Рішення від 23.09.2025 по справі 920/1373/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23.09.2025м. СумиСправа № 920/1373/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області заяву представника Відділу освіти, молоді та спорту Вільшанської сільської ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/1373/24 б/н від 18.07.2025 (вх.№ 4039 від 21.07.2025) та матеріали зазначеної справи

за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Вільшанської сільської ради (42127, Сумська область, Роменський район, с. Вільшана, вул. Київський шлях, 1А, код 41818307)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕР БІЛДІНГ» (08301, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Нова, буд 31-Б, офіс 126, код 40814542)

про повернення майна,

за участі представників учасників справи:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

УСТАНОВИВ:

Відділ освіти, молоді та спорту Вільшанської сільської ради звернувся до суду із позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача повернути в натурі майно згідно додатку №1 до договору відповідального зберігання №1 від 30.12.2021, а саме: штукатурку декоративно - мозаїчну полімерну Ceresit СТ 77, зерно 1,4 - 2,0 - 1346,85 кг; суміш штукатурну цементну - 13468,5 кг; суміш MB Ceresit СТ 190 - 4789,88 кг; пісок природний, рядовий - 35,574 м3; відлив цокольний - 341,8 м; стрічку поліетиленову з липким шаром, марка А - 47,91836 кг; герметик силіконовий - 75,82024 л; суміш ППС і МВ Ceresit СТ 87 (для приклеювання та захисту плит) - 1197,2 кг; дюбелі фасадні - 100 шт; фарбу грунтуючу для підготовки основ під декоративні тонкошарові штукатурки - 224,475 кг; профнастил Н60-845-0,7 - 28,08м2; плитку тактильну поліуретанову 330x330x3 мм - 3,06 м2; грунтовку глибокопроникну -179,58л; накладну планку, 300 мм -18,72 м; відлив віконний, ширина 150 мм - 23,2 м; плитки бетонні троуарні, 20 мм - 7,344 м2; піну монтажну - 10,73857 л; лоток бетонний 500х200х65 мм - 18шт.; дюбель з шурупом 150 мм -26 шт.; дюбель з шурупом 100 мм - 130 шт.; доводчик дверний - 3 шт.; плити мінераловатні M150 1000.500.120 - 0,576м3; армуючу сітку Ceresit СТ 325 для Ceresit системи утеплення Ceresit Ceretherm - 44,195 м2; щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 20-40 мм, марка M 600 - 7,808 м3, на загальну суму 449 946 грн. 28 коп. Також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕР БІЛДІНГ» на користь позивача судові витрати по справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.07.2025 позов задоволено.

Представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення б/н від 18.07.2025 (вх.№4039 від 21.07.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Ухвалою від 28.07.2025 у справі № 920/1373/24 постановлено прийняти до розгляду вказану заяву позивача та призначити її розгляд на 19.08.2025, 11:00.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, призначений на 19.08.2025, 11:00, не відбувся у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.

Ухвалою від 25.08.2025 постановлено призначити розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/1373/24 б/н від 18.07.2025 (вх.№ 4039 від 21.07.2025) на 23.09.2025, 11:00.

23.09.2025 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.

Представником позивача подано до суду заяву б/н від 23.09.2025 (вх. №4532 від 23.09.2025), в якій просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Копію ухвали Господарського суду Сумської області від 25.08.2025 надіслано судом відповідачу за адресою: 08301, Київська область, Бориспільський район. М. Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б, офіс 126.

05.09.2025 Господарському суду Сумської області відділенням поштового зв'язку повернуто копію вищезазначеної ухвали з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 304427521147, станом на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача зазначено: 08301, Київська область, Бориспільський район. М. Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б, офіс 126.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст.126 ГПК України).

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно із пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п'ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат представником Відділу освіти, молоді та спорту Вільшанської сільської ради надано суду копії: договору про надання правової допомоги №81 від 11.11.2024, рахунку на оплату №80 від 11.11.2024, акту надання послуг сторонніх фахівців (послуги адвокатів) №81 від 11.11.2024, ордеру на надання правничої допомоги Серії ВМ №1055200, платіжної інструкції №12/11/2024 на суму 15 000, 00 грн.

Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою складає 15 000,00 грн.

Згідно з Актом надання послуг сторонніх фахівців (послуги адвокатів) №81 від 11.11.2024, позивачу надано адвокатських послуг за договором №81 від 11.11.2024 на суму 15 000, 00 грн.

Пунктом 4.2. Договору про надання правової допомоги №81 від 11.11.2024 передбачено, що всього гонорар Адвокатського об'єднання складає 15 000,00 грн та складається із вартості консультування, вивчення документів для підготування участі у справі, участь у судових засіданнях, складання, направлення та подання документів по суті спору тощо.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21 зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

При цьому, при ухваленні додаткового рішення, суд бере до уваги позицію Верховного Суду про те, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Подібний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19.

Ураховуючи те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 15 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Такий розмір відповідатиме обсягу наданих адвокатом послуг та витраченому часу, їх реальності, розумності та співмірності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241,244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕР БІЛДІНГ» (08301, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Нова, буд 31-Б, офіс 126, код 40814542) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Вільшанської сільської ради (42127, Сумська область, Роменський район, с. Вільшана, вул. Київський шлях, 1А, код 41818307) відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15 000, 00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень).

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення підписано суддею 06.10.2025 (у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. на навчанні НШСУ у період 29.09.2025-03.10.2025).

Суддя Ю.А. Джепа

Попередній документ
130754698
Наступний документ
130754700
Інформація про рішення:
№ рішення: 130754699
№ справи: 920/1373/24
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 07.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (25.08.2025)
Дата надходження: 14.11.2024
Предмет позову: про повернення майна
Розклад засідань:
16.01.2025 10:00 Господарський суд Сумської області
20.02.2025 12:00 Господарський суд Сумської області
01.04.2025 10:00 Господарський суд Сумської області
01.05.2025 11:30 Господарський суд Сумської області
15.07.2025 11:30 Господарський суд Сумської області
19.08.2025 11:00 Господарський суд Сумської області
23.09.2025 11:00 Господарський суд Сумської області