ЄУН: 336/1732/25
Провадження №: 1-кп/336/934/2025
іменем України
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 - в режимі вікеоконференції,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2024 на стадії досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався. Останній раз - ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 до 23.10.2025 включно.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сторона захисту вважала, що в даному випадку такий вид запобіжного заходу на цій стадії провадження відповідатиме інтересам ОСОБА_4 .
Суд, заслухавши доводи учасників справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Зі змісту ухвали про застосування запобіжного заходу вбачається, що слідчий суддя, обираючи запобіжний захід визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На теперішній час рівень раніше встановлених ризиків не зменшився (натепер перед судом допитаний лише один із свідків), і сторонами кримінального провадження не приведено будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про протилежне.
Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд доходить висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на 60 днів, що відповідає ч. 3 ст. 197 КПК України, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, що призвів до загибелі людини, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає заставу як альтернативний запобіжний захід.
За наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 395, главою 18 КПК України, суд
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 04 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1