Справа № 202/11944/24
Провадження № 2/202/1056/2025
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра
у складі судді Мариніна О.В.
за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/11944/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила та просила визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті її матері. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому та його дружині ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 29.04.1994 року, видане згідно Розпорядження приватизаційної комісії при Краснолиманському відділенні Донецької залізниці від 22.04.1994р. №1770. Оскільки мати позивачки - ОСОБА_4 була зареєстрована з чоловіком ОСОБА_3 (батьком позивачки), то вона відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . На день смерті ОСОБА_4 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 вона була зареєстрована одна. Заповіту після себе ОСОБА_4 не залишила, єдиним спадкоємцем першої черги є донька - ОСОБА_1 . Після смерті матері позивачки - ОСОБА_4 з'ясувалось, що Свідоцтво про право власності від 29.04.1994 року, видане згідно Розпорядження приватизаційної комісії при Краснолиманському відділенні Донецької залізниці від 22.04.1994р. №1770 втрачене, оскільки в період часу з 25.05.2022р. по 30.09.2022р. м. Лиман Лиманської територіальної громади було тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України відповідно до наказу від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». 25.06.2024р. представник позивачки, адвокат Бєлостоцька А.В. звернулась до АТ «Укрзалізниця» стосовно надання дублікату свідоцтва про право власності на житло від 29 квітня 1994р. нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , однак на 12.07.2024р. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на балансі підрозділів АТ «Укрзалізниця» не обліковується. У зв'язку із викладеними можливість надання дубліката свідоцтва про право власності не нерухоме майно відсутня. 23 вересня 2024 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Степанової Н.М. щодо прийняття та оформлення спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , але отримала роз'яснення щодо порядку прийняття та оформлення спадщини, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини та оригінали документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно відсутні. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: запровадження карантину у зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19, запровадження воєнного стану в Україні та тимчасову окупацію м. Лиман, у зв'язку з чим просить визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті матері.
12.12.2024 у справі відкрите загальне позовне провадження та відповідачу визначено строк для подання відзивів на позов.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
19.02.2025 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
Представником позивача в системі «Електронний суд» 16.04.2025 року було подано було подано уточнену позовну заяву.
Представник відповідача - Журавльов О.В. в системі «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , видане Лиманським відділом ДРАЦС у Краматорському районі Донецькій області Східного МУМЮ від 26.07.2024.
Суду також було надано копії свідоцтва про народження, витягу з ДРАЦС про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 04.09.2020р., свідоцтва про одруження ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому та його дружині ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 29.04.1994 року, видане згідно Розпорядження приватизаційної комісії при Краснолиманському відділенні Донецької залізниці від 22.04.1994р. №1770, що підтверджується копією свідоцтва про право власності та копією Розпорядження 22.04.1994р. №1770.
Мати позивачки - ОСОБА_4 була зареєстрована з чоловіком ОСОБА_3 (батьком позивачки), що підтверджується копією домової книги, а отже відповідно до ст. 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка, але не оформила спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
На день смерті ОСОБА_4 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 вона була зареєстрована одна, на підтвердження чого було надано копію довідки про склад сім'ї та копія домової книги.
Як встановлено судом, заповіту після себе ОСОБА_4 не залишила, єдиним спадкоємцем першої черги є донька - ОСОБА_1 .
Після смерті матері позивачки - ОСОБА_4 , позивачу стало відомо, що Свідоцтво про право власності від 29.04.1994 року, видане згідно Розпорядження приватизаційної комісії при Краснолиманському відділенні Донецької залізниці від 22.04.1994р. №1770 втрачене, оскільки в період часу з 25.05.2022р. по 30.09.2022р. м. Лиман Лиманської територіальної громади було тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України відповідно до наказу від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до висновку Акту комісійного обстеження об'єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 30.03.2023р. наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, що підтверджується копією Акту.
25.06.2024р. представник позивачки, адвокат Бєлостоцька А.В. звернулась до АТ «Укрзалізниця» стосовно надання дублікату свідоцтва про право власності на житло від 29 квітня 1994р. нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 12.07.2024р. №Ц-4-94/617-24 АТ «Укрзалізниця» повідомила, що станом на дату видачі свідоцтва про право власності на зазначене майно у складі Краснолиманського відділення Донецької залізниці функціонував власний орган приватизації. З часом у зв'язку з передачею значної кількості житлового фонду у комунальну власність та реформування підприємств залізничного транспорту органи приватизації, які функціонували на базі цих підприємств, були ліквідовані, документація, пов'язана з їхньою діяльністю, не збереглась. При цьому зазначено, що станом на 12.07.2024р. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на балансі підрозділів АТ «Укрзалізниця» не обліковується.
23 вересня 2024 року позивачка звернулась до приватного нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Степанової Наталії Миколаївни із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , але отримала роз'яснення щодо порядку прийняття та оформлення спадщини, оскільки пропущений строк для прийняття та оригінали документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно відсутні, то на підставі ст. 1272 ЦПК України позивачка має право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або про визнання права власності на спадкове майно.
Крім цього, м. Лиман було тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, а наразі включене до території можливих бойових дій.
В досудовому порядку вирішити дане питання не можливо, оскільки було пропущено строк на прийняття спадщини, втрачено правовстановлюючий документ на нерухоме майно, що розташоване АДРЕСА_1 та неможливістю отримати дублікат правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Відповідно ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлено, що у встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Як встановлено судом позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через запровадження карантину у зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19, а в подальшому запровадженням воєнного стану в Україні.
Відповідно даних приватного нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Степанової Наталії Миколаївни за даними Спадкового реєстру, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилась.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК).
Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
У постанові від 03 червня 2021 року по справі № 636/1160/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В постанові Верховний Суд від 20 березня 2024 року справа №545/1231/23 (провадження № 61-16142св23) зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що зазначені позивачем причини пропуску шестимісячного строку позивачкою свідчать про його пропуск з поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, у зв'язку з чим судом визнаються такі причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 поважними.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Як встановлено судом, видача дубліката правовстановлюючого документу на нерухоме майно є неможливою, оскільки у зв'язку з передачею значної кількості житлового фонду у комунальну власність та реформування підприємств залізничного транспорту органи приватизації, які функціонували на базі цих підприємств, були ліквідовані, документація, пов'язана з їхньою діяльністю, не збереглась.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Так, застосування такого способу захисту прав, як звернення з позовом про визнання права на речові права, можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачається у статті 16 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємицею квартири після смерті матері, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що розташоване АДРЕСА_1 та неможливістю отримати його дублікат.
При цьому суд зазначає, що у ОСОБА_1 відсутній інший, окрім звернення до суду, шлях для відновлення свого порушеного права власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. В. Маринін