8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2601/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фермерського господарства "Агроера Вітто" (24465, Вінницька область, Гайсинський район, с. Кидрасівка, провул. Центральний, 2, код ЄДРПОУ 33959230)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61097, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888)
про стягнення 251 983,22грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 232 923,71грн передоплати, 4 001,18грн 3% річних, 15 058,33грн збитків від інфляції. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 28/24 від 21.11.2023 в частині здійснення своєчасної поставки товару, з посиланням на норми Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 31.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.11.2023 між Фермерським господарством "Агроера Вітто" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (відповідач) укладено договір поставки № 28/24 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність позивача товар для використання у його господарській діяльності, а позивач в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п.1.1.2 договору товар - це продукція сільськогосподарського призначення, в тому числі, насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин, добрива, інша продукція, яка поставляється відповідачем позивачу по цьому договору.
Сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами. На кожну окрему партію товару Сторони складають окрему специфікацію (п.2.2, п.2.3 договору).
За умовами п.3.1 договору ціна товару визначається у специфікаціях за погодженням сторін.
Порядок, умови та строки оплати сторони визначили у розділі 4 договору:
- якщо сторони не погодять інших строків оплати, позивач зобов'язаний оплатити поставлений йому товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару (пункт 4.3. Договору);
- сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної попередньої оплати. Товар, який оплачується на умовах, відмінних від попередньої оплати (відстрочення або розстрочення платежу), є таким, що проданий на умовах товарного кредиту. В такому випадку в ціну товару включаються відсотки за користування грошовими коштами, розраховані за період з моменту поставки товару до кінцевого строку здійснення позивачем оплати. Строки оплати в такому випадку визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами. Платежі по цьому договору здійснюються в безготівковій формі (п.4.4 договору);
- датою оплати товару (датою платежу) є дата зарахування коштів на рахунок відповідача (п.4.5 договору).
Відповідно до п.5.1 договору якщо сторони не погодять іншого, відповідач взяв на себе зобов'язання поставляти товар по цьому договору на умовах CPT, DAP або DDP згідно Інкотермс 2010. Застосування термінів Інкотермс в редакції 2010 року здійснюється в частині, що не суперечить умовам цього договору. Конкретні умови поставки (передачі у власність) продукції вказуються в специфікації.
Датою поставки товару, за умовами п.5.3 договору, є дата передачі товару позивачу.
Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що якщо сторони погодять поставку товару транспортом відповідача, товар поставляється за місцезнаходженням позивача зазначеним в цьому договорі, якщо сторони не погодять інше місце поставки товару.
Цей договір, відповідно до п.12.1, набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі договору, та діє до 01.01.2025, а в частині не виконаних зобов'язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами. Закінчення дії договору не звільняє сторони від обов'язку погашення своїх грошових зобов'язань та відповідальності за порушення умов цього договору (п.12.2 договору).
Між сторонами підписано специфікацію № 1 від 21.11.2023, відповідно до якої відповідач зобов'язався передати позивачу насіння кукурудзи СИ Мінерва (Вайбранс + Форс Зеа) у кількості 39,000 пак та насіння соняшнику НК Неома, обр. круізером у кількості 122,000 пак, на загальну суму 1 057 764,01грн.
Також у специфікації № 1 до спірного договору сторони погодили, що оплата товару позивачем здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача в наступному порядку:
- 20% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 5 844,00 USD - до 22.11.2023;
- 80% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 23 376,00 USD - до 29.02.2024. Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п.3.5 договору (курс продажу USD до гривні станом на 21.11.2023 становить 36,2грн за 1 USD). Ціни на насіння компанії "Сингента" дійсні виключно при поданні ваучера, по програмі "Агропартнер". У разі відсутності ваучера, відповідач не гарантує поставку насіння у асортименті та кількості, вказаних у цій специфікації.
Базис поставки товару - DDP склад покупця (24465, Вінницька область, Бершадський район, село Кидрасівка, провулок Центральний, 2).
Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату по замовленню № 1958 від 21.11.2023 на суму 1 057 764,01грн та № 15 від 19.02.2024 на суму 892 963,58грн, наявні в матеріалах справи.
Позивач на виконання умов договору та на підставі рахунків відповідача перерахував на розрахунковий рахунок останнього 20% передплати за поставку товару на суму 211 552,80грн, кінцевий платіж у розмірі 80% на суму 846 211,21грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 461 від 21.11.2023, № 38 від 19.02.2024 наявними в матеріалах справи.
