1Справа № 317/3618/25 2-а/335/149/2025
03 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: у складі головуючого судді - Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа інспектор ВП№6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Колесніков Роман Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
15.08.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за визначеною підсудністю надійшла з Запорізького районного суд Запорізької області адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Рощина В.С. до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5127114 від 03.07.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що 03.07.2025 року відносно ОСОБА_1 інспектором ВП №6 ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Колесніковим Р.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 5127114 за ч.1 ст.121 КУпАП. Згідно постанови здійснив керування на транспортному засобі у якого маються тріщини на задніх габаритних вогнів, що є несправністю зовнішніх світлових приборів, чим порушив вимоги п.п. 31.4.3Б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Позивач зазначає, що працівниками поліції доказів керування та доказів правопорушення надано не було, а наявність тріщини на габаритних вогнях при їх повній працездатності не є порушення ПДР і не утворює складу інкримінованого правопорушення. У зв'язку з вище зазначеним, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2025 року, від представника позивача 21.08.2025 року надійшла уточнена позовна заява разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови.
Ухвалою 22.08.2025 поновлено позивачу строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5127114 від 03.07.2025 року, зазначену справу прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від представника відповідача ГУНП в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись, окрім законодавства, на матеріали відео фіксації, згідно яких факт несправності зовнішніх світлових приладів - тріщина на задніх габаритних вогнях було зафіксовано поліцейським Колесниковим Р.С. за допомогою нагрудної бодікамери, зазначені відеозаписи додаються до відзиву. Крім того просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора ВП № 6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Колеснікова Романа Сергійовича, оскільки оскаржувана постанова серії ЕНА № 5127114 від 03.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором ВП № 6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Колесніковим Романом Сергійовичем, а тому у разі визнання протиправною та скасуванні судом оскаржуваної постанови серії ЕНА №5127114 від 03.07.2025 щодо поліцейського Колеснікова Р.С. буде проведено службове розслідування, на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку в діях зазначеного поліцейського, отже, судове рішення може вплинути на його права та обов'язки.
01.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, яке судом прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 02.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- інспектора ВП № 6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Колеснікова Р.С. Надано строк учасникам справи для подання заяв по суті.
12.09.2025 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що під час несення служби в ході патрулювання території Кушугумської ОТГ було виявлено транспортний засіб Ауді А3 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що мав несправності зовнішніх світлових приладів- тріщини на задніх габаритних вогнях, що є порушенням п. 31.4.3б ПДР України. Після зупинки на вимогу поліцейського вказаного транспортного засобу водій ОСОБА_1 не зміг пояснити чому керує транспортним засобом що має тріщину на задніх габаритних вогнях. Повідомив водієві ОСОБА_1 , що він керує транспортним засобом що має тріщину на задніх габаритних вогнях, та що в його діях вбачаються ознаки порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП. Оцінивши докази по справі, роз'яснив водієві ОСОБА_1 його права та обов'язки та розглянув справу про адміністративне правопорушення. Після було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5127114 від 03.07.2025. Крім того, звернув увагу суду на те, що 04.07.2025 року ОСОБА_1 сплатив накладений постановою ЕНА № 5127114 штраф в розмірі 340,00 грн., що свідчить про його згоду з накладеним стягненням.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
З цього слідує, що адміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише ті, за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, в тому числі щодо зовнішніх світлових приладів:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Таким чином зазначеним пунктом Правил дорожнього руху окреслено вичерпний перелік технічних несправностей і невідповідностей світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу.
Судом встановлено, що 03.07.2025 інспектором ВП № 6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Колесніковим Р.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5127114, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту постанови серія ЕНА № 5127114 від 03.07.2025 вбачається, що 03.07.2025 о 01 год. 39 в с-ще Кушугум, вул. Миколи Гоголя 4, водій здійснив керування транспортним засобом Audi A3, номерний знак НОМЕР_1 , у якого маються тріщини на задніх габаритних вогнів, що є несправностями зовнішніх світлових приборів, чим порушив п.31.4.3б ПДР України, чим порушив п. 31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішних світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його заборони, переобладнання з порушення відповідних правил норм і стандартів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Так, в вину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 31.4.3б ПДР. Проте, в оскаржуваній постанові зазначено лише наявність тріщин на задніх габаритних вогнів транспортного засобу при цьому, посадовою особою поліції в оскаржуваній постанові не було вказано розмірів тріщин та які саме технічні несправності вони спричинили транспортному засобу. При цьому жодних доказів такої несправності матеріали справи не містять, в тому числі і наданий разом із відзивом на позовну заяву відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Крім того, суд зазначає, що у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5127114 від 03.07.2025, вбачаються невідповідності змісту інкримінованих ОСОБА_1 порушень, передбачених п.п. п. 31.4.3, 31.4.3б ПДР України.
Зокрема, з дослідженого судом відеозапису подій, наданого відповідачем, достеменно вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Audi A3, номерний знак НОМЕР_1 , його було зупинено працівниками поліції в темну пору доби, габаритні вогні працюють, порушення регулювання фар відеозапис не містить та доказів того, що тріщини габаритних вогнів спричинили технічні несправності, які б мали наслідки, визначені п. 31.4.3 (б) ПДР України.
Таким чином, відповідачем не підтверджено факту наявності порушення регулювання фар, оскільки жодних інших доказів щодо цього суду не надано.
Також, зазначене в оскаржуваній постанові твердження щодо тріщин на задніх габаритних вогнів на транспортному засобі, яким керував позивач, по своїй суті не утворює складу адміністративного правопорушення, в тому числі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Таку несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, як наявність тріщин на задніх габаритних вогнях, пунктом 31.4.3. розділу 31 ПДР України не віднесено до переліку несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється експлуатація таких транспортних засобів.
Отже, враховуючи наведене суд приходить до переконання, що представником відповідача не надано доказів того, що наявність тріщин на задніх габаритних вогнів авто не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі Дактарас проти Литви від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Салабіаку проти Франції від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №15 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17, правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.
Крім того, посилання третьої особи на факт сплати штрафу як на підтвердження згоди позивача з постановою суд вважає безпідставним. Сплата штрафу не свідчить про визнання вини та не є безумовним підтвердження згоди з постановою і не позбавляє особу права на судовий захист. Відповідно до ст. ст. 287, 288 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена незалежно від сплати штрафу.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності та факт відсутності на долученому до матеріалів справи відеозаписі з місця події складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак вважає що постанова про накладання адміністративного стягнення винесена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Разом з тим, позовні вимоги про визнання незаконною постанову про адміністративне правопорушення, не підлягають до задоволення, оскільки при розгляді справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч. 3 ст. 286 КАС України. А тому підстав для задоволення вказаних вище вимог, суд не вбачає.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 18, 139, 241-246, 286 КАС України,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 5127114 від 03.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрити.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя І.В. Новасардова