Справа № 183/10245/24
№ 2/183/1587/25
22 вересня 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - Фролової В.О.,
за участі секретаря судового засідання - Сторожик А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
до суду звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 779,50 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 , 31.03.2021 уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 3755323345. На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таксомбанк» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредиторові за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. 04.04.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № НІ/11/17-ф ,у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув право грошової вимоги до відповідач в сумі 30779,50 грн., з яких 17017,03 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2510,36 грн. сума заборгованості за відсотками, 11252,11 грн. - сума заборгованості по комісії.
Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам ст. 175,177 ЦПК України.
Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою суду сторонам встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових пояснень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника Банку та у разі неявки в судове засідання відповідача - не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в порядку п.19 Перехідних положень ЦПК України, ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 31.03.2021 укладено кредитний договір №3755323345. Відповідно до п.1.2 вказаного договору загальний розмір кредиту становить 21016,15 грн. Строк на який надається кредит 36. Пункт 1.3 договору передбачає, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5323345, який є невід'ємною частиною цього договору. В паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5323345 зазначено, що спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) днів від дня укладення договору, процентні ставки при наданні кредиту 2,99 %.
Згідно з договором про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» уклали договір у відповідності до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитним договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. В пункті 2.2 зазначено, що Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід'ємною частиною цього договору. Цей договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до договору факторингу від 04.04.2024 №НІ/11/17-Ф укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Таскомбанком», витягом з реєстру прав боржників від 15.05.2024 вбачається, що ТОВ «Таскомбанком» відступило право вимоги ТОВ «ФК» «Європейська агенція з повернення боргів» відносно ОСОБА_1 за договором №3755323345 на загальну суму заборгованості 30779,50 грн., з яких 17017,03 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2510,36 грн. сума заборгованості за відсотками, 11252,11 грн. - сума заборгованості по комісії.
Згідно з розрахунком заборгованості здійсненим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вбачається, що за період з 04.04.2024 по 31.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3755323345 становить 30779,50 грн., з яких 17017,03 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 2510,36 грн. сума заборгованості за відсотками, 11252,11 грн. - сума заборгованості по комісії.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У ст.ст. 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що відповідає положенням статті 1055 ЦК України.
Згідно статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з вимогами ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1)предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управлений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01. 2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «ЦФР» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір від 31.03.2021, що підтверджується кредитним договором №3755323345, паспортом кредиту від ТОВ «ФК «ЦРФ» № 5323345, які містять підпис відповідача ОСОБА_1 .
Натомість договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 про передання ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги ПАТ «Таскомбанк» за кредитними договорами не містить всіх пунктів договору та до нього не долучено підписаного реєстру прав вимоги, яка є невід'ємною частиною договору відповідно до п.2.2. цього договору.
Крім того, вказаний договір був укладений 07.10.2016, тобто до укладення кредитного договору відповідача та ТОВ «ФК «ЦФР» 02.03.2021 та строк договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 становить один календарний рік згідно з п. 9.2, цього договору.
Таким чином, позивачем не надано доказів факту набуття прав вимоги ПАТ «Таскомбанк» за кредитним договором № 3755323345 від 31.03.2021, так як відсутній реєстр права вимоги, не надано доказів, зокрема платіжного доручення чи іншого документу, який би підтверджував факт оплати за набуття прав вимоги за цим договором та те, що строк дії вказаного договору закінчився до укладення кредитного договору №3755323345.
До того ж, що позивач не надає будь-яких належних та допустимих доказів (виписки по рахунку, первинні документи), на підставі яких суд може з'ясувати обставини, які мають значення для справи як порядок нарахування тіла кредиту, відсотків та в матеріалах справи взагалі відсутній розрахунок заборгованості за кредитним договором №3755323345 від 31.03.2021, складений ТОВ «ФК «ЦФР», як первісним кредитором.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
У постанові Верховного Суду від 29.06.2021 в справі №753/20537/18 відображений правовий висновок згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Крім того, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів передачі права вимоги за кредитним договором № 3755323345 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки із договору факторингу від 04.04.2024 № НІ/11/17-Ф, що укладений між АТ «Таскомбанк» та позивачем, не можливо повністю ідентифікувати кредитний договір, за яким передано право вимоги, його номер, дату укладення, прізвище ім'я та по батькові боржника, а також реєстраційний номер картки платника податків, який належить боржнику.
Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами позики, а відповідач ці кошти отримав та не доведено, що позивач набув право вимоги за кредитним договором №3755323345 від 31.03.2021.
Таким чином, суд висновує, що позивач не набув право вимоги до відповідача за договором №3755323345 від 31.03.2021 на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, покладаються на позивача.
На підставі ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄРДПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул.С.Петлюри, буд.30;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 22 вересня 2025 року.
Суддя В.О. Фролова