Справа № 439/1560/25
Провадження № 2-а/439/29/25
06 жовтня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді Войтюк Т.Л.,
з участю секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, просить визнати протиправною і скасувати постанову від 06.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5412304, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що оскаржувана постанова серії ЕНА №5412304 є незаконною. Позивач зазначає, що зі змісту постанови вбачається, що 06.08.2025 року у с. Піски, вул. Довга, нібито було зафіксовано факт керування мотоциклом SH/NERAY без номерного знаку та непред'явлення для перевірки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушено п.2.9.в ПДР України. Позивач стверджує, що поліцейським було здійснено порушення порядку оформлення та вручення постанови, а саме не було вручено копію постанови про вчинення адміністративного правопорушення під підпис та не надіслано протягом трьох днів з дня її винесення засобами поштового зв'язку. Окрім цього зазначає, що в постанові не конкретизовано суть порушення, відсутність номерного знаку або його неправомірного встановлення, а також непред'явлення документів (відмова пред'явити документи чи їх відсутність). Також, позивач додає, що відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме матеріали відео- або фото- фіксації чи показань свідків, які не залучались. Враховуючи вищезазначене, позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову.
У додаткових поясненнях представник позивача адвокат Рубцов В.В. вказує, що працівники поліції не мали жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідач подав до суду відзив, в якому вказує, що відповідно до протоколу ЕПР1 № 414437 від 06.08.2025 ОСОБА_1 близько 16:17 год. в м. Броди по вул. Великі Фільварки, 12, керував транспортним SH/NERAY з ознаками алкогольного сп'яніння. У подальшому, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 5412304 від 06.08.2025, позивач був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки стало те, що він керував транспортним засобом SH/NERAY без номерного знаку державної реєстрації, що є порушенням п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Крім цього позивач не пред'явив на вимогу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП, дані порушення, об'єднані в один розгляд та на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1190 грн, за порушення статті санкція якої є найбільш суворою. Копія постанови ЕНА №5412304 ОСОБА_1 була вручена, про що останній поставив свій підпис.
Відповідач вважає, що підстав вважати оскаржувану постанову незаконною немає.
17.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив викладені позиції представника позивача, які відповідають позиції викладеній у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Ухвалою судді від 19.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків, відповідно до ухвали суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі.
У судове засідання 06.10.2025 року позивач та його представник не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. У заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівської області у судове засідання 06.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином. У відзиві представник відповідач просить розглядати справу за наявними в ній доказами без представника відповідача ГУНП у Львівській області
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Разом з тим, у зв'язку з неявною в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши докази, які є у справі, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5412304 від 06.08.2025 року встановлено, що 06.08.2025 о 16:35 с. Підліски вул. Довга водій керував ТЗ мотоциклом SH/NERAY без реєстраційного номерного знака, одночасно водій не пред'явив, у встановленому порядку посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, чим порушив п. 2.9.в. Відповідно до постанови серії ЕНА №5412304 від 06.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Позивач, покликаючись на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, просить вирішити спір в судовому порядку, а саме визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5412304 від 06.08.2025 року.
З встановлених судом обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, які регулюються положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР).
Застосовуючи вказані нормативно-правових актів, суд дійшов таких висновків.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.п. 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
П.п. 2.9.в ПДР визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Зі змісту ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 2 ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог зазначених вище вимог ПДР відповідачем до суду було подано відеоматеріали з камер на яких зафіксовано подію, яка описується в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5412304 від 06.08.2025 року, технічні засоби, яким здійснено фото або відеозапис не зазначено. У постанові п. «7. До постанови додаються:» нічого не вказано. Отже, в оскаржуваній постанові, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП не зазначено, які докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Відповідно до практики Верховного Суду приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанови від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а).
Водночас, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Водночас відеозапис, на який покликається відповідач, та який не зазначений в оскаржуваній постанові, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд доходить до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови належним чином не задокументував наявність правопорушення, що унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні, а тому постанова серії ЕНА №5412304 від 06.08.2025 року підлягає скасуванню.
Отже, рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме постанова ЕНА № 5412304 від 06.08.2025 року, не відповідає критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд дійшов висновку, що вимога позивача, в якій він просить суд скасувати постанову є підставною та обґрунтованою. Тому позов слід задовольнити шляхом скасування постанови серії ЕНА № 2786161 від 06.08.2024, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, даним порядком не передбачено визнання постанови протиправною, а тому позовна вимога в цій частині не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 77, ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Постанову серії ЕНА №5412304від 06.08.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною1 статті 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121-3 КУпАП закрити.
Стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 грн 60 к. за рахунок бюджетних асигнувань.
У частині вимоги про визнання постанови протиправною - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: пл. Г.Григоренка, буд. 3, м. Львів, ЄДРПОУ 40108833.
Повне рішення суду складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Т.Л.Войтюк