Справа № 203/6499/25
Провадження №1-кп/0203/2198/2025
06 жовтня 2025 року місто Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12025042110002241 від 09.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Полтава Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується в несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 31 Конституції України - кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про інформацію» - інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до п. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» - інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» - особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» - використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.
Зокрема згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» - поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Також відповідно до ч. 2 вказаної статті - поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист персональних даних» порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи викладене ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, за наступних обставин.
Так, встановлено, що ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект. Олександра Поля, буд. 27-Д, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та, свідомо бажаючи настання таких наслідків, використовуючи свій мобільний телефон Redmi Note 8 Pro imei: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», керуючись раптово виниклим єдиним умислом, направленим на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, являючись користувачем тематичного форуму «lolz.live» під псевдонімом: «Sobranov» за гіперпосиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив публікацію (тему) під назвою: «[ ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій розмістив основну інформацію щодо запропонованих ним послуг, зазначив свої контактні відомості, зокрема обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під псевдонімом « ОСОБА_6 » у месенджері «Telegram».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, ОСОБА_7 08.12.2024 року, перебуваючи у приватному спілкуванні в месенджері «Telegram» з користувачем під псевдонімом « ОСОБА_8 », використовуючи власний обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_6 » (назва облікового запису - ОСОБА_9 ), о 12:04 годині надіслав зазначеному користувачу файл формату «.txt» під назвою «100.txt» розміром 3,3 Кб.
У вказаному файлі містилися 100 рядків із ідентифікаційними даними користувачів мережі Інтернет, а саме - адреси електронних поштових скриньок та паролі доступу до них. Даний файл становить підвищену небезпеку, оскільки надає можливість стороннім особам отримати несанкціонований доступ до особистих даних користувачів, що зберігаються в електронному листуванні та використовуються для автентифікації на сервісах і веб-сайтах, які потребують реєстрації за допомогою електронної поштової скриньки.
Таким чином, у зазначеному файлі відповідно до ст. 31 Конституції України та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» міститься інформація з обмеженим доступом, надіславши який, ОСОБА_5 , здійснив несанкціоноване розповсюдження вказаної інформації.
Разом з обвинувальним актом до суду представлено угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника, про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_5 винуватості. Прокурор просив вирішити долю речових доказів у справі.
Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Судом встановлено, що між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , досягнуто та підписано угоду від 10.09.2025 року про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, за змістом якої обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, зобов'язується сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду в суді; сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 361-2 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді штрафу. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений просив затвердити угоду.
Діяння ОСОБА_5 правильно кваліфіковане за ч.1 ст. 361-2 КК України як несанкціоноване розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 висловлює щирий жаль з приводу скоєного злочину, своєю поведінкою прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, демонструє бажання виправити свої помилки, бажає залагодити провину шляхом готовності нести покарання.
Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
За таких підстав, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є реальним, буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевірив відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахував пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374 474, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 10 вересня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 , про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, призначив узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Речові докази, що передані та зберігаються в камері зберігання речових доказів Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області:
- системний блок чорного кольору, поміщений до поліетиленового пакету, скріпленого биркою з підписами учасників огляду; - мобільний телефон марки та моделі «iPhone 14 Pro» з IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з сім-картками операторів мобільного зв'язку НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , повернути ОСОБА_5 , як законному власнику;
- мобільний телефон марки та моделі «Redmi Note 8 Pro» з IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що поміщені до спеціального пакету WAR 377777, конфіскувати.
Флеш носій з найменуванням «GoodRam», об'ємом 32 Gb, що зберігається в матеріалах провадження у прокурора - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1