г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4006/25
Номер провадження 2/213/1799/25
06 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №511859545 від 12.05.2021 у розмірі 21440 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
12.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника укладено кредитний договір № 511859545, відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 10000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти, наданими позичальником.
28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами від 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року, а також відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №145 від 03.08.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року.
В подальшому, 04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Відповідач не виконувала своїх зобов'язань належним чином, тому виникла заборгованість у розмірі 21440 грн, яка складається з: 10000 грн - заборгованості по кредиту, 11440 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 21440 грн, судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Позиція відповідача
У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
01.08.2025 представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою та з клопотанням про витребування доказів.
07.08.2025 судом отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.
07.08.2025 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження у справі було відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволення клопотання про витребування доказів.
16.09.2025 на виконання ухвали надійшли витребувані судом докази.
Відповідач відзив не надала.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання перед позивачем.
Судом встановлено, що 12.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника укладено кредитний договір № 511859545, відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 10000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових котів на банківську карту позичальника 5168-75XX-XXXX-6056.
На підтвердження перерахування коштів відповідачу позивачем надано платіжне доручення № 1de1bcbd-17bc-4efd-801a-1828bab336ed від 12.05.2021 на суму 10000 грн.
Крім того, вказане підтверджується наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доказами, а саме випискою за рахунком, відповідно до якої на карту № НОМЕР_1 , яка емітована на ім'я ОСОБА_1 , 12.05.2021 було зараховано 10000 грн.
Кредитний договір № 511859545 від 12.05.2021, графік платежів до нього підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV793RC.
В паспорті споживчого кредиту примітки про підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, - немає.
Водночас, відповідно до наданого позивачем Порядку дій споживача, паспорт споживчого кредиту надається позичальнику після акцептування оферти, тобто разом із примірником електронного договору.
Відповідно до п. 2.1.23 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (редакція від 13.05.2021), Паспорт Кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Істотні умови договору: сума кредиту - 10000 грн, строк кредиту - 126 днів, дисконтна процентна ставка - 0,65 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним, базова процентна ставка - 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним
Відповідно до п. 1.6. Договору, умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Так, з 13.05.2021 по 26.05.2021 (14 днів) відповідачу було нараховано 910 грн процентів за користування кредитом за ставкою 0,65%/день по 65 грн/день.
Відповідно до графіку платежів черговий платіж мав бути 26.05.2021, однак позичальником не було проведено ніяких оплат.
Тому, 30.05.2021 за період з 27.05.2021 по 30.05.2021 (4 дні) відповідачу було нараховано 520 грн процентів за користування кредитом за ставкою 1,30%/день по 130 грн/день.
З 31.05.2021 по 03.08.2021 (65 днів) первісним кредитором відповідачу було нараховано 8450 грн процентів за користування кредитом за ставкою 1,30%/день по 130 грн/день.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» як новий кредитор в межах строку кредитування з 04.08.2021 по 15.08.2021 нарахувало відповідачу 1560 грн процентів за користування кредитом за ставкою 1,30%/день по 130 грн/день.
Загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 11440 грн.
Наступними кредиторами, зокрема і позивачем нарахування процентів не здійснювалось.
28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами від 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року, а також відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №145 від 03.08.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року.
В подальшому, 04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 року перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо форми правочину та його змісту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Конструкція договору приєднання спрямована на уніфікацію договірних умов з метою забезпечення гарантій, визначених ст. 633 ЦК України.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Оскільки споживач банківських послуг є юридично слабшою стороною за договором приєднання, що спричиняє дисбаланс свободи договору, тому умови, що розробляються банком повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Щодо виконання зобов'язання.
За загальним правилом, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526,527,530 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо належності Паспорта споживчого кредиту до письмової форми договору.
Незважаючи на те, що законодавцем передбачена можливість фіксування правочину в кількох документах, які текстуально відтворюють волю сторін, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Вказана правова позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
Щодо відступлення права вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 2 ст. 1078).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частинами 1, 3статі 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, суд дійшов таких висновків.
Щодо укладення кредитного договору.
Суд вважає підтвердженим факт укладання кредитного договору №511859545 від 12.05.2021 з огляду на таке.
По-перше, відповідач погодилась з умовами вказаного Договору, про що свідчить наявність електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
По-друге, враховуючи, що кредитний договір є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі грошових коштів, судом встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору та перерахування коштів на вказаний рахунок відповідача.
Щодо переходу права вимоги від первісного кредитора.
Судом встановлено, що Договір факторингу №28/1118-01 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28.11.2018, тобто до укладення Кредитного договору № 511859545 від 12.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Вказаний Договір факторингу неодноразово продовжено додатковими угодами від 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року.
Відповідно до п. 4.1. цього Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 145 від 03.08.2021, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021.
Предметом Договору факторингу, відповідно до п. 2.1., є зобов'язання Клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») відступити Фактору (ТОВ «Таліон Плюс») Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а також зобов'язання Фактора прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором.
Розмір оплати послуг Фактора, відповідно до п. 2.3 Договору, за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 грн.
Відповідно до п. 1.6 Договору, фінансування - це сума коштів, що сплачується Фактором Клієнту за відступлення Права вимоги на умовах цього Договору.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
При цьому договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви 2 визначається, виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20).
З метою встановлення дійсних відносин сторін, слід зупинитись на розмежуванні договору факторингу та договору відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до пункту 64 частини першої статті 1 Закону № 1953-ІХ фінансова послуга - це операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги. Факторинг вважається фінансовою послугою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Означений висновок стосується правової природи саме цесії, для якої характерним є наявність конкретного зобов'язання на момент укладення договору відступлення права вимоги, а тому і право майбутньої вимоги в цьому випадку не може бути предметом такого договору.
Водночас у зазначеній постанові (пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
Отже, якщо відносини факторингу відсутні, то відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні, а отже і право майбутньої вимоги не може бути предметом такого договору.
Виходячи з цього правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106)).
При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Так, судом встановлено, що відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 145 від 03.08.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сторони погодили нараховану та сплачену суму фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 145 та оплату послуг Фактора за надання фінансування під відступлення права вимоги.
Відповідно до Протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 145 від 03.08.2021 року, сторони узгодили, що предмет факторингової операції, зокрема зміст та обсяг відступлених прав вимоги згідно Реєстру (як то ПІБ та РНОКПП боржника, № та дата кредитного договору, суми заборгованості (сума відступленої грошової вимоги) (грн.) і далі за переліком згідно Реєстру) індивідуалізовано належним чином.
З огляду на це, можна дійти висновку, що у справі, що розглядається між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» виникли правовідносини, що є характерними для відносин факторингу, що проявляється у: спеціальному суб'єктному складі, надання фактором фінансової послуги за плату, предмет та мета - фінансування під відступлення прав вимоги.
Звідси, предметом договору може бути майбутня вимога.
З урахуванням відмінностей між договором відступлення прав вимоги та договором факторингу, зокрема щодо відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні, та за відсутності імперативних положень цивільного законодавства, суд вважає, що право майбутньої вимоги може визначатись як у існуючому зобов'язанні, або може визначатися у майбутньому зобов'язанні. Тобто такому, що на момент укладення договору факторингу ще не існує.
Підґрунтям для такого висновку є, зокрема, положення Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг (ст. 5), відповідно до яких правочини, на підставі яких здійснюється відступлення групи вимог, вчиняються сторонами часто навіть без індивідуалізації таких вимог.
Щодо індивідуалізації майбутньої вимоги.
Одним з елементів укладеності договору факторингу є погоджений сторонами предмет такого договору.
Водночас виникає питання, чи має предмет такого договору бути індивідуалізованим на момент укладення договору?
З урахуванням зазначених вище висновків, логічним буде твердження, відповідно до якого вимога, що визначається майбутнім зобов'язанням (яке не існує на момент відступлення прав вимоги), об'єктивно не може бути індивідуалізована (визначена).
Однак, важливо, щоб таку вимогу можна було ідентифікувати, як таку, що стосується конкретного договору відступлення прав вимоги.
У справі, що розглядається, суд має можливість ідентифікувати вимогу, як таку, що має відношення до конкретного договору факторингу, шляхом звіряння з Реєстром прав вимоги, Актом звірки розрахунків, Протоколом узгодження предмету факторингової операції.
З огляду на зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та можливість їх задоволення у повному обсязі.
VІ. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надається копія договору про надання правничої допомоги, додаткова угода, акт прийому-передачі наданих послуг за договором. Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг за договором, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що з відповідача належить стягнути понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5, 353, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 511859545 від 12.05.2021 у розмірі 21440 (двадцять одна тисяча чотириста сорок) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025 без проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Нестеренко