Справа № 932/7891/25
Провадження № 2/932/2738/25
03 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Травкіній В.Р.
за участі
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньою-транспортної пригоди, -
У липні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 , у якій позивач просив суд:
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість матеріальних збитків, які складаються з величини втрати товарної вартості автомобіля, в сумі 29244,89 грн.;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 23.12.2023 року, автомобіль яким керував позивач було пошкоджено. Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2024 року у справі № 932/333/24. ТДВ СК «Кредо» було призначено страхове відшкодування без ПДВ у розмірі 30020,98 грн, яке було сплачено 28.05.2024 року. Відповідно до звіту № 14/24 експертного авто-товарознавчого дослідження від 09.02.2024 року велична втрати товарної вартості автомобіля Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 29244,89 грн. Оскільки вартість матеріального збитку перевищує сплачене страхове відшкодування, з відповідача підлягає стягненню різниця - 29244,89 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, витрати з залучення експерта, витрати по проведенню дефектовки автомобіля та витрати на правничу допомогу.
Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що оскільки автомобілем, який належить ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП керував його син, з мінімальним досвідом керування автомобілем, це вплинуло на рішення відповідача, оформити ДТП саме так як й було оформлено. Позивач не запрошував відповідача на проведення експертизи. Відповідач вважає, що страхова компанія «Кредо» виконала свій обов'язок по відшкодуванню шкоди, спричиненою ДТП в повному обсязі. Позивач надав звіт експертного авто-товарознавчого дослідження, однак експерта ОСОБА_6 ніхто у встановленому законом порядку про кримінальну відповідальність не попереджав, у звіті не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. У ремонтній калькуляції до звіту в графі «вартість робіт» та в графі «фарбування» вказано ремонт двері передньої лівої, що суперечить звіту № 04-01-04-1В. Позивач не повідомив, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2025 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
Ухвалою суду від 16.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 23.09.2025 року закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, надали пояснення аналогічнім тим, які викладені у відзиві.
Так, судом встановлено, що 23.12.2023 року по вул. Королеви Єлизавети біля б. № 2 у м. Дніпрі сталося ДТП за участі автомобіля «Chevrolet Epica» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої автомобіль «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2024 року у справі № 932/333/24 ОСОБА_2 визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Автомобіль «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 04-01-24-1в від 24.02.2024 року, проведеного ФОП ОСОБА_7 на замовлення ТДВ СК «Кредо», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 складає 36025,18 грн., в тому числі ПДВ - 6004,20 грн.
Згідно відповіді ТДВ СК «Кредо» страховим актом № 3013562-1 визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ полісом та призначено страхове відшкодування у розмірі 30020,98 грн.
Згідно Звіту експертного авто-товарознавчого дослідження № 14/24 від 09.02.2024 року складеного експертом ОСОБА_6 , величина втрати товарної вартості автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 складає 29244,89 грн.
Згідно платіжної інструкції від 07.02.2024 року, ОСОБА_5 сплачено ОСОБА_6 2450 грн. за експертизу автомобіля «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно квитанції до платіжної інструкції від 04.01.2024 року, ОСОБА_5 сплачено ТОВ «Автотрейдінг-Дніпро» 2010 грн. за послуги ремонту та ТО.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 22 ЦК України надано визначення збитків, у тому числі, як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно п. 32.7 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Згідно з пунктом 2.4. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (далі - «Методика»), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6. Методики передбачено 2 випадки, коли у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості та який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарноївартості.
Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.
Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Як встановлено судом ОСОБА_2 визнано винним у ДТП внаслідок якої автомобіль «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження.
Таким чином, враховуючи положення п. 32.7 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на ОСОБА_2 як особу з вини якої завдано пошкоджень автомобілю «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 покладається обов'язок з відшкодування матеріального збитку, який не відшкодовується страховиком, в тому числі, втрату товарної вартості.
Щодо розміру величини втрати товарної вартості суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК України суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано звіт експертного авто-товарознавчого дослідження № 14/24 від 09.02.2024 року складений експертом Синельником А.І., яким визначено величину втрати товарної вартості автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У звіті № 14/24 від 09.02.2024 року не зазначено на чиє замовлення він був виготовлений.
Разом з цим, згідно платіжної інструкції від 07.02.2024 року сплату за проведення експертизи було проведено власником автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , а не позивачем.
Так само, згідно квитанції до платіжної інструкції від 04.01.2024 року платником був ОСОБА_5 .
У відповіді ТДВ СК «Кредо» також не зазначено кому було виплачено страхове відшкодування, власнику автомобіля, чи особі яка володіла автомобілем в момент настання ДТП.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 як власник майна звертався з позовом до Бабушкінського райнного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди. До позовної заяви на підтвердження позовних вимог було надано, зокрема, звіт експертного авто-товарознавчого дослідження № 14/24 від 09.02.2024 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 року у справі № 199/8748/24 у задоволенні позову було відмолено через недоведеність позовних вимог. Так, судом встановлено, що у Звіті експертного автотоварознавчого дослідження № 14/24 від 09.02.2024, де визначена величина втрати товарної вартості автомобіля «Рено Дастер» державний номерний знак НОМЕР_1 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що висновок підготовлено для подання до суду.
Вказане рішення не було оскаржено ОСОБА_5 та набрало законної сили 27.05.2025 року.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Оцінюючи надані позивачем докази щодо їх допустимості суд зазначає, що учасники справи мають право подати до суду висновки експерта, складені на їх замовлення.
Враховуючи, що у наданому позивачем звіті експертного дослідження на підтвердження величини втрати товарної вартості № 14/24 від 09.02.2024 року не зазначено на чиє замовлення він був виготовлений, сплата за проведення експертного дослідження була проведена не позивачем, а власником автомобіля - ОСОБА_5 , ОСОБА_5 звертався до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди в сумі 24244,89 грн. з ОСОБА_2 до якого долучав вказаний звіт експертного дослідження та його інтереси, як і в справі що розглядається, представляв адвокат Василевич С.О., суд не може прийняти звіт експертного дослідження як допустимий доказ на підтвердження позовних вимог ОСОБА_4 .
Суд також зазначає, що позов про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП може бути пред'явлений, як власником майн так й особою яка на законній підставі володіла (користувалась) майном.
Матеріали справи не містять доказів кому було сплачено страхове відшкодування, власнику майна - ОСОБА_5 , чи особі яка володіла транспортним засобом в момент ДТП - ОСОБА_4 .
Разом з цим, на переконання суду, у випадку якщо власник майна скористався своїм правом на звернення до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, неприпустимим є звернення до суду володільця майна з аналогічним позовом.
У випадку не згоди з прийнятим рішенням, власник майна мав право оскаржити його до суд, однак таким правом не скористався.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору при поданні позову до суду, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньою-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол