Справа № 463/4444/25
Провадження № 2/463/1534/25
29 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
встановив:
позивач через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, просить визначити розмір заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 61307170 в сумі 121957 грн. 92 коп.; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 121957 грн. 92 коп.; Стягнути з відповідача з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки в сумі 36734 грн. 78 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23.12.19 у справі №460/2090/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26.04.2019 р. до досягнення дітьми повноліття.
Позивач стверджує, що аліменти стягуються/сплачуються не в повному обсязі, наявна заборгованість зі сплати аліментів, внаслідок чого відповідач зобов'язаний сплатити пеню на інфляційні нарахування (збитки).
Оскільки державний виконавець у виконавчому провадженні з виконання вищевказаного рішення суду зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня, то наявний спір щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів, який підлягає встановленню судом.
Зокрема, за 4 квартал 2022 р. лише в ТОВ "АВТОФОРТУНА" Відповідачем отримано дохід 120000,00 грн, який в розрахунку державного виконавця не відображено та аліменти з якого не сплачено: 120000/3=40000,00 грн. - сума аліментів; за 4 квартал 2024 року загальний дохід становить: 1082633,25 грн (доходи ФОП) + 675.54 (доходи Універсал Банк) + 6072, 92 грн. (доходи від військової частини) НОМЕР_1 (доходи від військової частини) = 1202554,70 грн., в той час як нараховані державним виконавцем аліменти складають 25397,11 грн, що свідчить про те, що розрахунок державного виконавця не ґрунтується на об'єктивних даних, які містяться в матеріалах Виконавчого провадження, а отже наявний спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів у ВП 61307170.
Державний виконавець зазначає в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на відсутність заборгованості зі сплати аліментів, хоча: доказів сплати аліментів за 2019 р. в матеріалах виконавчого провадження №61307170, що містяться в АСВП, немає. В 2020 році відсутні платежі аліментів за весь період нарахування таких в 2020 р. Також з серпня 2020 році та у 2021 році роботодавець відраховував із доходів працівника не 1/3 доходів згідно з виконавчим листом, а 33%, внаслідок чого виникла розбіжність в нарахуванні розміру аліментів, заборгованість зі сплати аліментів за 2020 р., яка в розрахунку державного виконавця не відображена. В 2022 р.: за період січень-березень згідно звітів роботодавця відраховувались не 1/3 доходів згідно з виконавчим листом, а 33% доходів працівника; в квітні 2022 р. роботодавець відраховує лише 308,54 грн., що є менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Державний виконавець правильно визначив розмір аліментів за квітень 2022 року, але не відобразив заборгованість зі сплати аліментів за цей період у розрахунку та не вжив жодних заходів для стягнення цієї суми боргу. З 01.09.22 ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою підприємцем на спрощеній системі оподаткування та зобов'язаний сплачувати аліменти виходячи із середнього заробітку в регіоні. Державний виконавець зазначає, що боржник повинен самостійно виконувати такий обов'язок та в розрахунку державного виконавця такі зобов'язання не відображено. Зазначене впливає на зростання боргу зі сплати аліментів в 2024 році, проте в розрахунку державного виконавця, як зазначалося, заборгованість не зазначена
Незважаючи на відсутність доказів сплати аліментів за минулий період в сумі 33110 грн. державний виконавець зазначає в розрахунку про сплату боржником аліментів за вказаний період та відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Державний виконавець отримавши інформацію про придбання та продаж боржником транспортних засобів в період стягнення аліментів не з'ясував джерело походження коштів, за рахунок яких придбано транспортні засоби ( приховані доходи), з яких не стягнуто аліменти на утримання дітей.
