06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 211/391/25
провадження № 61-12217ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про встановлення факту народження дитини,
У січні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 .
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Заявник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Проте, представником заявника не зазначено конкретних постанов Верховного Суду, в яких викладено висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, неврахованих на його думку судом апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі містяться посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України. Однак Постанови Пленуму Верховного Суду України не є постановами Верховного Суду, оскільки постанови Пленуму Верховного Суду України мають рекомендаційний характер, тому таке посилання у касаційній скарзі не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень. Заявник не обґрунтовує передбачену пунктом 1 частини другою статті 389 ЦПК України підставу касаційного оскарження судових рішень.
Узагальнюючи наведене, оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про встановлення факту народження дитини вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков