Справа № 461/7977/25
Провадження № 1-кс/461/6126/25
про арешт майна
06.10.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,-
Старший слідчий в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025140000000101 від 04.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України про накладення арешту на вилучені 03.10.2025 року, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмети: мобільний телефон марки «Huawei TIT-U02», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», s/n НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A36 5G», s/n НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_6
Подане клопотання мотивує тим, що вищевказані предмети є майном, яке визнано речовими доказами, тому накладення на них арешту є обґрунтованим та запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі пошкодженню, знищенню або втраті майна. Арешт майна є необхідним також задля забезпечення в подальшому дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, а також забезпечення їх конфіскації На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22025140000000101 від 04.04.2025, за фактом фінансування дій, учинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненого у великому розмірі та з корисливих мотивів, тобто за ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ТД «Остов Бардс», діючи умисно та з корисливих мотивів, після 24.02.2022 організували і реалізували схему матеріального і фінансового забезпечення господарської діяльності російського суб'єкта «РУСПАК» через третю країну із залученням посередника ОсОО «ГАЛЕОН ПЛЮС» (Киргизстан). Зазначений спосіб взаємодії використовувався для продовження торгівлі у формі поставок продукції та проведення розрахунків через киргизьку юридичну особу. У межах цієї схеми ОСОБА_5 , як менеджер з маркетингу і поставок, забезпечував пошук і залучення клієнтів, погодження номенклатури й умов поставок, підготовку договорів, а також комунікації з представниками ОсОО «ГАЛЕОН ПЛЮС» та «РУСПАК».
03.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого вилучено : мобільний телефон марки «Huawei TIT-U02», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», s/n НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A36 5G», s/n НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_6 , які ОСОБА_5 використовував у своїй протиправній діяльності.
3 жовтня 2025 року вищевказані, вилучені в ході проведення обшуку предмети - мобільні телефони, визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 03.10.2025 року, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмети: мобільний телефон марки «Huawei TIT-U02», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», s/n НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A36 5G», s/n НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного абонента № НОМЕР_6
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1