Таким чином, існуюча заборгованість зі сплати аліментів у ВП № 61307170 не відображена в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого державним виконавцем станом на 14.04.25, в той час як згідно з розрахунком позивача, який ґрунтується на даних первинних документів (банківської виписки), а також звітах роботодавців про розмір доходів та відрахування аліментів, інформації податкового органу про отриманий дохід, тощо, за 2019 рік наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 19716.71 грн.; за 2020 рік - 11184.43 грн.; за 2021 рік - 4315.53 грн.; за 2022 рік - 44345.36 грн.; за 2023 рік заборгованість зі сплати аліментів відсутня; за 2024 рік наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 42395.89 грн.; за 2025 р. (січень-квітень) заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Таким чином загальна заборгованість зі сплати аліментів складає 121957,92 грн. та такий ж загальний розмір пені, що підлягає сплаті відповідачем.
Крім цього, вважає, що на підставі ст.625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню також інфляційні втрати в сумі 36734 грн. 78 коп.
Ухвалою від 16.05.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті 16.06.2025, яке неодноразово відкладалося, востаннє на 29.09.2025.
04.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки дії державного виконавця позивачем не оскаржувались. Крім цього, вини у тому, що Відповідач не платив аліменти з квітня 2019 року по грудень 2019 року - немає, оскільки обов'язок сплати аліментів у Відповідача виник саме з моменту набрання законної сили рішення суду, а саме з 23.01.2020 року. Відтак, Відповідач з січня 2020 року по квітень 2020 року погашав заборгованість, яка виникла зі сплати аліментів і у зв'язку з погашенням такої у повному обсязі, 14.04.2020 року державним виконавцем Яворівського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про зняття арешту з майна.
Відрахування аліментів виконується належним чином, всі передбачені платежі відповідачем здійснюються в повному обсязі.
Вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неврахування державним виконавцем при розрахунку аліментів отриманих доходів відповідача, оскільки останній є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, а тому відповідно до вимог ч. 2 статті 195 СК України аліменти вираховуються із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що простежується розрахунком виконавця, який наявний в матеріалах справи.
Що стосується позиції позивача щодо стягнення аліментів з продажу майна, то така не відповідає вимогам ст.81 СК України та висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц, де зазначено, що кошти, отримані платником аліментів від продажу майна, не є видом заробітку (доходу), з якого можуть стягуватися аліментні платежі. Ці кошти є лише грошовим еквівалентом вартості майна, яке належало особі до продажу.
Крім цього, відсутність заборгованості виключає можливість застосування як пені, так і інфляційних збитків.
Відтак вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
13.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначає, зокрема, що державним виконавцем не враховано дохід від діяльності ФОП за період одночасного працевлаштування відповідача. Тобто відповідач одночасно отримував і дохід від діяльності ФОПа, і від військової частини, проте аліменти розраховані тільки за роботу у військовій частині. Також вважає, що в контексті продажу відповідачем майна в позові йдеться про приховані доходи, з яких не було сплачено аліменти, тому не може бути мови про конвертацію майна з грошової в товарну форми і навпаки.
Крім цього, оскільки заперечення відповідача щодо стягнення пені та інфляційних втрат зводяться до того, що оскільки державним виконавцем визначено відсутність заборгованості зі сплати аліментів, то і відсутня вина відповідача за прострочення зі сплати аліментів, однак відповідачем не спростовано жодного твердження позивача, яким обґрунтовується недостовірність розрахунку державного виконавця зі сплати аліментів у ВП № 61307170, твердження в цій частині відзиву є голослівними та непідтвердженими доказами.
18.06.2025 від представника відповідача надійшло заперечення, у якому остання просить в задоволенні позовних вимог відмовити та наголошує, що Відповідач належно виконує свої обов'язки зі сплати аліментів у передбачений законом спосіб, що підтверджується як відповідними платіжними документами, так і офіційною інформацією, отриманою від державного виконавця, що міститься у матеріалах справи, що підтверджується відповіддю заступника начальника Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області від 14.04.2025, відповідно до якої було долучено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, де заборгованість відсутня.
Також звертає увагу на те, що з моменту призову до лав Збройних Сил України єдиним стабільним джерелом доходу Відповідача стало грошове забезпечення військовослужбовця. З цієї зарплати регулярно здійснювались утримання аліментів відповідно до виконавчого документа, наданого військовою частиною, що підтверджується відповідними довідками, які наявні в матеріалах справи. Статус фізичної особи-підприємця, який формально залишався за Відповідачем, не означає автоматичну наявність доходу, оскільки у зв'язку з мобілізацією він не здійснював господарської діяльності.
