Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/5878/23
Провадження № 2/644/1075/25
02.10.2025
іменем України
02 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.09.2007 року в загальному розмірі 115535 грн. 45 коп. станом на 23.02.2023 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 94686 грн. 75 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 20848 грн. 70 коп., в обґрунтування чого посилався на те, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до позивача та підписав заяву № б/н від 25.09.2007 року. На підставі договору відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, але взяті на себе за кредитним договором зобов'язання не виконує, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.
Ухвалою суду від 17 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року позовну заяву частково задоволено.
Ухвалою суду від 26.04.2024 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року скасовано.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертався, заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.
25.09.2007 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку зі сплатою 3 % на місяць на залишок заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві, та отримав картку з кредитним лімітом. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, у зв'язку з чим станом на 23.02.2023 року за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 115535 грн. 45 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 94686 грн. 75 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 20848 грн. 70 коп.
10.11.2023 року відповідач сплатив позивачу заборгованість у розмірі 99500 грн., що підтверджується копією квитанції АТ КБ «Приватбанк» від. 10.11.2023 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно з положеннями, викладеними у ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Нормами ст. 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, суд встановив, що відповідач отримував кредитні кошти, користувався ними і частково виконував зобов'язання щодо їх повернення.
На підтвердження змісту кредитного договору банк додав заяву відповідача від 25.09.2007 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписаної відповідачем, з якої вбачається, що базова процентна ставка по кредиту становить 3 % на місяць на залишок заборгованості.
У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем частково не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з урахуванням сплаченої відповідачем суми за квитанцією від 10.11.2023 року у розмірі 99500 грн., а саме 16035,45 грн. (115535,45 грн. - 99500 грн.).
В іншій частині заявлених вимог позивачеві слід відмовити.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку.
Керуючись ст. ст.141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро) заборгованість за кредитом № б/н від 25.09.2007 року станом на 23.02.2023 року у розмірі 16035,45 грн.
Позов в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 99500 грн. - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.В. Шевченко