Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2378/25
Номер провадження2/173/1379/2025
іменем України
06 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Усенко Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що 08 листопада 2019 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 в Індустріальному районному у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 700. Від указаного шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння. Ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. З урахуванням викладеного, вважає, що подружні відносини між ними фактично припинилися. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та інтересам неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні та просить визначити, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
У судове засідання сторони не з'явились, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Відповідач позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Наведене вище положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
В свою чергу, згідно ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Як встановлено судом, 08 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 700.
Подружжя має спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
При цьому, суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Окрім того, суд приймає до уваги визнання позову відповідачем, що, враховуючи наявність для цього законних підстав, є підставою для задоволення позову згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дитини з матір'ю суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визначити, що малолітня дитина проживає разом з матір'ю.
Однак, позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини з матір'ю, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування вказаної вимоги, тому, з огляду на вказане, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у цій частині.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08.11.2019 Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 700 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - « ОСОБА_4 ».
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя Є.В. Челюбєєв