Поведінка відповідача є добросовісною, оскільки проявлялась у регулярній сплаті аліментів через законні механізми, доступні Відповідачу навіть в період мобілізації; нарахування заборгованості в тому вигляді, як це пропонує Позивач, не відповідає фактичним обставинам справи і є необґрунтованим; відсутні правові підстави нарахування пені, оскільки відсутня вина Відповідача, а розмір заявленої пені перевищує допустимі межі.
02.07.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст.43 ЦПК України.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, разом з тим остання скерувала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання також не з'явилися, разом з тим остання скерувала заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Сторонами визнано та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23.12.19 у справі №460/2090/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26.04.2019 р. до досягнення дітьми повноліття.
На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист, на підставі якого 18.02.2020 державним виконавцем відкрито та на даний час здійснюється виконавче провадження ВП №61307170.
Як вбачається з копії постанови від 14.04.2020 у виконавчому провадженні ВП №61307170 державним виконавцем знято арешт з майна боржника, оскільки заборгованість погашена у повному обсязі.
Як вбачається з розрахунку державного виконавця заборгованість відповідача зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №61307170 станом на 14.04.2025 відсутня. При цьому, нараховані до сплати аліменти за період з квітня 2019 року по квітень 2025 року становлять 587072 грн., в той час як відповідачем сплачено 598281,7 грн.
Не погоджуючись з таким розрахунком заборгованості позивач на підставі ч.3 ст.195 СК України звернулася до суду, зокрема із вимогами про визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 61307170 в сумі 121957 грн. 92 коп.
Відповідно до ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як зі скаргою на дії державного виконавця позивач не зверталася, оскільки у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц, провадження № 61-23011св19, від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007, провадження № 61-15422св20 сформульовано висновок, що спір між сторонами виконавчого провадження (стягувачем і боржником) щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів підлягає вирішенню у порядку позовного провадження або шляхом подання скарги на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів.
У вказаній категорії справ стягувач (боржник) вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред'являти позов на загальних підставах, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 лютого 2022 року справі № 308/263/20-ц.
З приводу вирішення позовних вимог в цій частині по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.81 СК України Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України, який затверджено Постановою від 26 лютого 1993 р. №146 з наступними змінами.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Згідно з ч.1, 2 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Як вбачається з відповіді Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.04.2025 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП№61307170, з примусового виконання виконавчого листа №460/2090/19, виданого 27.12.2019 року Яворівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26.04.2019 р. до досягнення дітьми повноліття.
18.02.2020 року державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно відповіді з ДПС від 18.02.2020 р. боржник на час пред'явлення виконавчого документа жодних офіційних доходів не отримував стягнення аліментів проводилось згідно ч.2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
У ході проведення виконавчих дій встановлено що боржник отримує доходи в ТзОВ «КОМФІ ТРЕЙД». 11.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано для виконання у ТзОВ «КОМФІ ТРЕЙД». Стягнення аліментів проводились із доходів боржника заборгованість відсутня, що підтверджується Звітами про відрахування аліментів., 07.04.2022 р. боржник звільнений з ТзОВ «КОМФІ ТРЕЙД».
Оскільки боржник є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, аліменти визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості згідно Сімейного кодексу України, тому аліменти сплачувались боржником самостійно щомісячно.
13.06.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника яку скеровано для виконання у Військову частину НОМЕР_2 .
Згідно звітів із Військової частини НОМЕР_2 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, стягнення проводились згідно чинного законодавства. 17.12.2024 р. боржник звільнений із Військової частини.
На даний час боржник аліменти платить щомісячно та пред'являє квитанції відповідно до ч.2 ст. 195 Сімейного кодексу України якщо фізична особа є - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, аліменти визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Державним виконавцем періодично формуються запити, щодо виявлення доходів боржника, щодо виконання виконавчого документа згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Викладені обставини підтверджуються також долученими до позовної заяви матеріалами виконавчого провадження та іншими документами.
