Справа № 932/1232/20
Провадження № 6/932/16/25
Справа № 932/1232/20
Провадження № 6/932/16/25
06 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.,
за участю секретаря - Карапиш А.М.,
заявника- ОСОБА_1 ,
представника боржника- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяв у ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2н-1152/06 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі № 2н-1152/06 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування заяви зазначає, що 10.01.2020 він отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.05.2014 ВП № 19855064, в якій зазначено, що в ході примусового виконання виконавчого документу належні боржнику майно та доходи, на які можливо звернути стягнення не виявлені, у зв'язку із чим йому було повернуто судовий наказ № 2н-1152, виданий 29.09.2006, разом із постановою. 11.01.2020 він звернувся про примусове виконання судового наказу № 2н-1152, виданого 29.09.2006, до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), у той же день отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2020 у зв'язку із тим, що стягувачем пропущено строк встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2021 заява ОСОБА_1 задоволена, поновлений пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа № 2н-1152/06, виданого 29.09.2006, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024 ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12. 2021 скасована та матеріали заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 2н-1152/06 направлені до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу головуючим суддею у цій справі визначена суддя Потоцька С.С. Призначені судові засідання.
Представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Доманський В.П. проти задоволення заяви заперечував та пояснив, що 11.11.2011 державним виконавцем Бабушкінського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області винесена постанова ВП № 1985064 про повернення виконавчого документу стягувачу. Тому, на думку представника боржника, не зрозуміло яким чином могла з'явитися постанова про повернення стягувачу виконавчого документу у 2014 році, якщо виконавчий документ вже був повернутий стягувачу. Також звертає увагу, що у постанові, яка надана заявником, зазначений Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, при тому що назва ВДВС з Бабушкінського на Шевченківський змінена лише у 2016 році. Крім того, на думку боржника, напис про отримання на копії постанови про отримання цієї постанови саме 10.01.2020 не підтверджує факт отримання цієї постанови саме у 2020 році, тому виконавчий лист отриманий стягувачем ще у 2011 році. Заявником не наведено причин, які з часу завершення виконавчого провадження перешкоджали стягувачу встановити стан виконавчого провадження, отримати відомості про перебування виконавчого листа на виконанні. Просить відмовити у поновленні строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
У судовому засіданні заявник підтримав заяву, просив задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві. Представник боржника проти задоволення заяви заперечував.
У судовому засіданні 30.09.205 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначено на 06.10.2025.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думки учасників справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 13.09.2006 виданий судовий наказ № 2н-1152, про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 281537 грн 50 коп., суми судового збору в розмірі 850 грн 00 коп. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн, а всього - 282417 грн 50 коп. на користь ОСОБА_1 . Наказ набирає чинності з 27.09.2006. Наказ дійсний для пред'явлення до 27.09.2009 (а.с. 166), який був пред'явлений ОСОБА_1 до примусового виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
14.05.2014 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Лисенко Д.Б. у межах ВП № 19855064 з примусового виконання судового наказу № 2н-1152 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (невиявлення належні боржнику майно та доходи, на які можливо звернути стягнення) (а.с.8, 130).
На постанові про повернення від 14.05.2014 є печатка Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі, напис «згідно з даних АСВП підпис державного виконавця М.С. Юрченко», а також напис «отримав 10.01.2020». У судовому засідання заявник зазначив, що постанову про повернення виконавчого документу від 14.05.2014 отримав 10.01.2020, на якій засвідчив своїм підписом факт її отримання.
11.01.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання судового наказу № 2н-1152, оскільки стягувачем ОСОБА_1 пропущено строк встановлений для пред'явлення виконавчого документу до виконання (а.с. 7, 129).
10.01.2020 ОСОБА_1 отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.05.2014 ВП № 19855064, в якому зазначено, що в ході примусового виконання виконавчого документу належні боржнику майно та доходи, на які можливо звернути стягнення, - не виявлені, у зв'язку із чим ОСОБА_1 повернуто судовий наказ № 2н-1152, виданий 29.09.2006, разом із постановою.
11.01.2020 ОСОБА_1 звернувся про примусове виконання судового наказу № 2н-1152, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська 29.09.2006, до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), у той же день отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11 січня 2020 року у зв'язку із тим, що стягувачем пропущений строк встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За інформацією Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало ВП № 19855064 з примусового виконання судового наказу № 2н-1152/06, виданого 29.09.2006 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська. 11.11.2011 державним виконавцем винесно постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на момент прийняття рішення), а також повідомлено, що надати інформацію стосовно того, коли знищено ВП № 19855064 неможливо у зв'язку з тим, що після реорганізації акти про вилучення виконавчих проваджень для знищення за 2015 рік до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби не передавались (а.с.142-143).
На виконання ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2024 листом від 18.12.2024 № 17902/28.25 повідомлено, що згідно з відомостями АСВП виконавчий документ (судовий наказ) після винесення постанови про відмову у прийняття виконавчого документу, повторно до виконання не пред'являвся (а.с. 219-220).
Листом від 17.02.2025 № 19980/28.29 (а.с.231-232) ДВС повідомила, що інформація, яка визначена у листі від 18.12.2024 № 17902/28.25 відносно того, що виконавчий документ повторно на примусове виконання до відділу не надходив, зазначена помилкова, у зв'язку з неправильним визначенням фільтрів пошуку в АСВП. Повідомлено, що перевіркою відомостей АСВП станом на 17.02.2025 встановлено, що у період з 18.06.2010 по 14.05.2014 на примусовому виконанні Шевченківського ВДВС міста Дніпра (повторно) перебувало виконавче провадження ВП № 19855064 з примусового виконання судового наказу № 2н-1152/06, виданого 29.09.2006 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. 18.10.2010 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 14.05.2014 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. Перевіркою відомостей АСВП встановлено, що на примусове виконання до Шевченківського ВДВС міста Дніпра 10.01.2020 повторно надійшов наказ № 2н-1152/06, виданий 29.09.2006 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. 11.01.2020 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Також у листі зазначено, що в номенклатурі справ Шевченківського ВДВС міста Дніпра за 2020 рік наявна копія лицьової та зворотної сторони наказу № 2н-1152/06, в якому міститься відмітка про повернення 11.01.2020 виконавчого документу стягувачу, яка засвідчена підписом державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Дніпра Потапенко В.В., а також печаткою (а.с. 231-232).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження № 606-XIV( редакція, яка чинна на час набрання судовим рішенням законної сили-27.09.2006), встановлений строк пред'явлення виконавчих листів суду до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження № 606-XIV).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV( у редакції, що діяла на час набрання судовим рішенням законної сили), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Аналогічна норма встановлена пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, за якою строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII).
Частиною першою ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначена можливість пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання протягом трьох років (частина 1 статті 12 Закону).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Враховуючи зазначені вище норми, слід виходити з трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, оскільки строк пред'явлення судового наказу встановлювалася протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Беручи до уваги дату повернення виконавчого документу (14.05.2014), строки пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, суд вважає, що за обставинами справи строк пред'явлення судового наказу є таким, що сплив 14.05.2017.
Суд відхиляє посилання представника боржника щодо несправжності постанови від 14.05.2014, оскільки боржником не доведено факту неправомірних дій працівників державної виконавчої служби і є лише припущенням боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі N 6-711 цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Аналогічні правові висновки послідовно викладені у рішеннях Верховного суду від 28.03.2018 року у справі N 2а-12192/09/0407; від 06.06.2018 у справі N 2-12537/10; від 31.01.2019 у справі N 490/9519/15-ц.
У цих справах ВС розглядав касаційні скарги на ухвали суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та зробив висновки, що лише об'єктивні перешкоди для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання можуть бути визнанні поважними причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В обґрунтування заяви заявник посилається, що він дізнався про повернення виконавчого документу лише 10.01.2020, коли ознайомився з виконавчим провадженням та з'ясував, що оригінал судового наказу № 2н-1152/06 разом з постановою від 14.05.2014 про повернення його стягувачу без виконання знаходяться в матеріалах виконавчого провадження, який не був надісланий на його адресу.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження № 606-XIV).
При дослідженні судом оригіналу судового наказу № 2н-1152/06 судом не встановлено наявність відміток про отримання стягувачом судового наказу 14.05.2014, а також відміток про направлення судового наказу стягувачу, які проставлені державним виконавцем Лисенко Д.Б. Крім того, на оригіналі судового наказу № 2н-1152/06 також відсутні позначки щодо отримання судового наказу стягувачом саме 10.01.2020.
Суд звертає увагу, що заявником 10.10.2020 отримана копія постанови від 14.05.2014 про повернення виконавчого документу, яка сформована за відомостями АСВП та не містить підпису державного виконавця Лисенка Д.Б. Проте, на переконання суду, отримання копії постанови з АСВП не є тотожним у цьому випадку отриманню постанови від 14.05.2014.
Також у листі Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/д б/н (ас. 142-143) вказано, що надати інформацію стосовно того, коли знищено ВП № 19855064 неможливо у зв'язку з тим, що після реорганізації акти про вилучення виконавчих проваджень для знищення за 2015 рік до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби не передавались.
Тому, наявність у стягувача оригіналу судового наказу № 2н-1152/06, відсутність позначки на судовому наказі про його отримання стягувачем 10.01.2020, пред'явлення 10.01.2020 до виконання повторно судового наказу, непередача актів про вилучення виконавчих проваджень для знищення за 2015 рік до Першого Правобережного ВДВС, знищення виконавчого провадження № 19855064 ( судовий наказ перебуває безпосередньо у виконавчому провадженні) спростовують твердження заявника про отримання судового наказу саме 10.01.2020 та про необізнаність заявника про повернення виконавчого документу.
Під час судового розгляду заявник не вказав іншої жодної обставини, яка об'єктивно перешкоджала пред'явити виконавчий лист до виконання протягом майже шести років.
Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України, заява N 32053/13).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Отже, під час судового розгляду не встановлено причини, які є поважними в розумінні закону, та які об'єктивно унеможливлювали пред'явити до виконання судовий наказ.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Європейський суд неодноразово зазначав в свої рішеннях, що якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі N 2-12537/10 містяться наступні правові висновки:
"Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна "про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у її задоволенні, оскільки заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Суд не має права поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку"
Враховуючи, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б встановити поважність причини пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та не наведено обґрунтованих аргументів тих обставин, що унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки поновлення строку зі спливом значного періоду часу в даному випадку буде порушувати принцип правової визначеності та баланс інтересів стягувача і боржника.
Керуючись ст. 260, 354, 433 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі № 2н-1152/06 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Потоцька