Справа № 522/18873/25-Е
Провадження № 2/202/5136/2025
02 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Бєсєда Г.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту,-
20.08.2025 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Грішин О.В. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності у частки 1/3 на 2-у кімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням, що інші частини квартири спільної сумісної власності по 1/3 належать на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
21.08.2025 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Грішин О.В. надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд встановити факт належності ОСОБА_1 права спільної сумісної власності у частки 1/3 на 2-у кімнатну квартиру загальною площею 46,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням, що інші частини квартири спільної сумісної власності по 1/3 належать на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпра.
Вимоги до позовної заяви визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивач в позовній заяві не визначає вартість спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач посилається на п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та зазначає, що звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 21 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Грішин О.В. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 про встановлення факту, а тому суд не знаходить правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір" в зазначеній цивільній справі, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Отже, позивач має визначити ціну позову та відповідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру.
У зв'язку із зазначеним вище, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174-176, 183, 185, 258-260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернена позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бєсєда