Справа № 203/6568/25
Провадження № 1-кп/0203/2213/2025
іменем України
23 вересня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110002042 від 05.08.2025 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України,
На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 , розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від суду. Також зазначив, що обвинувачений під загрозою тяжкості покарання може незаконно впливати на потерпілих, свідків. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_5 , який вчинив інкримінований злочин з метою отримання грошової винагороди, може вчинити інше правопорушення з корисливих мотивів.
Обвинувачений просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Вказав, що має можливість перебувати під домашнім арештом в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають його мати та бабуся. Захисник вважав ризики, перелічені прокурором, необґрунтованими та недоведеними.
Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків або потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
У зв'язку з цим, враховуючи серйозність пред'явленого обвинувачення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу з метою уникнення кримінальної відповідальності незаконно впливати на свідка, представників потерпілих, яких ще не було допитано в судовому засіданні, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час існує.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_5 , який не працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не має, інкримінується злочин, вчинений з корисливих мотивів, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Доводи ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки стороною захисту не надано доказів можливості перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом у гуртожитку.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 листопада 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
Повний текст ухвали складено та оголошено 26 вересня 2025 року о 17.00 годині.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1