Справа № 309/2847/25
Провадження № 1-кс/309/581/25
02 жовтня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 5серпня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05 серпня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України звернувся в суд з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
Клопотання вмотивовано тим, що 04 серпня 2025 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступив в попередню змову з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем смт. Вишково, Шевченка б/н, Хустського району та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем смт. Вишково, Хустського району та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
В подальшому 05 серпня 2025 року приблизно о 18 годині ОСОБА_4 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт. Вишково, Хустського району, осіб чоловічої статі, яким у зв'язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 400 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.
05 серпня 2025 року о 02.00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за вказівкою невстановленої особи прибули до вказаного місця на околиці смт. Вишково, Хустського району, куди також підійшов ОСОБА_6 та через декілька хвилин підійшли п'ятеро осіб чоловічої статі, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканець АДРЕСА_6 , у яких ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з метою не викриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину забрали від вказаних осіб їх мобільні телефони та наказали слідувати за ними.
В подальшому ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з корисливих мотивів, рухаючись колоною в пішому порядку, час від часу зупиняючись, щоб не бути викриті правоохоронними органами, надаючи вказівки та координуючи їх діями повідомляли даним особам, що у разі виявлення літаючого об'єкту та сторонніх осіб з метою уникнення викриття необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.
Після успішного перетину державного кордону вказаними громадянами ОСОБА_6 , за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США, однак перебуваючи на околиці смт. Вишково, Хустського району були помічені працівниками державної прикордонної служби України та відповідно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були затримані.
05.08.2025 о 18:30 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, уродженця смт.Вишково Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , затримано у порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
06.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,стороною обвинувачення у відповідності до ст. 278 КПК України, оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в тому числі допитами свідків допитаними в порядку ст. 225 КПК України, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_5 , а також ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_6 , протоколами впізнань проведеними з вказаними свідками, які чітко вказали на ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 як на осіб які намагалися їх незаконно переправити через державний кордон України поза пунктами пропуску.
Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не представляється можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що встановити осіб з оточення підозрюваного які викликають довіру в органу досудового розслідування не має, а тому відносно останнього не представляється обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Враховуючи також той факт, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дає йому змогу в подальшому уникнути кримінальному переслідуванню, переховуванню від органів досудового розслідування та уникнення кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, розуміючи які наслідки це створює останній може уникати притягнення його до відповідальності. Так, у справі «Титаренко проти України» Європейський суд, серед іншого, зазначив, що серйозність висунутих обвинувачень та поведінка обвинуваченого, в тому числі ризик переховування від органу досудового розслідування (суду) може свідчити про необхідність тримання під вартою останнього, в тому числі протягом тривалого часу та не свідчить про порушення конвенційних прав.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді. Зокрема, ОСОБА_4 , може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення її до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вчиненими ним ряду кримінальних правопорушеннями, які на даний час знаходяться на розгляді у суді ;
Вищенаведене не дає підстав органу досудового розслідування звертатися до суду із більш м'яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 , так як вони не забезпечать виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , варто врахувати положення рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Браво проти Італії від 14.03.1984, де, серед іншого зазначено, що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France рішення від 26 червня 1991 р.) зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Слідчим суддею Хустського райсуду 08.08.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 04.10.2025 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 242 240 грн.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 25.09.2025 скеровано в порядку ст. 291 КПК України для розгляду по суті в Хустський районний суд.
Підготовче судове засідання суддею Хустського райсуду призначено на 13.10.2025 на 10 год.
Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи ті обставини, що на даний час ризики наведені в ухвалі слідчого судді Хустського районного суду ОСОБА_1 від 08.08.2025, продовжують існувати, та враховуючи те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - зокрема, шляхом залучення інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях. На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, крім цього враховуючи, що ОСОБА_4 , ніде не працює, не навчається та перебуваючи на волі може вчинити інший умисні злочини, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
Отже, згідно ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи, що підготовче судове засідання суддею Хустського райсуду призначено на 13.10.2025 на 10 год., а строк дії запобіжного заходу закінчується 04.10.2025 року, мають місце підстави для розгляду даного клопотання слідчим суддею Хустського райсуду.
В судовому засіданні прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання підтримав , просить його задоволити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердили, що підстав для цього немає, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу. На даний час актуальність даного запобіжного заходу відпала, підозрюваний наміру переховуватися від слідства та суду не мав і не має на даний час.
Заслухавши виступ прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, суд встановив наступне.
8серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою до 4жовтня 2025 року включно із визначенням застави у розмірі 242240 грн.
В порядку п.3 ч.2 ст.283, 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120250710500000514 від 05.08.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, направлено до Хустського районного суду, підготовче судове засідання по якому призначено на 13.10.2025 р. .
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України: у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України., за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років позбавлення.
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його продовження прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, той факт що підозрюваний на даний час визнає вину та розкаюється у вчиненому, не може свідчити про відсутність ризику його переховування від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За наведених обставин в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, ухилятися від явки на виклики суду, незаконно впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн., а саме у розмірі 242240. оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України перестали існувати чи зменшилися в матеріалах, наданих до клопотання, немає і на такі обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не вказують.
Відповідно до ст.198 КПК України: за результатами розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Заперечення сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді, зроблених на підставі наданого до суду клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 5 серпня 2025 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 - задоволити
Продовжити відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , а саме з 5 жовтня 2025 року по 3 грудня 2025 року включно .
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_13 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали буде виготовлено 06.10.2025 року .
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1