про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху
06.10.2025м. СумиСправа № 920/1398/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., перевіривши матеріали заяви (вх. № 5247 від 01.10.2025) кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, ЄДРПОУ 00205618),
Кредитор подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг», посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).
Розглянувши згадану заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим КУзПБ.
Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 34 КУзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.
На підставі п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає сплаті судовий збір у сумі, що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 30280,00 грн.
Усупереч згаданим вимогам до заяви не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Водночас у прохальній частині заяви кредитор просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі, зазначеній у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши це клопотання заявника, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити (розстрочити) сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 912/3514/20.
Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суд та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Проте, як вбачається із заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявником при зверненні з відповідним клопотанням жодним чином не мотивовано заявлене клопотання та у відповідностиі до статей 73-80 ГПК України не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, виходячи з того, що заявник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, а ця заява не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю кредитора, тому суд не знаходить правових підстав для звільнення від сплати судового збору, а відтак у задоволенні клопотання заявника щодо звільнення від сплати судового збору суд вважає за необхідне відмовити.
Пунктом 1-6 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
За таких обставин при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання абз. 3 ч. 2 ст. 34 КУзПБ, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію договору з обраним ним арбітражним керуючим. При цьому договір у відповідності до п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства має містити положення щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство до її закриття та встановлювати виплату винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник надає договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство від 01.10.2025, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Чупруном Євгеном Вікторовичем.
Умови договору свідчать, що заявник зобов'язується сплатити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за перші три місяці виконання повноважень розпорядника майна боржника на рахунок арбітражного керуючого у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.12 договору).
На підставі п. 3.5 договору сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна за перші три місяці виконання повноважень арбітражного керуючого у розмірі 72000,00 грн здійснюється за рахунок коштів заявника на умовах, визначених цим договором без здійснення авансування розміру грошової винагороди на депозитний рахунок господарського суду.
Проте за змістом долученої угоди не вбачається, на яких умовах сплачується винагорода арбітражного керуючого, її пункти не містять умови та порядок здійснення оплати винагороди арбітражному керуючому.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи те, що заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство містить недоліки, суд залишає цю заяву без руху.
Керуючись ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн, а також належних та допустимих доказів врегулювання правовідносин щодо оплати послуг арбітражного керуючого відповідно до пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Яковенко