06 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2614/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (Ніколенко М.О.)
від 26.05.2025
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (Іванов О.Г., Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А)
від 08.09.2025 (повний текст складений 09.09.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанара"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
заінтересована особа: Фізична особа-підприємець Таранчук Максим Максимович
про розірвання договору закупівлі товару № 1-23 від 02.01.2023 та стягнення суми основної заборгованості у розмірі 66051,11 грн, пені у розмірі 3890,68 грн, 3% річних у розмірі 233,44 грн, інфляційної складової у розмірі 132,10 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Асанара" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Відповідач, Скаржник) про розірвання договору закупівлі товару № 1-23 від 02.01.2023 та стягнення суми основної заборгованості у розмірі 66051,11 грн, пені у розмірі 3890,68 грн, 3% річних у розмірі 233,44 грн, інфляційної складової у розмірі 132,10 грн.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 позов задоволено частково. Розірвано договір закупівлі товару № 1-23 від 02.01.2023, стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основної заборгованості у розмірі 66051,11 грн, 3% річних у розмірі 233,44 грн, інфляційну складову у розмірі 132,10 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5219,47 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 3890,68 грн - відмовлено. На виконання вказаного рішення суду, 11.12.2023 видано наказ.
3. В подальшому Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Позивач просив суд звернути стягнення на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Таранчука Максима Максимовича (далі - Заінтересована особа) у розмірі 71636,12 грн, який має заборгованість перед Відповідачем за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2025 у справі №904/4837/24 (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 904/4837/24), в рахунок погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 у справі №904/2614/23.
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №904/2614/23 заяву Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, задоволено.
5. Не погодившись із зазначеною ухвалою, Відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, відмовити.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №904/2614/23 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 залишено без змін.
7. 18 вересня 2025 року, Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025, в якій просить:
- визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №904/2614/23 повністю і закрити провадження у справі;
- зупинити виконання ухвали суду у справі №904/2614/23;
- судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарги покласти на Відповідача.
8. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
10. Отже, Скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 28 частини першої статті 255 ГПК України (ухвала суду про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку).
11. За змістом абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Відповідно до приписів статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
13. У тексті касаційної скарги, Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в місцевому суді, Відповідач повідомляв суду, що Позивачем було неправильно подано виконавчий лист (судовий наказ), а саме до неналежного органу з примусового виконання рішення суду, відтак Відповідач не мав можливості у добровільний спосіб сплатити суму заборгованості.
14. Водночас Скаржник вказує, що після направлення виконавчого документу до належного суб'єкту з примусового виконання рішення суду, борг по рішенню суду першої інстанції у справі №904/2614/23 було сплачено Позивачу. З приводу чого, було повідомлено суд апеляційної інстанції, шляхом подання доповнення до апеляційної скарги.
15. Скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише факт здійснення оплати, але інші доводи у доповнені до апеляційної скарги взято не було, мотивуючи тим, що доповнення було подано до апеляційного суду поза строками, передбаченими на їх подання Господарсько-процесуальним кодексом, що на думку Скаржника, є формалізованим висновком суду.
16. У тексті касаційної скарги, Скаржник також посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23, де зазначається, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору; у випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи).
17. Разом з тим, у тексті касаційної скарги, Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, для належного захисту його прав, а також прав Заінтересованої особи, він посилався на пункт 3 частину першу статті 275 ГПК України, тобто на приписи, які дозволяють суду апеляційної інстанції визнати судове рішення першої інстанції повністю нечинним та закрити провадження у справі. Таким чином, на думку Скаржника, рішення апеляційного суду відповідало б інтересам всіх сторін по справі, не чинило негативного впливу на будь-яку сторону справи, усунуло б подвійне стягнення та юридичну невизначеність для Заінтересованої особи.
18. Беручи до уваги обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на касаційне оскарження судового рішення, Суд дійшов висновку про достатність наведених Скаржником доводів та обґрунтувань на підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України.
19. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
20. Водночас перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 290 ГПК України, отже наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
21. Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
22. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
23. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у сумі 3028 грн.
25. З огляду на зазначене,за подання касаційної скарги у цій справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн.
26. Разом з тим, Скаржник не надав докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
27. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
28. Для усунення недоліків касаційної скарги в цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 3028 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
29. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
30. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
31. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.
32. Скаржник також просить зупинити дію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі №904/2614/23.
33. Водночас вказане клопотання буде розглянуте Верховним Судом за умови відкриття касаційного провадження у справі після усунення Скаржником недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №904/2614/23 залишити без руху.
2. Надати Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб: подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 3028 грн із зарахуванням сплаченої суми до спеціального фонду Державного бюджету України;
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №904/2614/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська