с-ще Новомиколаївка
Іменем України
01 жовтня 2025 року ЄУ № 322/1006/25 (Провадження № 1-кс/322/212/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників відділення поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (далі ВнП № 3), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням (звернення від 26.06.2025 на лінію «102», ЄО № 2756 від 26.06.2025),
встанвив:
01.07.2025 депутат Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі вказаною скаргою зі змісту якої випливає, що 01.07.2025 він звертався на лінію «102» і повідомляв про обставини, які відбулись на 35-й сесії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, зокрема щодо внесення на розгляд сесії двох його пропозицій, які не були підтримані депутатами.
Також вказував що він звертався 14.05.2025 і 23.06.2025 із депутатським зверненням до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі 2 відділ ЗРТЦК та СП) і начальника ВнП №3 у яких окрім інших питань просив прибути працівників поліції і 2 відділу ЗРТЦК та СП до селищної ради у дні проведення 34-ї і 35-ї сесії для вручення повісток, чого зроблено не було.
По приїзду на виклик працівників поліції, він надав пояснення, які на його думку свідчили про вчинення кримінальних правопорушень.
Втім працівники ВнП № 3 його повідомлення не зареєстрували до ЄРДР.
Також у скарзі ОСОБА_3 вказує на ряд інших обставин, які прямо не стосуються його заяви від 26.06.2025.
У скарзі він посилається на ст. 214 КПК України, ст.ст. 13, 15 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 24 ЗУ «Про національну поліцію», положення про порядок ведення ЄРДР, затверджене наказом Генерального прокуратура України від 30 червня 2020 року № 298, наводив ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 351, 364 КК України (з його точки зору).
Скаржник просив визнати бездіяльність працівників ВнП № 3, щодо проведення перевірки за його зверненням, повідомленням про злочин від 26.06.2025 незаконною і зобов'язати працівників ВнП № 3 його звернення повідомлення про злочин від 26.06.2025 внести до ЄРДР, провести досудове розслідування за ним.
Ухвалою слідчого судді від 01.07.2025 відкрито провадження за скаргою. Витребувано матеріали за депутатським зверненням ОСОБА_3 від 26.06.2025.
09.07.2025 скаржником заявлено клопотання про відвід слідчому судді. Вказане клопотання в силу об'єктивних причин розглянуто 30.07.2025, відповідно до положень ст. 81 КПК України. Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області (ЄУ № 322/1006/25, Провадження № 1-кс/322/220/25) у задоволені клопотання про відвід слідчому судді, відмовлено. Матеріали за скаргою поверненні слідчому судді.
Після цього ОСОБА_3 подав ще три клопотання про відвід, які залишені слідчим суддею без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України, оскільки вказані ОСОБА_3 обставини, які він зазначав підставами для відводу були або ж ті самі, що зазначалися при подачі первісного клопотання, або існували на момент заявлення першого відводу і були відомі заявнику.
В нинішнє судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Вирішуючи питання про можливість розгляду скарги без участі ОСОБА_3 слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Слідчим суддею відкрито провадження за скаргою ще 1 липня 2025 року і після того призначалось п'ять судових засідань, в жодне з яких скаржник не прибув, при тому, що саме в дні призначених судових засідань ним подавалась три клопотання про відвід, а одне за день до засідання.
Діючим процесуальним законом прямо не визначений алгоритм дій у такого роду випадках (як то залишення без розгляду скарги, чи її повернення), тому з урахуванням наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги ОСОБА_3 по суті без участі останнього.
Відсутність в судовому засіданні представника ВнП № 3 також не перешкоджає розгляду скарги.
Оцінивши та дослідивши скаргу і доводи якими вона обґрунтовується, вивчивши матеріали за зверненням і заявою ОСОБА_3 від 26.06.2025, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що 14.05.2025 і 23.06.2025 ОСОБА_3 звертався з депутатським зверненням до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі 2 відділ ЗРТЦК та СП) у яких окрім інших питань просив прибути працівників 2 відділ ЗРТЦК та СП прибути до селищної ради у днді проведення 34-ї і 35-ї сесії для вручення повісток і перевірки облікових даних сина голови Новомиколаїської селищної ради Запорізького району Запорізької області - ОСОБА_4 , чоловікам депутатам Новомиколаївської селищної ради, чоловікам, або синам депутатів жінок, чоловікам, які працюють в Новомиколаївській селищній раді, чоловікам, або синам жінок, які працюють в Новомиколаївській селищній раді.
На вказані звернення ВнП №3 надані відповіді від 15.05.2025 і 25.06.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.05.2025.
26.06.2025 відбулася 35-я чергова сесія Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області восьмого скликання, на якій були присутні 14 депутати, серед яких був ОСОБА_3 .
На початку сесії депутат ОСОБА_3 вніс пропозицію про доповнення порядку денного двома питаннями: 1) про розгляд в першу чергу заяви щодо дострокового припинення повноваження депутата ОСОБА_5 ; 2) про виділити кошти на придбання дронів для ЗСУ.
Вказана пропозиція не підтримана радою ( ОСОБА_3 проголосував «за», решта 13 депутатів - «утрималось»).
Після цього депутат ОСОБА_3 покинув сесію і звернувся на лінію «102».
По прибуттю працівників поліції від ОСОБА_3 відібрано заяву у якій він просив притягнути до відповідальності осіб, які не виділяють кошти на придбання дронів для ЗСУ, ТЦК і поліції, які не з'явилися для вручення повісток. Також від ОСОБА_3 відібрані письмові пояснення суть яких в загальних рисах є аналогічними за змістом його доводів зазначених у скарзі (не підтримання його пропозиції на 35-й сесії, неприбуття посадових осіб для вручення повісток і перевірки облікових даних).
Вказане повідомлення і заява ОСОБА_3 зареєстровані ВнП № 3 в ЄО за № 2676 від 26.06.2025.
Також цього дня, працівниками поліції в приміщенні селищної ради проведено перевірку документів 32 осіб, під час якого порушень законодавства не виявлено.
Начальником СД і т.в.о. начальника СВ ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області зроблений спільний висновок про відсутність фактичних даних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення і неможливість прийняття рішення щодо внесення відповідної інформації в ЄРДР, тому матеріали ЄО №2756 від 26.06.2025 направлені начальнику ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області для проведення перевірки.
За результатами проведеної перевірки посадові особи ВнП № 3 дійшли висновку, що факти викладені у зверненні не знайшли свого об'єктивного підтвердження. Надана відповідь ініціатору звернення, матеріали списані до справи.
Відомості в ЄРДР внесені не були.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.
Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об'єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з п.п. 4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
Водночас, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.
Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, зокрема при розгляді скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, натомість слідчий суддя відповідно до вимогам ст.94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінального правопорушення серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень або проступків (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Загальна позиція скаржника зводиться до того, що якщо ті питання чи пропозиції, які зазначаються ним в його зверненнях, запитах чи скаргах не виконуються (задовольняються), або виконуються (задовольняються) не так як вважає за потрібне ОСОБА_3 , незалежно від підстав, причин і мотивів прийняття чи не прийняття того чи іншого рішення, це є корупційним кримінальним правопорушенням і перешкоджанням депутатській діяльності, а в окремих випадках ще і колабораціонізм, державна зрада, перешкоджання законній діяльності ЗСУ і невиконання судового рішення.
Не оцінюючи обґрунтованість депутатського звернення ОСОБА_3 , на предмет наявності ознак складу кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що в ньому відсутні відомості, які свідчать або можуть свідчити про вчинення згаданих у скарзі кримінальних правопорушень (ст.ст. 28, 114-1, 351, 364, 382 КК України), отже підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням (звернення від 26.06.2025 на лінію «102», ЄО № 2756 від 26.06.2025), відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1