Справа № 308/19684/24
28 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участі секретаря судового засідання Фетько І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою адвоката Ковальчук Олесі Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
Адвокат Ковальчук О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку разом з ним зареєстровані також колишня дружина позивача ОСОБА_2 та донька позивача ОСОБА_3 . Вказує, що відповідачі за кордон, оскільки позивач особисто давав дозвіл на виїзд дитини, та з тих пір не проживають у будинку.
У зв'язку з тим, що відповідачі не проживають за адресою АДРЕСА_1 , більше року, наявність реєстрації останніх обмежує право позивача, як власника, на користування майном, у зв'язку із цим виникають труднощі зі сплатою надмірних комунальних платежів, тому позивач просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за вищевказаною адресою.
В судове засідання позивач не з'явився однак в матеріалах справи міститься заява його представника ОСОБА_4 , в якій вона просить розглянути справу у без їх участі та задоволити позов.
Відповідачі також не скористалися правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заперечень чи відзив на позов не подавали.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання також не з'явився, заяв чи клопотань не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору дарування будинку серії ВВТ №223393 від 23.12.2004 року.
Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №965928 та №965937 від 12.12.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З дослідженого Акту про встановлення фатку не проживання осіб за місцем реєстрації від 02.12.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1979 року народження, та ОСОБА_3 , 2010 року народження, фактично не проживають за адресою АДРЕСА_1 , з серпня 2022 року.
Крім того, судом також встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2022 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Доказів на спростування фактів щодо тривалого не проживання за вказаною адресою відповідачі не надали, а тому підстав, за якими б за відповідачами зберігалось право користування житловим приміщенням судом не встановлено.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 258, 265, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 391, ЦК України, ст. 72 ЖК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Т.Р. Деметрадзе