Справа № 635/5210/25
Провадження № 2/635/4701/2025
06 жовтня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
представники позивача Гедзь Ольга Віталіївна, Ткаченко Юлія Олегівна,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242 від 31 грудня 2024 року у розмірі 19993,85 гривень, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 11232,50 гривень;
- сума заборгованості за відсотками - 2471,15 гривень;
- сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 73971242, за умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 гривень строком на 30 днів (з 31 грудня 2025 року по 29 січня 2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,15%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 гривень). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 58675, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1
07 січня 2025 року між позикодавцем та позичальником укладено додаткову угоду № 13929713 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242, за умовами якої сторони домовились збільшити суму наданого кредиту до 8000,00 гривень (в результаті чого розмір наданого кредиту складає 13000,00 гривень) та змінити розмір денної процентної ставки (фіксованої) з 0,15% до 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 73504, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом Banк ID НБУ, отримавши за його згодою персональні дані кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів в розмірі 13000,00 гривень на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Однак, відповідач кредитні кошти у повному обсязі не повернула та не виконала інші грошові зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість в розмірі 19993,85 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11232,50 гривень, заборгованість за процентами 2471,15 гривень та заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування кредитом 6290,20 гривень.
В подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище кредитним договором. Так, 24 лютого 2025 ТОВ року «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали договір факторингу № 24/02/2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором № 73971242 від 31 грудня 2024 року.
Так, згідно з пунктом 2.1.3. зазначеного договору факторингу встановлено, що перехід від клієнта до позивача/фактора права вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після того позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників у обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному виді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог № 22/05/25-02 від 22 травня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 24/02/25 в тому числі до відповідача в сумі 19993,85 гривень, з яких: 11232,60 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2471,15 гривень - сума заборгованості за процентами; 6290,20 гривень - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування кредитом.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2025 року, задоволено клопотання представника позивача Гедзь О.В. про витребування доказів, витребувано у АТ КБ «Приват Банк»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 за період з 31 грудня 2024 року до 03 січня 2025 року; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 за період з 07 січня 2025 року до 10 січня 2025 року.
На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2025 року 19 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку до Харківського районного суду Харківської області від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли запитувана інформація та документи.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача Гедзь О.В. у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 31 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242, дата надання кредиту 31 грудня 2025 року, дата повернення кредиту 29 січня 2025 року, денна процентна ставка 0,650 %, Процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 4,00%, пеня 4%.
Відповідно пункту 2.2.1. договору, товариство надало відповідачу кредит в розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до пункту 2.2.2. договору, строк кредитування/строк кредиту 30 днів
Відповідно до пункту 2.2.3. договору, процентна ставка 0,150% (фіксована).
Відповідно до пункту 2.2.4. договору, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 750 гривень).
Крім того, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242 від 31 грудня 2024 року.
Відповідно до додаткової угоди від 07 січня 2025 року № 13929713, збільшено суму наданого позичальнику кредиту з 5000,00 гривень до 8000,00. Отже, загальний розмір наданого кредиту становить 13000,00 гривень.
Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди, сторони домовились, що починаючи з дня збільшення суми кредиту до дати повернення кредиту, що визначена пунктом 2.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом (його частиною) здійснюється за ставкою 1,000%. Сторони погодили, що проценти за вказаною ставкою нараховуються в тому числі на частину суми кредиту, яка була надана до укладення додаткової угоди за умовами договору, починаючи з дати укладення додаткової угоди та до дати повернення кредиту. У зв'язку з чим викладено підпункт 2.2.3. пункту 2.2. договору в такій редакції: «2.2.3. процентна ставка/день 1,000 % (фіксована). Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 73504.
Згідно з довідкою № КД-000031863/ТНПП від 26 травня 2025 року, ОСОБА_1 31 грудня 2024 року було перераховано кредитні кошти в суму 5000,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою № КД-000031862 від 26 травня 2025 року, ОСОБА_2 07 січня 2025 року було перераховано кредитні кошти в суму 8000,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з копією платіжної інструкції/операція № 3c3ff262-d577-4ff9-8f56-66e61da320ca ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» перераховано кредитні кошти у розмірі 5000,00 гривень на платіжний інструмент отримувача НОМЕР_1 (MASTERCARD).
Згідно з копією платіжної інструкції/операція № 81296ae0-0ccd-4150-a6db-aeaed237a49c ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» перераховано кредитні кошти у розмірі 8000,00 гривень на платіжний інструмент отримувача НОМЕР_1 (MASTERCARD).
Окрім того, з наданої на виконання вимог ухвали Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» інформації № 20.1.0.0.0/7-250801/52532-БТ від 09 серпня 2025 року слідує, що на ім'я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та надано інформацію про рух коштів по карті від за період з 31 грудня 2024 року до 03 січня 2025 року та з 07 січня 2025 року по 10 січня 2025 року.
