65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"02" жовтня 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/3006/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
за участі секретаря судового засідання Джабраїлової В. М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали заяви за вх.№3085/25 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участі представників сторін:
від заявника: не з'явився;
01.08.2025 Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою від 06.08.2025 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначив до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду на 18.09.2025.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Книга третя Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Частиною 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Частиною 2 ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою від 06.08.2025 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначив до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду на 18.09.2025, зобов'язав боржника особисто з'явитися для участі в судовому засіданні.
У підготовчому засіданні 18.09.2025 за відсутності представників сторін, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою підготовче засідання відклав на 02.10.2025 о 17:00, із викликом боржника у підготовче засідання.
Заявник у підготовче засідання 02.10.2025 повторно не з'явився за викликом суду, причини неявки суду не повідомив, представника для участі в засіданні не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом доставки ухвал суду до електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки.
Також господарський суд установив, що боржник не тільки повторно не з'явився у підготовче засідання, а ще й не надав оригінали документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для огляду, що фактично унеможливлює проведення такої перевірки судом.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (ст.1 КУзПБ).
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (ст.1 КУзПБ).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на таке.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КУзПБ обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 КУзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особи заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
З моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведення інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації та інше). Без особистої участі самого боржника контроль за діями боржника та керуючого реструктуризацією, виявлення майна боржника, його інвентаризацію, перевірка достовірності даних щодо доходів та майна боржника у випадку знаходження (отримання) за межами країни фактично неможливий. Тобто фактично проведення процедури неплатоспроможності за відсутності самого боржника не є можливим.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
У даному випадку під майном слід вважати усі види майнових активів боржника, в тому числі гроші, нерухоме майно, рухоме майно, цінні папери, майнові права тощо.
Без з'ясування особи боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
Отже, у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі №905/458/21.
Суд зазначає, що Кодекс не містить у собі положень, які б регулювали наслідки невчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст.11 ГПК України.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Зважаючи на неприбуття заявника в судове засідання повторно, неповідомлення ним причини неприбуття до суду повторно та неможливість розгляду справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
Згідно із ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 113, 115, 119, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за вх.№3085/25 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 02.10.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 06.10.2025.
Суддя Т.Г. Деркач