Справа № 203/7049/25
Провадження №1-кп/0203/2328/2025
06 жовтня 2025 року м. Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12025047170000081 від 11.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернопіль, Тернопільської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді оператора 2 польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358КК України,-
Наказом №? 7 командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2025 року, солдата ОСОБА_3 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховано до списків особового складу та прийнято на посаду оператора 2 польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про 3бройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним законодавством, військового обов'язку і проходження військової служби, та, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальні проступки проти авторитету органів державної влади.
Так, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді оператора 2 польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2002 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, з метою незаконного отримання права керування транспортним засобом, у травні 2025 року, перебуваючи у селі Орлівщина, Дніпропетровської області (більш точної адреси та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), у мережі «Інтернет» за допомогою пошукової системи «Google» знайшов оголошення про виготовлення посвідчень водія, після чого, в порушення встановленого порядку оформлення документів, які видаються державною установою, у нього виник протиправний умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а саме вищевказаного посвідчення водія.
Після чого ОСОБА_3 , маючи бажання отримати офіційний документ, а саме посвідчення водія, що забезпечує право громадян на керування автомобілем та облік транспортних засобів, однак не бажаючи проходити офіційну реєстрацію у державній установі згідно положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністра України № 340 від 08 травня 1993 року, вирішив придбати у невстановленої в ході досудового розслідування особи завідомо підроблений документ, з метою подальшого його використання.
В подальшому, у травні 2025 року (більш точної адреси та часу у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи протиправний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у підробці офіційного документа, а саме посвідченні водія, під час спілкування з невстановленою в ході досудового розслідування особою, невстановленим в ході досудового розслідування шляхом надав їй свої особисті анкетні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, свою фотографію та зразок підпису, для подальшого внесення їх до посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Після цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, використовуючи отримані від ОСОБА_3 фотознімки з його зображенням, зразок його підпису, прізвище, ім'я, по-батькові та дату народження, за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу термічного, сублімаційного принтерів підробила вищевказаний офіційний документ, а саме - посвідчення водія.
Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на пособництво в підроблені офіційного документу, у травні 2025 року, перебуваючи у селі Орлівщина, Дніпропетровської області (більш точного часу та адреси у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_3 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим фактично набув завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія, яке почав зберігати при собі з метою його подальшого використання.
Крім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді оператора 2 польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення приписів «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою від 08.05.1993 КМУ № 340, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що йому було достовірно відомо, використав завідомо підроблене посвідчення водія.
Так, ОСОБА_3 11 серпня 2025 року, близько 12 годин 40 хвилин, перебуваючи неподалік від головного входу до залізничного вокзалу ст. Дніпро-Головний, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, площа Вокзальна, буд. 11, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують його особу, в процесі чого, на законну вимогу працівника поліції пред'явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_3 реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження своєї особи, діючи умисно, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення водія є підробленим, надаючи своїм діям ознак правомірності, добровільно надав працівникам патрульної поліції завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_4 , заповненого на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав завідомо підроблений документ.
Того ж дня, 11 серпня 2025 року, у період часу з 12:30 год. по 13:10 год., на відкритій ділянці місцевості привокзальної площі поряд з будівлею залізничного вокзалу, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 11, оперуповноваженим СКП ВнП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 під час проведення огляду місця події, в присутності двох понятих чоловічої статі, було вилучено підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_4 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України.
При цьому, під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у заяві ОСОБА_3 у присутності захисника погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.
Вивчив подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для самообмови обвинуваченим, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому був призначений захисник, будь - яких зауважень, заперечень, скарг на дії співробітників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.
Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Дніпра, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
Отже, оцінив досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 винуватий у вчиненні кримінальних проступків і його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем та як використання завідомо підробленого документа за ч.4 ст. 358 КК України.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме: ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем служби - позитивно, раніше не судимий, військовослужбовець, інвалідності не має, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкціями відповідних частин статті 358 КК України.
На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (п'ятсот десять) гривень;
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експерта № СЕ-19/104-25/32106-ДД від 26.08.2025 в розмірі 3119,90 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 90 коп.
Речові докази: посвідчення водія серія НОМЕР_4 , видане 26.05.2025 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що поміщено до спецпакету ICR 0242361 та опечатано, після експертизи перепаковано до сейф-пакету №5096999, скасував арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 14.08.2025, а також DVD-R диск, на якому знаходиться відеозапис з бодікамери, інв. 799823, під назвою "export-e7udq.mp4", залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1