З наданого первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за договором № 73971242 від 31 грудня 2024 року слідує, що станом на 22 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242 від 31 грудня 2024 року, становить 19993,85 гривень, з яких: 11232,50 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2471,15 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом 6290,20 гривень.
24 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) було укладено договір факторингу № 24/02/25, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Відповідно до пункту 2.1.3. договору факторингу № 24/02/25 від 24 лютого 2025 встановлено, що перехід від клієнта до позивача/фактора права вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після того позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників у обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному виді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог № 22/05/25-02 від 22 травня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 24/02/25 від 24 лютого 2025 року в тому числі до відповідача в сумі 11232,50 гривень, з яких 11232,50 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 2471,15 гривень - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 6290,20 гривень - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить пункт 11 договору - реквізити сторін.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Факт отримання коштів від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у розмірі 5000,00 та 8000,00 гривень ОСОБА_1 підтверджується:
- платіжною інструкцією/операцією № 3c3ff262-d577-4ff9-8f56-66e61da320ca від 31 грудня 2024 року, за якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок № НОМЕР_1 , перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень; переказ коштів на банківську карту відповідача підтверджується також довідкою КД-000031863/ТНПП від 26 травня 2025 року;
- платіжною інструкцією/операцією № 81296ae0-0ccd-4150-a6db-aeaed237a49c ТОВ від 07 січня 2025 року, за якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок № НОМЕР_1 , перераховано кошти у сумі 8000,00 гривень; переказ коштів на банківську карту відповідача підтверджується також довідкою КД-000031862/ТНПП від 26 травня 2025 року.
Крім того, з наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки про рух коштів по карті № НОМЕР_2 слідує, що у період з 31 грудня 2024 року до 03 січня 2025 року на зазначений картковий рахунок було зараховано 5000,00 кредитних коштів та з 07 січня 2025 року по 10 січня 2025 року на зазначений картковий рахунок було зараховано 8000,00 гривень.
Отже, відповідач ОСОБА_1 жодним чином не спростувала факт укладення договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242 від 31 грудня 2024 року та додаткової угоди № 13929713 від 07 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та надходження коштів на банківський кредитний рахунок ОСОБА_1 .
Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання за електронним договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971242 від 31 грудня 2024 року та додатковою угодою № 13929713 від 07 січня 2025 року надало відповідачу грошові кошти в сумі 13000,00 гривень, однак відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим остання має заборгованість за кредитним договором:
- за основною сумою боргу - 11232,50 гривень;
- за сумою заборгованості за процентами - 2471,15 гривень;
- за сумою заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування - 6290,20 гривень.
Щодо витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витяг з Акту № 15-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 26 червня 2025 року, відповідно до яких вартість наданих послуг складає 3500 гривень, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції - 500 гривень, складання позовної заяви - 3000 гривень, а також платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 26 червня 2025 року.
За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як це унормовано вимогами частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України.
За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статей 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,.
Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного змісту висновку щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 4-6 статті 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не довів неспівмірність таких витрат.
Судом встановлено, що 01 листопада 2024 року між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір про надання правничої допомоги № 01-11/24.
До суду надано витяг з акту № 15-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, в якому зазначено які юридичні послуги були надані клієнту, вартість кожної послуги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним розрахунком 3500,00 гривень.
Згідно з актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, який є додатком № 1 до договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, сторони підтвердили той факт, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов'язання надати правничу допомогу у справах, які визначені в цьому акті.
Факт перерахування ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. оплати за договором про надання правничої допомоги підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 579936717.1 від 26 червня 2025 року.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі №910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18, від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.
Суд зазначає, що наведений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, об'єктивним та співмірним з ціною позову, а також таким, що не заперечується стороною відповідача, а тому підстави для його зменшення у суду відсутні.
Так, за наслідками розгляду даної справи суд виснував про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром маркет» у повному обсязі. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статтіі 141 ЦПК України, згідно з якими інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 3500,00 гривень.
Щодо розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Згідно з платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 579937058.1 від 30 червня 2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором про надання коштів у кредит договором № 73971242 від 31 грудня 2024 року та додатковою угодою № 13929713 від 07 січня 2025 року в сумі 19993 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 85 (вісімдесят п'ять) копійок, з яких: 11232 (одинадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2471 (дві тисячі чотириста сімдесят одна) гривня 15 (п'ятнадцять) копійок - сума заборгованості за процентами, 6290 (шість тисяч двісті дев'яносто) гривень 20 (двадцять) копійок - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статті 284-285 ЦПК України.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08200, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко