03.10.2025
ЄУН 337/4743/25
Провадження № 2-а/337/70/2025
03 жовтня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
12.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 11.09.2025) надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Фельський С.Л., в якому позивач просить поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА №5466397 від 12.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та скасувати вказану постанову.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.08.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим сержантом Новіком О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5466397 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. Копію постанови ОСОБА_1 не отримував, оскільки його ніхто не повідомляв про те, що постанова буде складена та при ньому ніхто її не складав. Про наявність постанови стало відомо після ознайомлення 04.09.2025 представником позивача з матеріалами справи 337/4332/25, про яку ОСОБА_1 дізнався через застосунок ДІЯ. У зв'язку з цим вважає, що пропустив строк оскарження з поважних причин та є підстави для поновлення строку на оскарження вищезазначеної постанови. Вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5466397 від 12.08.2025 незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 12.08.2025 ОСОБА_1 дійсно спілкувався зі співробітниками поліції, але не керував автомобілем, про що їм і повідомив. При цьому спілкування відбувалося біля під'їзду багатоповерхового будинку, а автомобіль, яким начебто керував ОСОБА_1 , було припарковано та він не рухався. Будь-які докази, які б вказували, що ОСОБА_1 керував автомобілем відсутні.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін.
16.09.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції - Малій О.М. до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що 12.08.2025 під час несення служби поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій ОСОБА_1 не виконав вимоги ПДР, а саме керував транспортним засобом будучи позбавленим постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2025 у справі №337/1581/25 права керування транспортним засобом строком на 1 рік, чим порушив п.2.1.а ПДР. В ході розгляду справи було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідності, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. До відзиву додає відеозапис, який є доказом вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП. Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відносно нього винесена оскаржувана постанова. Просить у задоволені позову відмовити.
Позивач та його представник - адвокат Фельський С.Л. в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином,у позовній заяві позивач просить розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача -Департаменту патрульної поліції в судове засідання не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.
Суд встановив, що 12.08.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП старшим сержантом Новіком О.В. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5466397, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
На долученій до позову копії постанови, яка має вигляд стрічки, роздрукованої за допомогою спеціальних технічних пристроїв, у п. 9 міститься рукописний текст «Від підпису відмовився» та інформація про направлення постанови листом №9386».
Даних про отримання копії вказаної постанови позивачем як на місці, так і поштовим зв'язком, матеріали справи не містять.
У позові зазначено, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо після ознайомлення 04.09.2025 його представником з матеріалами справи № 337/4332/25, про яку ОСОБА_1 дізнався через застосунок ДІЯ
Вказані обставини відповідачем належними та допустимим доказами не спростовані.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Беручи до уваги, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та достовірних доказів на спростування доводів позивача про неотримання ним копії оскаржуваної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що копія оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно позивача, останньому вручена не була, зі змістом вказаної постанови представник позивача ознайомився 04.09.2025, тому строк звернення до суду для оскарження цієї постанови не пропущений.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 12.08.2025 о 22:00 в м. Запоріжжі на вул. Сорочинській, біля буд.20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою суду №337/1581/25 від 23.07.2025, чим порушив п.2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1.а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення, а також технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.9,77 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 73 КАС України).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та достовірності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, суд виходить з того, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається, зокрема на те, що він 12.08.2025 дійсно спілкувався зі співробітниками поліції, але не керував транспортним засобом. Спілкування відбувалося біля під'їзду багатоповерхового будинку, а автомобіль, яким він начебто керував, було припарковано та він не рухався. Будь-які докази, які б вказували, що позивач керував автомобілем відсутні.
На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та факту порушення позивачем ПДР, представником ДПП надано відеозапис, зокрема, з відеореєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано, що 12.08.2025 працівники поліції рухаються в темну пору доби у дворі багатоповерхових будинків, о 22:00:42 попереду проїжджає автомобіль з ввімкненими фарами, через 5 секунд на відео зафіксована зупинка вказаного автомобіля, у якого горять світлові сигнали «стоп», що свідчить про те, що водій здійснював фізичний вплив ногою на педаль гальма автомобіля. Стоп-сигнал на вказаному автомобілі, яким виявився автомобіль марки «Hundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 , гасне за мить до того, як до нього під'їхав службовий автомобіль патрульної поліції. З наступного фрагменту відеозапису з БК 473465 вбачається, що працівники патрульної поліції підійшли до вказаного транспортного засобу та в той час на водійському сидінні перебував саме ОСОБА_1 , інших осіб в салоні автомобіля не зафіксовано, об'єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах немає.
Отже, сумнівів в тому, що ОСОБА_1 у зазначені в оскаржуваній постанові день, час та місці керував транспортним засобом марки «Hundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 , у суду не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, принцип презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не звільняють іншу сторону від надання доказів на підтвердження обґрунтованості власних доводів, як це передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України.
Разом із відзивом також було надано копію постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2025 у справі ЄУН 337/1582/25, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відбувався за його участю та участю його адвоката, тобто він був обізнаний із результатами розгляду цієї справи. Інформація про апеляційне оскарження вказаної постанови відсутня. На час розгляду даної справи відомості про набрання вищевказаною постановою суду законної сили 05.08.2025, містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якої є відкритим та вільним.
Таким чином, наданими представником ДПП відеозаписом підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, порядок фіксування такого порушення поліцейським патрульної поліції та обізнаність позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці скоєння такого правопорушення, який зазначив, що копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримувати не буде.
Судом не виявлено будь-яких порушень поліцейським патрульної поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.280 КУпАП, форма та зміст постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки останній, в порушення вимог п.1.2.а ПДР, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, що підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», ст.7, 9, 126, 245, 222, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Інформація про сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Єрнста, буд.3.
Суддя М.В. Сидорова