ЄУН: 336/4066/24
Провадження №: 2-п/336/36/2025
03 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Колесника Д.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19.09.2024 по цивільній справі №336/4066/24, -
Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2024 року по справі № 336/4066/24 позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (м.Київ, вул.Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001414414101 від 27.09.2019 року в сумі 88 505 грн. 58 коп. (заборгованість за кредитом - 49937,89 грн., заборгованість за процентами - 38567,69 грн.). Стягнутоу з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001978282101 від 21.09.2021 року в сумі 58 929 грн. 32 коп. (заборгованість за кредитом - 34505,62 грн.; заборгованість за процентами - 5,66 грн.; заборгованість за комісією - 24418,04 грн.).
Представник заявника, адвокат Працевитий Г.О. 13.08.2025 року в інтересах заявника через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вищезазначеною заявою, за змістом якої просить скасувати заочне рішення від 17.09.2024 року, ухвалене Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі 336/4066/24, призначити перегляд справи та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
За змістом заяви про поновлення процесуального строку, вх.№ від 13.08.2025, про існування заочного рішення заявник дізнався у зв'язку із стягненнями із заробітної плати в межах виконавчого провадження №76789700, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. на підставі виконавчого листа №336/4066/24 від 27.11.2024 року, розгляд справи відбувся за відсутності відповідача, який жодного разу не був повідомлений про дату та час слухання справи. В матеріалах справи наявні конверти із судовими повістками на ім'я відповідача з відміткою поштового відділення про причини повернення, де зазначено, що поштове відправлення не вручене через відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому в матеріалах справи (аркуш справи 119) наявна довідка органів реєстрації, де зазначено, що відповідач зареєстрований саме за цією адресою. Тобто, судові повістки не були отримані позивачем лише через бездіяльність працівників пошти, які не повідомили йому про надходження повістки та не доставили її за адресою відповідача. Відповідач був позбавлений можливості надати свої доводи та заперечення. А тому, всі ці обставини повинні були бути з'ясовані судом під час нового розгляду справи.
За змістом ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Так, у заяві про перегляд заочного рішення та наявних запереченнях проти заяви представники сторін висловились щодо розгляду справи за їх відсутності.
З урахуванням заяв учасників справи, беручи до уваги наведене нормативне положення процесуального закону, а також належне повідомлення сторін, суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників справи.
За приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Підстав для відкладення розгляду справи та оголошення перерви судом не встановлено.
Розглянувши заяву про поновлення строку та подання заяви про перегляд заочного рішення, а також заяву про перегляд заочного рішення суду, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що вони не підлягають задоволенню, процесуальний строк - поновленню, а заочне рішення, - скасуванню, з урахуванням такого, при цьому, залишаючи заяву про поновлення строку без задоволення, заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без розгляду.
При вирішенні заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як передбачає ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У даній цивільній справі №336/4066/24, пр.2/336/2061/2024 відповідно до ухваленого заочного рішення позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001414414101 від 27.09.2019 року в сумі 88 505 грн. 58 коп. (заборгованість за кредитом - 49937,89 грн., заборгованість за процентами - 38567,69 грн.). Стягнутоу з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001978282101 від 21.09.2021 року в сумі 58 929 грн. 32 коп. (заборгованість за кредитом - 34505,62 грн.; заборгованість за процентами - 5,66 грн.; заборгованість за комісією - 24418,04 грн.).
Так, за змістом заяви представник відповідача зазначає, що про існування заочного рішення заявник дізнався у зв'язку із стягненнями із заробітної плати в межах виконавчого провадження №76789700, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. на підставі виконавчого листа №336/4066/24 від 27.11.2024 року.
За приписами ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, судові повістки, скеровані відповідачу завчасно, повернуті до суду із приміткою «за закінченням строку зберігання», проте, дана позначка є забороненою для позначки щодо поштових відправлень із приміткою «судова повістка».
За нормою ч.10 ст.130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім того, згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Так, є визначальним, що відповідач в порушення свого процесуального обов'язку не повідомив актуальної адреси для кореспонденції, а також поважних причин неявки в судове засідання, будучи повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.
Крім того, під час розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.4 ст.174 ЦПК України, на подання відзиву, поважних причин його ненадання не повідомив, й відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
З урахуванням ч.6 ст.272 ЦПК України, судом встановлено, що відповідно до супровідного листа від 17.09.2024 на адресу реєстрації ОСОБА_1 , яка перевірена судом шляхом надіслання електронного запиту до департаменту реєстраційних послуг ЗМР, надіслано копію заочного рішення суду, проте, конверт повернувся без вручення 03.10.2024. Разом з цим, відповідачем не повідомлено суду іншої адреси для кореспонденції.
Таким чином 20-денний строк, визначений у чинній редакції цивільного процесуального законодавства, на подання заяви про перегляд заочного рішення сплинув 23.10.2024 і, відповідно, порушений представником заявника, який скерував до суду заяву про перегляд заочного рішення суду через систему «Електронний суд» 24.07.2025. при цьому, поважних причин для його заявником не доведено, як і для поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відповідною заявою.
Суд наголошує, що за приписами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням встановлених судом обставин жодним чином не обґрунтований.
Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.
При цьому, Велика Палата Верховного суду в своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, пр.№ 14-74цс21 дійшла висновку, згідно якого не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою і третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у ст.287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Зважаючи на посилання сторони відповідача, суд зазначає, що сторона відповідача достеменно обізнана із ухваленим рішенням, що оскаржується, реалізувала своє право на подання заяви про перегляд, проте, визначений законом строк не дотримала, поважності причин зволікання із зверненням до суду з питання, що розглядається, наявними доводами не підтверджено.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалю: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суди м.Запоріжжя не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя, не дивлячись на повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення, масовані ракетні ураження території Запорізької області.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує правові висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пр. № 14-74цс21. Так, Велика Палата зауважила, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. Разом з цим, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Таким чином, відповідно до здійсненого правого висновку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, пр.№ 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, як виснував Верховний Суд, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Керуючись ст.3, 120-128, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі №336/4066/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Заяву адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі №336/4066/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду в частині відмови у поновленні строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Ю.А.Галущенко