46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
30 вересня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/515/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "ЛЬВІВ", м. Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Чебанова Павла Сергійовича, м. Тернопіль
про стягнення 82 449грн 34коп.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "ЛЬВІВ", місто Львів звернулося 27.08.2025 (згідно з відтиском календарного штемпеля 34-го відділення поштового зв'язку міста Львова оператора поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА") до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чебанова Павла Сергійовича, місто Тернопіль, про стягнення 82449,34 грн, з яких: 77 721,14грн - заборгованості по кредиту та 4 728,20грн - по нарахованих відсотках за кредитним договором №420/В/2022 від 25.11.2022.
Заявлений позов обґрунтовано несвоєчасним внесенням чергових щомісячних платежів з повернення кредитних коштів згідно графіку погашення, що є невід'ємною частиною договору. Правовими підставами позову визначені норми статей 526, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, п. 2.7, 8.2.7 кредитного договору.
Позиція відповідача.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 30.09.2025, про що повідомлено учасників справи.
Позивачем, на виконання ухвали суду від 04.09.2025, у заяві без номера від 08.09.2025 (вх.№6345 від 09.09.2025) надано письмові пояснення щодо використання Банком свого права вимоги до боржника про дострокове повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування коштами; надіслання та отримання вимоги відповідачем у справі; щодо розміру заборгованості та доказів наявності боргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, а згідно з клопотанням, викладеним у п.3 прохальної частини позову та у поданому 04.09.2025 клопотанні без номера від 04.09.2025 (вх.№6262), просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи судом повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали від 04.09.2025 рекомендованим поштовим відправленням №0610277910058 за адресою зареєстрованого місця знаходження Фізичної особи-підприємця Чебанова Павла Сергійовича ( АДРЕСА_1 ), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, судову кореспонденцію Тернопільським відділенням поштового зв'язку №27 оператора поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» повернуто не врученою адресату із зазначенням причини повернення «одержувач відсутній за вказаною адресою» (результат відстеження поштового відправлення та поштове повернення з довідкою про причини повернення від 11.09.2025 долучено до справи).
З'ясовано, що матеріали справи не містять доказів зміни адреси зареєстрованого у встановленому законом порядку місця реєстрації відповідача, а також відповідачем не повідомлено суд про зміну такої адреси, в тому числі для листування.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила, із змінами), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.
До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю
Поштові картки, листи з позначкою “Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою “Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п.п. 8, 15 Правил).
Пунктом 85 Правил визначено, що поштові відправлення з позначкою “Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка», адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками “Повістка ТЦК», “Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам. Якщо адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв'язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
У разі невручення рекомендованого листа з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 8,15, 85,101 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася поштова судова кореспонденція суду, є зареєстрованим місцем знаходження ФОП Чебанова П.С. і ним не повідомлено про зміну цієї адреси, то в силу вимог статті 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї справ. Водночас, судом вжито усіх достатніх заходів задля належного повідомлення відповідача про розгляд справи та про дату, час та місце судового засідання.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №921/515/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №921/515/25 у суді та мав передбачену законом можливість на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відсутність відповідача за місцем державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою для розгляду справи за наявними матеріалами.
Крім того, неявка сторони в судове засідання, належним чином повідомленої про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи. Оскільки наявні у справі документи є достатніми для прийняття судового рішення, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
25.11.2022 між Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк "ЛЬВІВ" як Банком та Фізичною особою-підприємцем Чебановим Павлом Сергійовичем як Позичальником укладено кредитний договір №420/В/2022, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти та комісію за користування ним.
Відповідно до п.2.1 договору Банк кредит видано Позичальнику на наступних умовах:
- розмір та валюта кредиту - 200 000 грн (п. 2.1.1 договору);
- призначення кредиту - поповнення обігових коштів (п.2.12, 2.2 договору);
- процентна ставка - 29,9% (п. 2.1.3 договору);
- дата повернення кредиту в повному обсязі - 24.11.2025 (п. 2.1.4 договору);
- порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок Позичальника (п. 2.1.5 договору);
- повернення кредиту - згідно графіка погашення кредиту, який є додатком №1 до цього договору, та є його невід'ємною частиною (п.2.1.6 договору).
У п.4.1 договору передбачено обов'язок Позичальника повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього, тобто шляхом внесення щомісячно платежів в останній день кожного місяця.
