під встановлення комп'ютерного томографа за адресою: Оріхівське шосе, 10, м. Запоріжжя., 4504256.4 UAH, 45450000-6, ДК021, 1, робота.
Так, за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі ID: UA 20254-05-20-001960-а установлено порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме розгляд тендерної пропозиції приватного підприємства «Компанія з управління архітектурно-будівельними проектами» (далі - ПП «Компанія»), якого обрано переможцем торгів, проведено з порушенням вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей №91178, передбачених Законом №922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Замовник в пункті 1 розділу III тендерної документації встановив вимоги щодо завантаження учасниками у складі їх тендерної пропозиції інформації, відповідно до пункту 6 розділу III тендерної документації, про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідні технічні специфікації (Додаток 3 до тендерної документації).
Пунктом 6 розділу III тендерної документації визначено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону №922 зазначено в Додатку 3 до тендерної документації.
Водночас Замовник в пункті 4 Додатку 3 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації встановив вимогу щодо надання договірної ціни із пояснювальною запискою до неї та відповідними розрахунками, які повинні відповідати вимогам кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова).
Учасником ПП «Компанія» у складі своєї тендерної пропозиції надано пояснювальну записку до кошторисної документації, складену станом на 29.05.2025, в якій середньомісячна норма тривалості робочого часу визначена в кількості 169,58 людино- годин.
Проте, відповідач зазначає, що з урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та з урахуванням Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2025 рік складав 171,75 людино-години. Враховуючи вищезазначене, а також пояснення Замовника, яке не спростовує суті порушення, учасником ПП «Компанія» середньомісячну норму тривалості робочого часу визначено з недотриманням вимог пункту 5.3. розділу V Настанови, чим порушено вимоги пункту 4 Додатку 3 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації.
Надаючи оцінку порушенням встановленим відповідачем у спірному висновку, суд зазначає про таке.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 281 затверджено Кошторисні норми України у будівництві зокрема і Настанова з визначення вартості будівництва (далі Настанова).
Настанова з визначення вартості будівництва визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування та є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об'єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором (п. 1.1, п. 1.2).
В п. 5.3 розділу V Настанови вказано, що вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об'єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об'єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
В умовах воєнного стану особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначені в Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі Закон № 2136-IX).
Згідно ч. 6 ст. 6 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".
Отже в 2024 році законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на відповідний період, вона була різною залежно від графіку роботи.
При цьому до продовження воєнного стану: по 14 лютого 2024 року середньомісячна тривалість робочого часу 166,67 людино-години; по 14 травня 2024 року середньомісячна тривалість робочого часу 167,33 людино-години; по 12 серпня 2024 року середньомісячна тривалість робочого часу 170,25 людино-години; по 10 листопада 2024 року середньомісячна тривалість робочого часу 172,33 людино-години; до закінчення 2024 року середньомісячна тривалість робочого часу 173,83 людино-години.
З урахуванням зазначеного судом не встановлено порушення позивачем приписів п. 5.3 розділу V Настанови.
Щодо вимоги Держаудитслужби стосовно розірвання договору, укладеного за результатами процедури, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як слідує з оскаржуваного висновку, відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за Договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно із частиною першою та частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами. Проте, вказаний нормативно-правовий акт не наділяє Держаудитслужбу повноваженнями щодо встановлення такого способу усунення порушень, як зобов'язання суб'єкта господарювання вживати заходів для припинення господарських правовідносин, розірвати договори, тощо. Держаудитслужба має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів.
Наразі, в оскаржуваному висновку відсутні посилання на передбачені чинним законодавством підстави для розірвання договорів, укладених з переможцем проведеного тендеру на закупівлю.
Також, суд враховує, що визнання нікчемності укладеного договору про закупівлю визначено ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», яка передбачає визнання договору нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем не доведено існування обставин, за настання яких згідно із частиною четвертою статті 41 та статті 43 Закону договір про закупівлю може бути визнаний недійсним/нікчемним.
Таким чином, на переконання суду, зауваження відповідача за наслідками моніторингу закупівлі носять суто формальний характер.
Також суд зазначає, що під час вирішення спору суд зобов'язаний враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобами його усунення, що визначений відповідачем. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб'єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Так, Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
У розгорнутому формулюванні принцип пропорційності звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.10.2020 по справі №640/17797/20, від 21.01.2021 по справі № 120/1297/20-а.
Отже, суду належить встановити чи може саме за обставин даної справи виявлені невідповідності тендерної документації та тендерної пропозиції бути підставою для застосування правового наслідку, обраного відповідачем.
Так, за змістом висновку, що є предметом оскарження, відповідач зобов'язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором.
При цьому, обставини цієї справи дають можливість прийти до однозначного висновку про те, що виявлені відповідачем обставини не призвели та не могли призвести до негативного впливу на будь-які суспільні інтереси, зокрема на проведення самої публічної закупівлі та її результати.
Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та визначеним порушенням.
Суд враховує те, що навіть при умові, що в процесі публічної закупівлі було допущено певні технічні помилки, однак відповідачем не встановлено порушень умов укладеного договору, то вимога про розірвання договору є цілком та повністю неприпустимою та протиправною на даному етапі виконання зобов'язань.
Відповідно, суд вважає, що застосований відповідачем до позивача засіб фінансового контролю у вигляді зобов'язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором є непропорційним, оскільки відповідачем не встановлено будь-яких негативних наслідків для процедури закупівлі, в тому числі не порушило права будь-яких осіб, не порушило будь-який публічний інтерес, а також не призвело до отримання позивачем будь-яких неправомірних вигод чи переваг; з іншого боку відповідачем до позивача застосовано непропорційно суворий захід щодо зобов'язання розірвати договір, укладений за результатом проведення публічної закупівлі.
Також, суд враховує висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, від 26.01.2023 у справі № 400/3947/2023, від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Тобто, чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-08-14-002516-с.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 02006716) до Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 40919605), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРНО- БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 10, код ЄДРПОУ 43012983)-задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-05-20-001960-a.
Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 02006716) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 40919605).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 03.10.2025.
Суддя О.В. Конишева