ЄУН: 336/1820/25
Провадження №: 2-п/336/40/2025
м. Запоріжжя 06 жовтня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя:
у складі головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Якущенка Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
03 червня 2025 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено заочне рішення по вище зазначеній цивільній справі.
Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вище вказаного заочного рішення, зазначивши на те, що явитися до суду не міг через те, що не знав про час та місце проведення судового засідання, а із зими 2024 року виїхав із м. Запоріжжя, оскільки був вимушений перевезти сім'ю в більш безпечне місце ближче до заходу країни.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши заяву та перевіривши її доводи наданими доказами, суд дійшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення суду задоволенню не підлягає задоволенню.
03 червня 2025 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено заочне рішення по вище зазначеній цивільній справі, за яким суд вирішив задовольнити позов.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що під час ухвалення заочного рішення відповідач не був присутнім у судовому засіданні. У матеріалах справи наявні поштові відправлення на ім'я відповідача, які відповідач не отримав, не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву.
З поважних причин, які заважали відповідачу, останній зазначив що із зими 2024 року виїхав із м. Запоріжжя, натомість жодних відомостей про це відповідач не надав.
Як зазначалося вище, заочне рішення підлягає скасування, лише якщо судом також буде встановлено, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, за таких вимог суд має дати оцінку наданим відповідачем доказам на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи та має скасувати заочне рішення, якщо такі докази вливатимуть на правильність висновку суду.
Разом з тим, відповідач у поданій заяві лише висловив незгоду з ухваленим судовим рішенням, пославшись на правові позиції судів у інших справах, що за змістом ст. 76 ЦПК України не є доказом у цивільній справі.
При цьому доводи відповідача щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду є слушними з огляду на час ознайомлення сторони відповідача з матеріалами справи та неотримання поштового відправлення з копією заочного рішення суду.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 288 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 , строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду .
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду .
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя П.В. Зарютін