У відповідності до п.3.2 договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в п.2.1.4 цього договору.
Договором передбачено можливість Позичальника достроково погасити кредит повністю або частково, разом з усіма процентами та іншими належними до сплати платежами (п. 3.4 договору).
Згідно з п.2.7 договору, Банк має право відмовити у виплаті Позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема у випадку:
- невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим договором;
- несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.
Пунктом 4.8 договору передбачено право Банку, у випадках, передбачених п. 2.7 цього договору, вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляється Позичальник.
У пункті 4.9 договору сторони визначили, що Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.8) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Договір набрав чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх обов'язків.
У додатку №1 до кредитного договору сторонами узгоджено Графік погашення кредиту.
Встановлено, що згідно заяви Позичальника від 29.10.2024 щодо відтермінування погашення тіла кредиту сторонами узгоджено строк відтермінування шляхом викладення додатку до кредитного договору в новій редакції, відповідно до якого сплату кредиту відтерміновано на 5 місяців (жовтень-грудень 2024 року та січень 2025 року); визначено кінцевий строк погашення кредиту - 24.11.2025.
Згідно матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав, перерахувавши Позичальнику кошти в розмірі 200 000грн, що підтверджується меморіальним ордером №888268 від 25.11.2022.
Позичальник взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування у строки, передбачені Графіком погашення (додаток №1 до кредитного договору №420/В/2022 від 25.11.2022) виконав частково, повернувши Банку кошти в розмірі 122 278грн 86коп. - тіла кредиту, 97 116грн 48коп. - процентів за користування кредитом. Утім, починаючи з 01.06.2025 ним припинено сплату кредиту та відсотків за укладеним кредитним договором, внаслідок чого станом на 14.08.2025 допущено заборгованість по тілу кредиту в розмірі 77 721грн 14коп., по відсотках за користування кредитом в розмірі 4 728грн 20коп (за червень 2025 нараховано 1952,48грн, за липень 2025 - 2001,10 грн та по 12.08.2025 - 774,62грн) .
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов кредитного договору №420/В/2022 від 25.11.2022 позивачем рекомендованим поштовим відправленням №0505345750589 від 29.07.2025 направлено відповідачу у справі лист-вимогу №5679/0-05 від 28.07.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.07.2025, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.07.2025, накладною на поштове відправлення, Списком згрупованих відправлень за формою №103А від 29.07.2025 та фіскальним чеком від 29.07.2025, про порушення умов кредитного договору, а саме про наявність простроченої заборгованості в сумі 79 673грн 62коп. та, в порядку ст.1054 ЦК України, вимагав протягом десяти робочих днів з дня отримання даної вимоги, достроково погасити заборгованість по кредитному договору.
Дане поштове відправлення відділенням поштового зв'язку 07.08.2025 повернуто відправнику (Банку) за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту та роздруківкою відстеження пересилання відповідного поштового відправлення з вебсайту оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта».
У п.12.1 кредитного договору передбачено, що будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної сторони, що зазначені в цьому договорі, або на іншу адресу, про яку відповідна сторона письмово повідомить іншу. Адреса Позичальника, зазначена у цьому договорі, вважається належною для листування, якщо Позичальником письмово не повідомлено інше.
З наявних доказів слідує, що лист-вимогу №5679/0-05 від 28.07.2025 Банком направлено Позичальнику за адресою, вказаною у кредитному договорі ( АДРЕСА_2 ). Ця адреса також значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого є достовірними в силу норм ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Банком з 13.08.2025 припинено нарахування процентів за кредитним договором, тобто, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, у зв'язку із пред'явленням вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати процентів.
Станом на 27.08.2025 (дата формування та подання позову) заборгованість за кредитним договором №420/В/2022 від 25.11.2022 становить 82449грн 34коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту - 77 721,14грн; заборгованість по відсотках - 4 728,20грн, що підтверджується виписками по банківських рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; розрахунком заборгованості.
Відтак, позивачем підтверджено, що відповідач лише частково сплатив позивачу заборгованість за договором, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості по договору№420/В/2022 від 25.11.2022 ФОП Чебанова П.С, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі.
Внаслідок здійснення часткових оплат згідно кредитного договору, відповідач тим самим визнав наявність у нього зобов'язання з повернення наданого кредиту.
