Справа №466/6425/25
06 жовтня 2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді - Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання - Гнаткович В. С., розглянувши у приміщенні Галицького районного суду м. Львова у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10; ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» через систему "Електронний суд", звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 876394368 від 02.05.2023 у розмірі 36'902,14 грн. та судові витрати.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа через офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, з використанням електронного підпису укладений Кредитний договір № 876394368. Відповідно до умов Договору Товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 9'300,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
Одразу після укладення сторонами Кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 9'300,00 грн. на вказану Відповідачем банківську картку. Таким чином, Відповідач повністю прийняв пропозицію кредитодавця.
Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти у позику виконав у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
Натомість, відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення грошових коштів не виконав, у зв'язку із чим загальна сума заборгованості на момент подання позову за Кредитним договором № 876394368 становить 36'902,14 грн., з яких: 7'384,70 грн. - заборгованість по кредиту, 29'517,44 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 247 від 05.09.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача.
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 19/1224-01.
Предметом вказаного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36'902,14 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36'902,14 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, Позивач, як новий кредитор, до якого перейшло право вимоги до Відповідача за вказаним вище кредитним договором, змушений звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.07.2025 вказана справа передана на розгляд за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025, для розгляду вказаної справи визначена суддя Павлюк О. В.
Ухвалою від 08.08.2025 суддя у зазначеній справі відкрила провадження та постановила розглядати справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановивши сторонам строк для подання заяв по суті справи. Окрім того, задоволила клопотання позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ст.187 ЦПК України.
Окрім цього, суд також повідомив Відповідача про розгляд справи через оголошення на сайті на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частинах 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Суд вжив передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення Відповідача та створив умови для реалізації принципу змагальності сторін.
Відповідачка відзив на позов у встановлений судом строк не подала, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті з ухваленням заочного рішення. При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розгляд справи по суті відбувся 06.10.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, 02.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа через офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, з використанням електронного підпису укладений Кредитний договір № 876394368.
Відповідно до умов Договору Товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 9'300,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
Одразу після укладення сторонами Кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 9'300,00 грн. на вказану Відповідачем банківську картку, що підтверджується платіжною інструкцією.
Відповідно до відповіді АТ "КБ "Приватбанк" від 04.09.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано кредитну карту № НОМЕР_2 . З виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період 02.05.2023 по 07.05.2023, вбачається, що на нього поступили кошти в сумі 9'300,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 876394368 від 02.05.2023, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення із позовом становить 36'902,14 грн., з яких: 7'384,70 грн. - заборгованість по кредиту, 29'517,44 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши 02.05.2023 кредитний договір, Відповідач ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені кредитним договором умови та взяв на себе відповідні зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернув, у зв'язку з чим заявлена вимога Позивача, як нового кредитора, про стягнення із відповідача суми заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що Позивач, як правонаступник сторони договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановив суд із матеріалів справи, 8.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 247 від 05.09.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача.
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 19/1224-01.
Предметом вказаного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36'902,14 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36'902,14 грн.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У частині 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, згідно зі вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов'язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Представлені суду копії договорів факторингу належним чином підписані уповноваженими представниками сторін договорів, скріплені їх печатками та умови договорів передбачають право відступлення права вимоги, яке виникне у майбутньому, відтак підтверджують перехід права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надалі до ТОВ «Онлайн Фінанс», після чого до ТОВ «Юніт Капітал».
Оскільки умови кредитного договору № 876394368 від 02.05.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , останній не виконав, право грошової вимоги за ним на підставі Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 перейшло до Позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2'422,40 грн.
Щодо стягнення з Відповідача судових витрат, понесених Позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити таке.
У статті 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко Та Партнери» укладено договір про надання правової допомоги №05/06/25-01.
Відповідно до Додаткової угоди № 25770840436 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, адвокатське бюро «Тараненко Та Партнери» надало ТОВ «Юніт Капітал» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно Акту прийому-передачі наданих послуг, становить 7'000,00 грн.
Суд відзначає, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокат фактично надавправову допомогу, склав позовну заяву та зібрав необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 7'000 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10; ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором № 876394368 від 02.05.2023 у розмірі 36'902,14 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот дві гривні чотирнадцять копійок), 2'422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) суми сплаченого судового збору та 7'000,00 грн. (сім тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК