Єдиний унікальний номер 205/7714/25
Провадження № 1-кп/205/ 981/25
06 жовтня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12024000000001937 від 23.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 27, ч.2 ст.307, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 307 КК України -,
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 27, ч.2 ст.307, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 у якому прокурор вказала, що на її думку наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування клопотання зазначила, переховування від суду, обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а саме передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до десяти років з конфіскацією майна. Тобто, у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, йому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим у їх вчиненні, ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Незаконний вплив на свідка та інших учасників кримінального провадження обґрунтовується тим, що рядом свідків у кримінальному провадженні надано під час досудового розслідування надані викривальні показання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оцінку яким під час допиту цих свідків у судовому засіданні має надати суд, а тому існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування обвинуваченого зі свідками з метою недопущення будь-якого впливу або погроз відносно них, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , обґрунтовується тим, що останній відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; наразі Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя розглядається обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12016080080000128 від 10.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 199 КК України; у цьому кримінальному провадженні підозрюється в неодноразовому вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити клопотання посилаючи на обставини викладені у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд застосувати більш м'який запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження, оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та під загрозою можливого застосування покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду.
Також, суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, оскільки в подальшому може як у спосіб погроз застосування насильства, вмовлянь незаконно впливати на свідків, оскільки їх показання можуть мати ґрунтовне значення у кримінальному провадженні, оскільки їм відомі обставини скоєння злочину.
Окрім того, суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений зможе вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що може його спонукати до вчинення нового кримінального правопорушення в тому числі кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є зокрема, ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини справи, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 є виправданим.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров'я, раніше судимий, тяжкість покарання.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме ризику переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, який, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 151 400 гривень, здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосуванти до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 04 грудня 2025 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151 400 гривень.
У разі внесення застави, вважати, що ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді застави з покладанням на нього, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1