Справа № 308/11105/25
03 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю обвинуваченої ОСОБА_4
з участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгороді, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001388 від 06.07.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгород, громадянки України, українки за національністю, з вищою освітою, пенсіонерки, одруженої, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
24.02.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє по теперішній час.
Незважаючи на викладене, 05.07.2025 близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгового центру «Дастор», який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 89, побачила у візку для продуктів жіночий гаманець без маркування червоного кольору. В той момент у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення даного гаманця з метою особистого збагачення. Тоді остання, реалізуючи свій корисливий мотив та діючи з прямим умислом, таємно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу взяла із візка для продуктів жіночий гаманець без маркування червоного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , в середині якого знаходилися грошові кошти у сумі 3000 гривень, банківська картка банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , банківська картка банку «ОщадБанк» № НОМЕР_2 . Взявши даний гаманець, ОСОБА_4 вирішила привласнити його, після чого покинула місце події, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном.
Виходячи з вищенаведеного, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдала потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 3284 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила обставини, викладені у обвинувальному акті.
Сторонам та іншим учасникам кримінального провадження роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти позиції сторони захисту, просила призначити обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованих діяннях, щиро розкаялася, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченої та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої і вважає доведеним пред'явлене обвинувачення.
Суд оцінює, що показання обвинуваченої ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об'єктивних сумнівів у доведеності її вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у суду не має.
Суд, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , її щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує відсутність обтяжуючих обставин.
З огляду на викладене, суд вбачає за належне визначити ОСОБА_4 , в покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим звільнити її від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України покласти нагляд за засудженою ОСОБА_4 на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.
Речові докази по справі, а саме:
?Відеозапис з камери внутрішнього відео спостереження торгового центру «Дастор» за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 89 від 05.07.2025 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
?Гаманець червоного кольору без маркування, в середині якого знаходяться грошові кошти в сумі 3000 грн. 3 купюрами номіналом 1000 грн. з серійними номерами: АТ6022161; ГП0745884; ЗТ6928291, також в середині знаходилась банківська картка «Приват банку» № НОМЕР_1 , та карточка з маркуванням «Money24» валютний сервіс, також була паперова візитка з маркуванням «Ябко продаж-обмін-сервіс» - залишити ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Закарпатського НДЕКЦ МВС України судові витрати по справі в розмірі 2280,50 грн. за проведену по справі судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/107-25/9122-ТВ від 22.07.2025 року.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1