Як підтверджено матеріалами справи, позичальником допущено порушення виконання зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати заборгованості та процентів за користування кредитом.
Договір, в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з Додатку №1 до кредитного договору від 31.10.2024, сторони визначили новий Графік обов'язкових платежів, у якому міститься інформація щодо періоду користування кредитом, розмір залишку заборгованості по основній сумі кредиту, розмір заборгованості по процентах за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми кредиту та по процентах, загальний платіж.
Зі змісту вказаного Графіка вбачається, що сторони узгодили повернення кредиту шляхом сплати позичальником фіксованої суми щомісячно з кінцевою датою повернення - 24.11.2025.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З'ясовано, що в порушення умов кредитного договору позичальник припинив сплачувати кредит з липня 2025 року, що послугувало підставою для звернення Банку до Позичальника з письмовою вимогою №5679/0-05 від 28.07.2025 про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.
Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що встановлені судом.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом відповідачем не виконано, чим порушено п. 4.9 кредитного договору.
Суд відзначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою вимогою до позичальника в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
Оскільки у кредитному договорі сторони передбачили, що у разі допущення Позичальником прострочки в поверненні кредиту, Банк вправі вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних сплати платежів за цим договором, про що повідомляє Позичальника, який зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, проценти, та інші платежі за договором.
Зі змісту надісланої Банком вимоги від 28.07.2025 вбачається, що позивач в порядку ч.2 ст. 1050 ЦК України вимагав достроково повернути кредит в сумі 77 721,14грн (в тому числі 55 555,44грн строкової заборгованості за кредитом та 22 165,70грн простроченої заборгованості за кредитом), сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 1 952,48грн (станом на 28.07.2025).
Внаслідок таких дій позивачем змінено кінцевий строк виконання кредитного зобов'язання - протягом 10 робочих днів з дати отримання вимоги про дострокове повергнення кредиту та сплати відсотків, яким є 12.08.2025 включно.
Як вже зазначалося, обов'язок щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, відповідач не виконав, а тому наявне прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором. Доказів протилежного суду не надано, матеріали справи іншого не містять.
З долученого до матеріалів справи детального розрахунку заборгованості, виписок по рахунках за період з 25.11.2022 по 14.08.2025 підтверджується, що Позичальник допустив заборгованість з повернення кредитних коштів в розмірі 77 721,14грн та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 4 728,20грн за період з 01.06.2025 по 12.08.2025.
З урахуванням вимог ст.68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, суд вважає виписки з особових рахунків клієнтів, котрі є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Оскільки Банк виконав належним чином зобов'язання, а Позичальник допустив прострочення в оплаті чергового платежу згідно Графіку, то слід дійти висновку, що вимоги Банку в частині вимоги щодо дострокового повернення тіла кредиту в розмірі 77 721,14грн грн є правомірними та документально підтвердженими, жодним чином не спростованими відповідачем.
Згідно з п.3.2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом “факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в п.2.1.4 цього договору.
Станом на 27.08.2025 заборгованість по нарахованих і несплачених процентах становить 4 728,20грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках, з яких вбачається нарахування процентів за період з 01.06.2025 по 12.08.2025.
Таким чином наявними у справі доказами підтверджено допущення відповідачем прострочки у виконанні зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, що в свою чергу, є підставою для стягнення заборгованості, оскільки, відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Станом на день ухвалення рішення, доказів на спростування встановлених судом обставин не надано, як і доказів погашення заборгованості.
За таких обставин, документально підтвердженими та правомірними є нараховані згідно умов кредитного договору відсотки за користування кредитом в розмірі 4 728,20грн.
Висновки господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки матеріали справи містять докази надання позивачем кредитних коштів, їх використання відповідачем та часткове погашення останнім, натомість відповідачем не надано доказів повернення суми використаного кредиту, що дає підстави вважати доведеними позивачем належним чином порушення його прав зі сторони відповідача.
Таким чином, виходячи з предмету заявленого позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "ЛЬВІВ", підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Судові витрати по розгляду справи у вигляді сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46,73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 195, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чебанова Павла Сергійовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "ЛЬВІВ" (вулиця Сербська, будинок 1, місто Львів, ідентифікаційний код 09801546) - 77 721грн 14коп. тіла кредиту, 4 728грн 20коп. процентів за користування кредитом та 3 028грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.10.2025.
Суддя Н.О. Андрусик