Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2662/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".
доКолотила Артема Валерійовича
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №605385УЗ у сумі 7.967,38 грн, 3% річних у сумі 316,48 грн, інфляційній втрати в сумі 1.067,64 грн, а також судові витрати.
Згідно з частиною шостою статті 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2662/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 у справі №922/2662/25 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до акту про неможливість відправки кореспонденції від 05.08.2025 ухвала про відкриття провадження в даній справі не була відправлена відповідачу ОСОБА_1 у зв'язку з призупиненням АТ "УКРПОШТА" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв'язку у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України - до поштового відділення 63706.
Приписами частини четвертої статті 122 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі положень вищевказаної статті ГПК України суд повідомив відповідача про відкриття провадження у справі шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/povidomlennya/.
А отже, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження в даній справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач ФОП Колотило А.В. приєднався до Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №605385УЗ (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів №1 постачальника електричної енергії ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) шляхом споживання електричної енергії. Згідно з умовами Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).
Позивач зазначає, що відповідачем у березні та квітні 2022 була спожита електрична енергія в загальній кількості 2.135,00 кВ*год, про що свідчить надана АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" довідка щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії за період березень-квітень 2022 (лист від 09.05.2025 №ЕЕХ-10/34Н).
На підставі наданих АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" фактичних обсягів електричної енергії позивачем були сформовані рахунки за електричну енергію нараховану в березні 2022 на суму 7.111,03 грн та в квітні 2022 на суму 2.835,01 грн. Також на зазначені в рахунках суми позивачем були складені Акти приймання-передачі електричної енергії за спірний період.
Вказані Акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки за електричну енергію надсилалися позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить надані реєстри Укрпошти.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за спожиту на підставі Договору електричну енергію за березень-квітень 2022, враховуючи наявну переплату в розмірі 1.978,66 грн, становить 7.967,38 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Колотило А.В. 13.03.2023 припинив свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №2004750060004005261.
ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, оскільки позивач просить стягнути заборгованість в період коли відповідач ще здійснював підприємницьку діяльність ( березень-квітень 2022 року, а відповідач припинився 13.03.2023 року) виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, зобов'язання відповідача щодо сплати вартості спожитої електричної енергії у зв'язку із втратою ним статусу ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Відповідно до пункту 13 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Пунктом 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 передбачено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у період березень-квітень 2022 була продана відповідачу електрична енергія в кількості 2.135,00 кВ*год на суму 9.946,04 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії за період березень-квітень 2022 (лист від 09.05.2025 №ЕЕХ-10/34Н).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Умовами пункту 4 Комерційної пропозиції №1 (Додаток 3 до Договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Станом на дату розгляду справи загальна заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за період березень-квітень 2022 становить 7.967,38 грн та залишається несплаченою.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 7.967,38 грн до суду не подано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором у сумі 7.967,38 грн.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 316,48 грн та інфляційній втрати в сумі 1.067,64 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та індексу інфляції.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що такі розрахунки виконані арифметично правильно, згідно з нормами чинного законодавства. А отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення 3% річних у сумі 316,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 1.067,64 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Колотила Артема Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №605385УЗ у сумі 7.967,38 грн, 3% річних у сумі 316,48 грн, інфляційній втрати в сумі 1.067,64 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "06" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля