Справа № 643/2308/24
Провадження № 2-а/643/37/25
06.10.2025 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді- Осадчого О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Нікітенка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника -адвоката Терещенко В.В., звернувся до суду із позовною заявою про оскарження постанови серії БАД №499694 від 01 лютого 2024 року, винесеної інспектором взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Мельниковою Ю. В.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.02.2024 ОСОБА_1 рухався по трасі М03 Київ-Харків-Довжанський на своєму автомобілі BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . У районі населеного пункту Циганське автомобіль позивача було зупинено працівниками патрульної поліції з підстав перевищення швидкості руху. Вказане порушення було зафіксовано за допомогою пристрою-вимірювача «TruCAM». Зі слів інспектора поліції швидкість руху транспортного засобу становила 116 км/год. Позивач попросив зупинити розгляд справи на місці для залучення адвоката та забезпечення правового захисту, однак інспектором взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Мельниковою Ю.В. відмовлено у задоволенні даного клопотання з огляду на можливість оскаржити постанову. Окрім цього, на місці зупинки транспортного засобу не було належного облаштування попереджувальних знаків про проведення відеофіксації, а співробітник патрульної поліції тримав прилад "Tru caм" під час вимірювання швидкості руху в руках, що, на думку представника позивача, суперечить вимогам ЗУ "Про національну поліцію".
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропущенням зверненням строку до суду та надано строк для пояснення причин пропуску такого строку. На виконання вимог ухвали представником позивача було подано заяву про усунення недоліків, за результатами розгляду якої суд, дійшовши висновків, що зазначені у позові підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, ухвалою від 28.03.2024 року позовну заяву визнав не поданою та повернув позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивачем було оскаржено вказане рішення в апеляційному порядку. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.06.2024 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду в суді першої інстанції.
Ухвалою суду від 26.07.2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року замінено неналежного відповідача УПП в Полтавській області ДПП на належного - Департамент патрульної поліції.
Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на правомірність застосування пристрою «True cam» співробітниками патрульної поліції, виходячи з вимог ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» та експертного висновку Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №04/05/02-2522 від 07.09.2021 року, а також посилаючись на норми ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» зазначив про допустимість застосування поліцейськими приладу «True cam» під час тримання його в руках.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
У судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись судом належним чином.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи за відсутності сторони.
У відзиві на позовну заяві представник відповідача просив розгляд справи проводити без його участі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух і здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Відповідно до частини 2 вказаної статті інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.
Згідно зі ст.3 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» (Закон №1314-VII від 05.06.2014) сферою законодавчо регульованої метрології є визначені цим Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки. Так, зокрема вказаною статтею, до сфери законодавчо регульованої метрології віднесено контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону №1314-VII від 05.06.2014 методики вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології, що є обов'язковими до застосування, визначаються в нормативно-правових актах або в нормативних документах, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах.
Згідно зі ст.17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом №1747 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2016 року за № 1417/29547, визначено міжповірочний інтервал для приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото, відеофіксації (вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні; вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні) терміном в 1 (один) рік.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України установлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.10 ПДР України населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52.
У відповідності до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №499694, винесеної інспектором взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мельниковою Юлією Вікторівною 01.02.2024 року, Собіну Сегрія Івановича притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 1700 гривень.
Фабула вказаної постанови містить дані, зокрема про таке. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X5 днз НОМЕР_1 01.02.2024 року о 12 годині 02 хвилини, по вулиці Київська, 63 у с. Циганське, Полтавського району полтавської області, рухвася зі швидкістю 116 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 66 км/год. Швидкість руху встановлювалася модульним випромінювачем швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 №TC000800. Водій порушив п.12.4 ПДР України.
Згідно з наданою копію технічного паспорту на транспортний засіб, автомобіль BMW X5 днз НОМЕР_1 належить позивачу.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/29483, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 21.11.2023 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TRUCAM LTI 20/20 №TC000800 є придатним до застосування.
Можливість використання виробу «LT1 20-20 TruCAM», виробництва LaserTechnologylnc., також підтверджується наявністю виданого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України експертного висновку від 24.12.2020 № 04/05/02-3562, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015.
При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Застосування приладу «TruCam LTI 20/20» та порядок його використання неодноразово оспорювався в судах різних інстанцій. Незважаючи на це апеляційні суди встановлюють та підтверджують правомірність застосування/використання лазерного вимірювача швидкості «TruCam» поліцейськими.
Такі висновки викладені зокрема у постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 по справі №522/4183/20, Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі №753/104/20; Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 по справі №219/14834/19; Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі №404/4550/19; Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі №425/3444/19; Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 по справі №857/8108/19; Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі № 9243/1340/19.
Викладене вище спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCAM в ручному режимі.
Натомість з дослідженого відеодоказу, наданого разом із позовною заявою, вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці, позивачем було заявлено усне клопотання про призупинення її розгляду з метою залучення захисника та бажання скористатись своїм правом на правову допомогу. Однак інспектор, тримаючи в руках не заповнену постанову, заявила про закінчення розгляду справи та послалась на можливість оскарження постанови в суді.
Отже, посилання позивача на порушення його права на захист при притягненні його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, знаходять своє підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Статтею 59 Конституції України кожному громадянину гарантується право на професійну правничу допомогу.
Статтею ст.268 КУпАП особі гарантовано право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
За загальними критеріями оцінки доказів у провадженні, де особа притягається до адміністративної або кримінальної відповідальності, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
З огляду на вказане порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при оцінці доказів застосуванню в даному випадку підлягає концепція «плодів отруєного дерева», тобто оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
Відповідно, суд вважає, що порушення права позивача ОСОБА_1 на захист, який йому гарантовано ст. 59 Конституції України, та ст. 268 КУпАП є достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №499694, винесеної інспектором взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мельниковою Юлією Вікторівною 01.02.2024 року та задоволення позову.
Керуючись ст. ст.ст. 77-78, 243-246, 268-269, 286 КАС України, ст. ст. 7, 122, 245, 251, 276, 278-280, 283, 288 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії БАД №499694 від 01.02.2024, винесену інспектором взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Мельниковою Юлією Вікторівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст.122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн., - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Департамент патрульної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3).
Повний текст рішення складено 06.10.2025.
Суддя О.В. Осадчий