Провадження №2/447/966/25
Справа №456/2337/25
(заочне)
06.10.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Миколаєві, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01.05.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №4244653 від 25.12.2023, яка станом на 26.08.2024 становить 80232,22 грн., і складається з: 12499,99 грн. - заборгованість за кредитом; 67732,23 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4. кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 25.12.2023 по 26.08.2024 (включно); 0,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору; а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
25.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4244653, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12500 грн., строком нам 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5%). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
26.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу №26/08/2024 від 26.08.2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4244653 про надання коштів на умова споживчого кредиту від 25.12.2023 перейшло до ТОВ «Укрглобал-фінанс».
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору. Станом на 26.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 80232,22 грн., яка складається з: 12499,99 грн. - заборгованість за кредитом; 67732,23 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4. кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 25.12.2023 по 26.08.2024 (включно); 0,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору.
На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
13.06.2025 з Стрийського міськрайонного суду Львівської області за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи № 456/2337/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Миколаївського районного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Крім цього, ухвалою суду витребувано у АТ КБ «Приватбанк» письмові докази по справі.
Ухвалу суду від 16.06.2025 було надіслано судом відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, та така ним одержана 07.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
18.08.2025 представник позивача Руденко К.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча судом вживались заходи для його належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
25.12.2023 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4244653.
Згідно п.1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства.
Згідно п.1.2 договору, сума кредиту складає 12500, 00 грн. Строк кредиту 360 днів (п.1.3 договору).
Згідно п.1.4.1. стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.
Згідно п.1.6.1 договору, орієнтована загальна вартість кредиту на день укладення договору складає 125000,00 грн. за стандартною ставкою. В п.10 договору зазначено реквізити сторін, у тому числі споживача ОСОБА_1 , з урахуванням РНОКПП, серії та номеру паспорту, органу, що видав даний паспорт, номерів мобільних телефонів та адреси електронної пошти. Також зазначено, що договір підписано електронним підписом 68705 25.12.2023 о 14:32:25 ОСОБА_1 ..
Відповідно до п.2.1 даного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Додатком № 1 до даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до даної таблиці загальна вартість кредиту складе 117968,75 грн, реальна процентна ставка 21607,68%, сума платежів за розрахунковий період складе 117968,75 грн. Вказаний додаток № 1 до договору підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68705 25.12.2023 о 14:32:25 ОСОБА_1 ..
Інформація щодо укладення кредитного договору підтверджена паспортом споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 25.12.2023 о 14:32:25 ОСОБА_1 ..
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом вих №1065-2808 від 28.08.2024 повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про те, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунку. Між підприємствами укладено договір про переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта 25.12.2023 о 14 год. 34 хв. на суму 125000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 324366286.
На підтвердження отримання відповідачем коштів до суду надійшла відповідь АТ КБ «Приватбанк» з якої встановлено, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 , та відповідно до виписки за період з 25.12.2023 по 30.12.2023 за його банківським рахунком вбачається зарахування коштів у сумі 12500,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість за позивачем, розмір якої станом на 26.08.2024 становить 80232,22 грн..
26.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 26/08/24. Відповідно до п.2.1 договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені договором.
Згідно витягу з реєстру боржників від 26.08.2024 до договору факторингу №26/08/24, ОСОБА_1 є боржником за договором №4244653 з загальною сумою заборгованості в розмірі 80232,22 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 12499,99 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 67732,23 грн..
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
З наведених обставин справи вбачається, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), які до того ж відповідають даним зазначеним ним в заявах по суті, були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, ним до суду не надано. Будь-яких доказів на спростування отриманих кредитних коштів, нарахування процентів за їх користування, відповідачем не надано, як і не надано свого розрахунку, який би свідчив про неправильність проведеного розрахунку заборгованості стороною позивача.
Судом при вирішення справи враховано те, що згідно додатку № 1 до кредитного договору, який є невід'ємною його частиною, стороною позивача не перевищено розмір відсоткової ставки, строку кредитування та орієнтованої вартості кредиту, з урахуванням тіла кредиту та нарахованих по ньому відсотків.
Таким чином, враховуючи наведене суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №4244653 про надання споживчого кредиту підлягають до задоволення у повному обсязі.
При вирішенні судових витрату справі суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано:
1) Договір про надання юридичних послуг № 02/08/24 від 02.08.2024, укладений між ТОВ ФК «Укрглобал-Фінанс» та ФОП Руденко К.В., який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю» № 2412 від 23.10.2018 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області;
2) Акт приймання передачі наданих послуг № 44 до договору № 02/08/24 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, складений між ТОВ «Укрглобал-Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість послуг за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з боржників ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» згідно реєстру №1 від 03.02.2025 становить 100 000 грн.
3) Витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №44 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, складений між ТОВ «Укрглобал-Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість послуг за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №4244653 про надання споживчого кредиту від 25.12.2023 та клопотання про витребування доказів становить 10000 грн.
3) Платіжну інструкцію від 06.02.2025 про перерахування ОСОБА_2 , 10 000,00 грн. в якості оплати за надання юридичних послуг до договору № 02/08/2024 від 02.08.2024 згідно акту № 44 від 03.02.2025.
В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 137 ЦПК України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
В постанові Об'єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що у розумінні положень ч. 5 ст. 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути судові витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.
Судовий збір у справі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за договором № 4244653 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.12.2023 станом на 26.08.2024 у розмірі 80232 (вісімдесят тисяч двісті тридцять дві) грн. 22 коп., яка складається з: 12499 грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом; 67732 грн. 23 коп. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4. кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 25.12.2023 по 26.08.2024 (включно).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» судові витрати у розмірі 2422 грн 40 коп. та 10000 грн.00 коп. витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», юридична адреса: вул. Василенко Миколи, буд. 7 м. Київ, 03124, ЄДРПОУ:41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 06.10.2025.
Суддя Павлів В. Р.