1Справа № 335/6003/25 2/335/2710/2025
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
Концерн «МТМ», через систему «Електроний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року відповідачу було надано послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 33 796 грн. 14 коп.
Позивач посилаючись на те, що за вказаний період відповідачем не здійснено оплату за надані послуги, просить стягнути з відповідача у судовому порядку суму заборгованості за надані послуги за період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року, що складає 33 796 грн. 14 коп., а також оплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судове дебати не проводяться.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила застосувати строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо прав та обов'язків між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та іншими нормативно-правовими актами України.
Судом встановлено, що відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг ЗМР, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.008.1996 року по теперішній час.
02.10.2021 року Концерн «МТМ» оприлюднив на офіційному веб - сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
01.11.2021 року між позивачем та відповідачем був укладений Типовий індивідуальний договір № 135722733 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року, складає 33 796,14 грн., що також підтверджується наданою позивачем довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до ст.ст. 67,68,162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 32 ч. 1 Закону № 1875).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Позивачем як доказ на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості, довідку щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води згідно з яким відповідач має заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року на загальну суму 33796,14 грн.
Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача не спростований належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.
Відповідач в даному випадку був споживачем житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року, які надавалися їй позивачем за місцем її реєстрації.
Як передбачено п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Щодо застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини 3,4,5 статті 267 ЦК України).
У даному випадку відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно з яким, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені, зокрема, статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2№ 211від 11.03.2020року з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ, востаннє Постановою КМУ від 27.05.2022 № 630 строком до 31.08.2022 року. Отже, станом на день розгляду даної справи судом встановлений карантин триває.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки на день набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), трирічний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, по заявленим позивачем вимогам про стягнення заборгованості, починаючи з жовтня 2017 року, не сплинув, такий строк слід вважати продовженим на строк дії встановленого на території України карантину, який на час розгляду справи триває.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що позовні вимоги перебувають поза межами трирічного строку позовної давності.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Концерну «МТМ» законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води, за період з 01.10.2017 року по 30.09.2024 року, у розмірі 33 796 грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення оголошено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.В.Геєць