Так, судом встановлено, що роботодавцем відповідача складалися та скеровувались у виконавчу службу звіти про здійснені відрахування та виплати за період з серпня 2020 року по квітень 2022 року ТОВ «Комфі Трейд», звідки відповідач звільнився 07.04.2022 за згодою сторін, а також за період з серпня по грудень 2024 року ВС А2900, з яких вбачається, що такі проведено у відповідності до вимог рішення суду у частці 1/3.
В період з травня 2022 року по липень 2024 року та з січня по квітень 2025 року сплата відповідачем аліментів підтверджується долученими до позовної заяви квитанціями.
Наведене свідчить про те, що нарахування розміру аліментів здійснювалось у відповідності до вимог ч.1, 2 ст.195 СК України.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, всупереч вказаним вимогам позивачем не представлено суду доказів на підтвердження отримання відповідачем інших доходів, які б мали бути враховані при нарахуванні та стягненні на користь позивача аліментів, та як наслідок - наявності у зв'язку із цим у відповідача заборгованості за аліментами у відповідному розмірі.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що згідно з відповіддю на запит №: 149764676 від 24.10.2022 16:20 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи: 1. 36962487 - ТзОВ "Комфі Трейд", 2. 38130410 - Нова пошта Глобал, що свідчить про наявність в 2022 році у боржника двох джерел доходу, однак запиту виконавця щодо надання звіту про доходи до Нової пошти Глобал досі не виявлено, тобто доходи отримані за другим місцем роботи не бралися до уваги при визначенні розміру аліментів, а розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 14.04.25 не враховує такі доходи, оскільки як вбачається з вказаної відповіді такі доходи отримані відповідачем за ознакою доходу 120 - Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (підпункт 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу), а тому у державного виконавця не було підстав скеровувати запит щодо надання звіту про доходи та брати такий до уваги при визначенні розміру аліментів.
З цих же підстав суд відхиляє доводи позивача про не врахування при визначенні розміру аліментів доходів відповідача, отриманих від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Ознака доходу: 126 - Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу), в той час як дохід у вигляді процентів класифікується за ознакою доходу 110.
Необґрунтованими суд вважає і доводи позивача про те, що у державного виконавця ще в березні 2023 року була інформація про отриманий боржником дохід від ТОВ "АВТОФОРТУНА" в сумі 120000, проте такий не відображено в розрахунку держвиконавця, оскільки як вбачається з відповіді на запит №:157167283 від 02.03.2023 13:31 до Державної податкової служби України такий отримано за ознакою доходу 105 - Частина доходів від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна згідно з положеннями статті 173 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу), а кошти, отримані від продажу майна, не є доходом у розумінні сімейного законодавства, адже не збільшують реальний фінансовий стан платника аліментів, а лише конвертують майно у грошовий еквівалент.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі №758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19) де зазначено, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
У справі «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач не представила суду доказів на підтвердження отримання відповідачем інших доходів, які б мали бути враховані при нарахуванні та стягненні на користь позивача аліментів, та як наслідок - наявності у зв'язку із цим у відповідача заборгованості за аліментами у відповідному розмірі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №61307170 в сумі 121957 грн. 92 коп., слід відмовити.
Крім цього, оскільки судом відмовлено у задоволенні вищевказаних позовних вимог, а позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 121957 грн. 92 коп.; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних збитків в сумі 36734 грн. 78 коп. є похідними від них, тому суд приходить до висновку, що такі також не підлягають до задоволення.
Крім цього, згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
Враховуючи наведене, оскільки позивач у справі заявила про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, а тому питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 293, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №61307170 в сумі 121957 грн. 92 коп.; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 121957 грн. 92 коп.; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних збитків в сумі 36734 грн. 78 коп. відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса для листування: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 06.10.2025
Суддя: Р.Я. Головатий