адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
06.10.2025 Справа № 917/1437/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М. розглянувши заяву фізичної особи - підприємця Чопенко Олесі Володимирівни про стягнення судових витрат у зв'язку із розглядом справи (вх. №12259 від 24.09.2025 року) по справі №917/1437/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр», 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4,
до відповідача фізичної особи - підприємця Чопенко Олесі Володимирівни, АДРЕСА_1
про стягнення 190 000,61 грн,
Без виклику учасників справи
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1437/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - сервіс Днепр" до відповідача фізичної особи - підприємця Чопенко Олесі Володимирівни про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 190 000, 61 грн (вх. № 1484/25).
Розгляд справи № 917/1437/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 22.09.2025 р. відмовлено у задоволенні позову.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 25 000,00 грн (витрати на правничу допомогу). Письмові докази, якими відповідач обґрунтовує судові витрати будуть надані до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
24.09.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у зв'язку із розглядом справи №917/1437/25 (вх. № 12259) у розмірі 14 000,00 грн.
Ухвалою від 29.09.2025 р. вказану заяву фізичної особи - підприємця Чопенко Олесі Володимирівни прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.09.2025 та 30.09.2025 року позивачем подано до суду через систему «Електронний суд» заперечення на заяву ФОП Чопенко Олесі Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у даній справі (вх. № 123460) та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №12513), які мають ідентичних зміст.
Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі розглядається без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд дійшов висновку про наступне:
Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Днепр" понесені ФОП Чопенко О. В. витрати на правову допомогу в сумі 14 000,00 грн.
До заяви ФОП Чопенко О. В. (вх. № 12259 від 25.09.2025 р.) було додано належним чином засвідчені копії Договору про надання правової допомоги № 6 г/с від 24.07.2025 р. (далі - договір), укладеного між ФОП Чопенко О. В. (далі - замовник) та адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем (далі - виконавець), а також розрахунку суми гонорару та Акту виконаних робіт за вказаним договором.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 6 г/с від 24.07.2025 р. виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги правничого (правового) характеру за дорученням замовника у справі № 917/1437/25, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Полтавської області, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані виконавцем послуги на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавцю згідно до наданого виконавцем (адвокатом) розрахунку виконаних робіт із зазначенням переліку наданих правничих послуг за цим договором, погодженого з замовником. Розрахунок та акт виконаних робіт складається адвокатом та подається на оплату після закінчення кожної із судових стадій розгляду справи за цим договором (суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції). Цим договором встановлено, що вартість послуг встановлюється з розрахунку: 1 год. роботи адвоката становить вартість 2000 грн.
Отже, враховуючи умови договору про надання правової допомоги №6 г/с від 24.07.2025 року, суд прийшов до висновку, що сторони узгодили гонорар у формі погодинної оплати.
Згідно з актом наданих послуг від 23.09.2025 р., підписаним сторонами договору № 6 г/с від 24.07.2025 р., адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) по господарській справі № 917/1437/25:
- вивчення та аналіз наданих замовником документів: позовної заяви про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 190 000,61 грн з додатками: договір 14/24МС про надання маркетингових послуг від 08.07.2024 року та додатки до нього, лист від ТВ "Мед-сервіс Днепр" за вих.№9005 від 11.04.2025 року; надання консультацій з приводу вивчених документів щодо відсутності підстав вважати отримані кошти безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України та надання рекомендацій щодо підготовки документів (в т.ч. електронних листів), якими обмінювались сторони договору та інших документів, які доводять безпідставність позовних вимог позивача - 26.07.2025р.;
- складання відзиву з обґрунтуванням позиції відповідача на позовну заяву ТОВ "Мед-Сервіс Днепр" та підготовка додатків до відзиву і подання його до суду через "Електронний суд" - 29.07.2025 року;
- вивчення та аналіз відповіді на відзив від 30.07.2025 року із додатками та підготовка й складання, направлення до суду заперечення на відповідь на відзив із додатками на обґрунтування правової позиції відповідача - 01.08.2025 року.
Загальна вартість послуг згідно з вказаним актом 14 000,00 грн.
Наявність статусу адвоката підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія №ПТ №1380 від 22.11.2013 року.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру і ін.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22 зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Як зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Днепр" було подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі. У вказаному клопотанні позивач зазначає, що витрати відповідача на правничу допомогу не підтверджуються матеріалами справи та не є обґрунтованими з огляду на складність справи та кількість підготованих адвокатом документів та просить відмовити у задоволенні заяви ФОП Чопенко О. В. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, а у разі не прийняття до уваги доводів, зазначених вище, зменшити розмір вказаних витрат до 4 200,00 грн.
Проаналізувавши доводи позивача, суд встановив наступне:
З матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі є майновим. Докази, якими позивач підтверджував обставини та на яких ґрунтувались позовні вимоги, не містили значного обсягу письмових документів, що підлягали аналізу представником відповідача у даній справі та фактично складались із Договору про надання маркетингових послуг №14/24МС від 08.07.2024 р. з додатками, актів надання послуг та рахунків на оплату згідно з вказаним договором, а також платіжних документів. Отже, з урахуванням характеру та предмету спору, кількості його учасників, складності та обсягу матеріалів справи, а також обсягу документів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах даної справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.
Щодо відповідності витрат на правову допомогу критеріям розумності та справедливості, враховуючи необхідність у такому випадку підтвердити виконані роботи їх обсягом, суд встановив наступне:
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву від 29.07.2025 р. та заперечення на відповідь на відзив від 04.08.2025 р.
Виходячи із встановлених у справі обставин, суд вважає, що фактичний обсяг наданих відповідачу послуг, що полягав у складанні двох процесуальних документів по суті спору (відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив), не був значним, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів та не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 р. у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на надання адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем послуг з представництва інтересів відповідача у даній справі, є розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Днепр" (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4, код ЄДРПОУ 41606497) на користь фізичної особи - підприємця Чопенко Олесі Володимирівни ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення складено та підписано 06.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Суддя О. М. Тимощенко