Оскільки на момент здійснення оплати у розмірі 80% вартості товару виникла курсова різниця на суму 46 752,37грн, позивач здійснив дану оплату, що підтверджується копією платіжної інструкції № 46 від 27.02.2024.
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, поставку товару позивачу здійснив частково на суму 871 592,67грн, про що свідчать товарно-транспортна накладна № Р332 від 29.03.2024 та видаткова накладна № 332 від 29.03.2024.
05.05.2024 позивач звернувся на адресу відповідача з листом за вих. № 15 про повернення суми невикористаного авансу за насіння кукурудзи згідно договору поставки № 28/24 від 21.11.2023 в розмірі 232 923,71грн та 17.07.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача претензію з вимогою повернути сплачену передплату, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
На суму попередньої оплати позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 4 001,18грн, збитків від інфляції в розмірі 15 058,33грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.
За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).
Позивач, на виконання умов спірного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в сумі 1 104 516,38грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, наявними в матеріалах справи.
Відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, після отримання грошових коштів в розмірі 1 104 516,38грн, 29.03.2024 товар поставив частково на суму 871 592,67грн, що підтверджується копією видаткової накладної, наявної в матеріалах справи, на вимогу позивача сплачену ним попередню оплату в розмірі 232 923,71грн не повернув.
Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Суд зазначає, що правова природа попередньої оплати внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов'язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони не узгодять іншої її правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у договорі, а також специфікації до нього чітко не визначено строк, протягом якого відповідач повинен здійснити поставку товару, проте, як вже було встановлено судом, у п.12.1 договору сторони дійшли згоди строк дії договору до 01.01.2025.
За приписами ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати зобов'язання по поставці товару до 01.01.2025, чого останнім зроблено не було.
Таким чином позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.
З огляду на встановлені факти та враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар на загальну суму 232 923,71грн, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати в розмірі 232 923,71грн, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4 001,18грн за період з 01.01.2025 по 28.07.2025 та збитки від інфляції в розмірі 15 058,33грн за період з січня 2025 року по червень 2024 року.
Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Оскільки суд дійшов висновку про те що підстава, на якій відповідач отримав суму авансу за договором відпала, а відповідно, в позивача виникло право вимагати повернення сплаченої ним суми авансу за договором, така сума є грошовим зобов'язанням в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 4 001,18грн за період з 01.01.2025 по 28.07.2025 та збитки від інфляції в розмірі 15 058,33грн за період з січня 2025 року по червень 2024 року, а також враховуючи те, що судом встановлено факт безпідставного користування відповідачем грошовими коштами в сумі 232 923,71грн, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції за час користування цими коштами, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, позов є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.
Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи в розмірі 10 000,00грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії: ордеру надання правничої допомоги серії АВ № 1219116 від 24.07.2025 позивачу адвокатом Цимбалюк Інною Анатоліївною, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 12/2025 від 23.04.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Цимбалюк І.А. серії ВН № 001085 від 05.01.2024, акту приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2025 на загальну суму 10 000,00грн, платіжної інструкції № 476 від 25.07.2025 на суму 10 000,00грн з призначенням платежу: за надання правової допомоги згідно договору №/2025 від 23.04.2025.
Суд зазначає, що ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер № 41.
У постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/7398/18 зазначено, що ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Чинна редакція Господарського процесуального кодексу України не вимагає надання разом з ордером договору про правничу допомогу, його копії або витягу.
Дослідивши надані позивачем докази, а також обсяг, зазначених у акті приймання-передачі наданих послуг, та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що ці витрати пов'язані з розглядом даної справи.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За таких обставин, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені повністю, витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у сумі 10 000,00грн суд покладає на відповідача.
У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Лавренюк Т.А. у відрядженні, повний текст рішення суду складено та підписано 06.10.2025.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61097, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Фермерського господарства "Агроера Вітто" (24465, Вінницька область, Гайсинський район, с. Кидрасівка, провул. Центральний, 2, код ЄДРПОУ 33959230) - 232 923,71грн попередньої оплати, 4 001,18грн 3% річних, 15 058,33грн збитків від інфляції, 3 779,74грн судового збору, 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "06" жовтня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк