Справа №461/3270/25
06 жовтня 2025 року Галицький районний суд міста Львова у складі головуючої судді -Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання - Гнаткович В. С., представника заявника - Дятлова О. Л., розглянувши заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Золотухіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», заінтересовані особи ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебували матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», заінтересовані особи ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2025 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено повністю.
26.09.2025 представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Золотухін Олександр Олександрович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Свої вимоги мотивував тим, що в результаті розгляду справи ОСОБА_1 поніс витрати на професійну допомогу адвоката. Відтак, просить стягнути зі заявника на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3'750,00 грн.
02.10.2025 від представника заявника ТОВ «Львівенергозбут» - Дятлова О. Л. надійшли до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких останній просить заяву адвоката Золотухіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення від 25.09.2025 у справі № 461/3270/25 залишити без розгляду, оскільки вказана заява, а також долучені до неї докази (договорів, розрахунок, акт здавання приймання робіт) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених в ч. 8. ст. 141 ЦПК України.
04.10.2025 від представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Золотухіна О. О. до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає, що єдиним аргументом, на який посилається ТОВ "Львівенергозбут", як на заперечення витрат на правничу допомогу, є те, що: "В даному випадку адвокат Золотухін О.О. представник ОСОБА_1 не подав доказів до закінчення судових дебатів у справі та не заявляв таку заяву до судових дебатів, що ним протягом п'яти днів після постановлення ухвали суду будуть подані такі докази." Однак, на думку Золотухіна О. О., представник ТОВ "Львівенергозбут" некоректно тлумачить норми процесуального законодавства. Перш за все, зазначає, що в силу ч. 8 ст. 279 ЦПК України, у цій справі судові дебати не проводяться, а тому посилання на судові дебати є безпідставним. Процесуальний закон чітко дає вказівку, що заява щодо обсягу судових витрат має бути відображеною/заявленою/поданою до закінчення розгляду справи або до завершення судових дебат (якщо такі проводяться). Золотухін О. О. як представник ОСОБА_1 зробив відповідну заяву у своїх запереченнях від 01.09.2025 із дотриманням вимог закону. Інших заперечень, у тому числі суми витрат, ТОВ "Львівенергозбут" не надав. Отже, заява про ухвалення додаткового рішення подана у повній відповідності до вимог процесуального закону та є обґрунтованою
Представник ТОВ «Львівенергозбут» Дятлов О. Л. у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про стягнення з ТОВ «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали заявленого клопотання, суд дійшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи з такого.
У положеннях ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У частині 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Золотухіним Олександром Олександровичем укладений договір-доручення про надання правничої допомоги.
За п. 4.2 договору процесуальні дії (участь у судових засіданнях, оформлення клопотань, заяв, позовів, скарг та інших документів) погоджуються сторонами та оплачуються відповідно до виставлених рахунків.
Відповідно до розрахунку розміру правової допомоги у справі № 461/3270/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», заінтересовані особи ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, адвокат Золотухін О.Р. надав правову допомогу наступного характеру:
- вивчення та правовий аналіз, що є предметом заяви, правова консультація клієнта - 1 год. - 750 грн.;
- підготовка та подача до суду процесуальних документів (заперечень) - 2 год. - 3000 грн.;
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як встановлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що процесуальне законодавство передбачає механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Так, у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, у якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони/відповідача щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє, чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
При вирішенні вказаного питання суд враховує те, що сторони вільні у своєму виборі у захисті своїх прав, ОСОБА_1 скористався своїм правом та обрав саме такий спосіб, шляхом укладання Договору правової допомоги з визначенням її вартості.
Таким чином, зважаючи на виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність стягнути з заявника ТОВ «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 3'750,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Щодо тверджень представника ТОВ «Львівенергозбут» про те, що заява про ухвалення додаткового рішення, а також долучені до неї докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених у ч. 8. ст. 141 ЦПК України, відтак таку слід залишити без розгляду, не заслуговують на увагу, оскільки в силу ч. 8 ст. 262 КАС України, у цій справі судові дебати не проводяться, а ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 зробив відповідну заяву у своїх запереченнях від 01.09.2025 з дотриманням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
1. Заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Золотухіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», заінтересовані особи ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1; ідентифікаційний номер: 42092130) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3'750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ПАВЛЮК