Справа № 643/10632/25
Провадження № 2/643/4663/25
01.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Петренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Овчаренко Ю.П. через підсистему «Електронний суд» 29 вересня 2025 року надійшло клопотання про надання подружжю часу на примирення на строк 6 місяців. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначила, що між нею та відповідачем дійсно виникали дрібні непорозуміння побутового характеру, які переходили у конфлікти, але вони носили тимчасовий характер, це обумовлювалося тим, що в них не достатньо співпадали розуміння своїх ролей у сім'ї і тим самим вони пред'являли один одному неузгоджені очікування та вимоги. Посилається, що відповідачка докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом, хоча на даний час це дуже тяжко, оскільки її чоловік ОСОБА_3 знаходиться у лавах ЗСУ. Зазначила, що про намір розірвати шлюб чоловік відповідачку на повідомив. Як на думку відповідача, жодних підстав для розірвання шлюбу немає, відповідач кохає свого чоловіка, підтримує з ним зв'язок, дуже за нього хвилюється. Подання позивачем позовної заяви для неї було несподіваним, тому вона просить суд надати сторонам строк для примирення 6 місяців, провадження у справі зупинити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно. За клопотанням, представника відповідача - адвоката Овчаренко Ю.П., поданим 29 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» про участь ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом використання підсистеми відеоконфкренцзв'язку ЄСІТС, судом 30 вересня 2025 року було постановлено ухвалу про участь відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою відеоконферензв'язку. Було попереджено відповідача ОСОБА_2 , що відповідно до вимог ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
01 жовтня 2025 року о 10-30 годині відповідач ОСОБА_2 не під'єдналася до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, кабінет користувача у підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_2 не зареєструвала.
Представник відповідача - адвокат Овчаренко Ю.П. у судове засідання, призначене на 01 жовтня 2025 року на 10-30 годину, не з'явилася. Представник відповідача була присутня у судовому засіданні 08 вересня 2025 року в режимі відеоконференції та була повідомлена про дату наступного судового засідання, призначеного на 01 жовтня 2025 року на 10-30 годину. Для участі у судовому засіданні, призначеному на 01 жовтня 2025 року на 10-30 годину в режимі відеоконференцв'язку, відповідно до ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 01.08.2025, не під'єдналася, про причину неявки суду не повідомила.
У судовому засіданні 01 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та представник позивача - адвокат Петренко О.М. вважали за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідача та її представника.
Суд, ураховуючи, що відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Овчаренко Ю.П. не з'явилися в судове засідання, у тому числі, не прийняли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи належним чином та своєчасно, беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 275 ЦПК України, якими унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, ураховуючи, що у даній справі провадження було відкрито 07 липня 2025 року, відповідач та її представник про причини неявки суду не повідомили, вважає за необхідне проводити розгляд справи за відсутності вказаних учасників справи, проти чого не заперечували присутні у судовому засіданні позивач та його представник.
У судовому засіданні 01 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання про надання сторонам строку для примирення, зазначив, що надання такого строку - марна трата часу, позаяк вони з відповідачем вже п'ять років не проживають однією сім'єю, їх нічого не пов'язує, в кожного своє життя, наполягав на розірванні шлюбу. Зауважив, що відповідач ОСОБА_2 декілька разів повідомляла позивачу, що бажає розірвати зареєстрований з ним шлюб.
Представник позивача - адвокат Петренко О.М. у судовому засіданні 01 жовтня 2025 року просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача з огляду на позицію позивача, який не бажає зберігати шлюб з відповідачем та наполягає на розірванні шлюбу.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до ст. 111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Отже, наявність наміру для примирення лише в одного з подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, що узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №442/6319/16-ц.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Зазначений вище правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №761/33261/16-ц.
Провадження у справі відкрито 07 липня 2025 року, однак станом на дату постановлення вказаної ухвали примирення між сторонами не відбулося. Доводи відповідачки щодо вчинення нею дій на примирення з відповідачем не підтвердженні жодними належними, достовірними та допустимими доказами. Крім того, позивач у судовому засіданні зазначив, що ніяких дій щодо примирення між ним та відповідачем не здійснюється, вони вже п'ять років як не підтримують стосунків, кожен живе своїм окремим життям.
Малолітніх або неповнолітніх дітей подружжя не має.
Між тим, суд звертає увагу, що судом оголошувалася перерва у судовому засіданні 05 серпня 2025 року та 08 вересня 2025 року для надання можливості відповідачці ОСОБА_2 прийняти участь у розгляді справи, було задоволено клопотання відповідачки про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, водночас остання для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не під'єдналася до підсистеми відеоконференцзв'язку, більш того, навіть не зареєструвала електронний кабінет користувача у підсистемі «Електронний суд», жодних доказів на підтвердження причин поважності її неявки в судові засідання суду не надала.
Посилання відповідачки на неможливість її явки в судове засідання через її перебування на лікуванні у Фінляндії жодними належними, допустимими та достовірними доказами не доведено.
Відтак, з огляду на те, що позивач категорично заперечує проти надання строку на примирення та вважає збереження шлюбу неможливим, суд доходить висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивача, буде суперечити закону та моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим.
За вказаних обставин суд не вбачає підстав для застосування ст. 111 Сімейного Кодексу України та надання сторонам строку для примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 240, 258-261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , поданого в особі представника - адвоката Овчаренко Юлії Петрівни про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя: Я.Ю. Семенова